Постанова № 23728669, 24.04.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/3679/12

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 квітня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Щербини О.О.,

при секретарі - Крісановій А.В.,

за участю прокурора - Зленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Павлограді Дніпропетровської області кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Васильківка Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою,працюючого в ТОВ «Райселькомунсервіс», не одруженого, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_2,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б26/134-06 від 28.09.2006 за заявою Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції приватного підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

В рамках провадження справи про банкрутство приватного підприємця ОСОБА_2 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011 року ліквідатором призначено ОСОБА_1, який на той час був зареєстрований фізичною особою-підприємцем та мав ліцензію на діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) НОМЕР_1, видана Державним департаментом з питань банкрутства 20.02.2008року, терміном дії до 19.02.2013 року.

Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатором є фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно п.п. «б», п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, в тому числі арбітражні керуючі, яким на час скоєння злочину був й ОСОБА_1

Згідно матеріалів отриманих ОСОБА_1 за актом прийому-передачі від 23.06.2011 року від ОСОБА_3, - попереднього ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_2, останній мав на праві приватної власності 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до п.7 ст.48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Статтею 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Як зазначено у статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, в тому числі якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

В серпні 2011 року, більш детальну дату скоєння злочину встановити не вдалось, під час зустрічі з ліквідатором ОСОБА_1 в місті Павлограді, в кафе «Жасмін»по вул. Шевченко, ОСОБА_2 повідомив останньому, що бажає щоб ліквідаційна процедура якнайшвидше була завершена, на що ОСОБА_1, повідомив, що він зобов'язаний реалізувати все наявне у боржника майно, як того вимагає п.7 ст.48 Закону України Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також він повідомив останньому, що якщо за ОСОБА_2 не буде зареєстровано ніякого майна, він зможе в порядку ст.32, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»подати до суду звіт ліквідатора яким засвідчить відсутність у банкрута майна, що буде підставою для припинення судом процедури банкрутства.

В той же час, й в тому ж місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на отримання незаконної винагороди за вчинення бездіяльності з використанням своїх повноважень щодо реалізації майна ОСОБА_2, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, що за певну грошову винагороду він надасть останньому час для здійснення операції по відчуженню належної банкруту 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

В подальшому, в жовтні 2011 року, точніше дату та час зустрічі встановити не вдалось, в приміщенні офісу ТОВ «Будцентр Плюс-2» що розташований в АДРЕСА_1, ліквідатор ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з метою збагачення, повідомив ОСОБА_2 розмір бажаної винагороди в сумі 12 000 грн., розуміючи, що вказану винагороду він має отримати незаконно за свою бездіяльність і усвідомлюючи, що кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, як цього вимагає ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З метою надання вигляду законності отримання коштів від ОСОБА_2, ОСОБА_4 запропонував останньому укласти договір про надання юридичних послуг з ціною договору в 12 000 грн., відповідно до якого, в разі підписання договору, кошти в сумі 12 000 грн. мали бути передані ОСОБА_2, начебто, в якості плати ОСОБА_1 за надані юридичні послуги, яких ОСОБА_2 не потребував та фактично від ОСОБА_1 не отримував.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, ліквідатор ОСОБА_1 03.02.2012 року близько 19 години 30 хвилин прибув у офіс ТОВ «Будцентр Плюс-2»за адресою: АДРЕСА_1 де зустрівся з ОСОБА_2

В приміщенні офісу ОСОБА_1 передав останньому договір про надання юридичних послуг і повідомив, що ОСОБА_2 повинен здійснити відчуження своєї частини квартири АДРЕСА_1 в строк до 16.02.2012 року, оскільки до цієї дати ОСОБА_1 зобов'язаний був подати на затвердження до господарського суду Дніпропетровської області звіт ліквідатора, а ОСОБА_1 не буде протягом цього часу використовувати повноважень щодо реалізації майна ОСОБА_2

3 лютого 2012 року, близько 20-ї години 20 хвилин, арбітражний керуючий ОСОБА_1, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_2, з метою отримання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, здійснюючи повноваження ліквідатора приватного підприємця ОСОБА_2, являючись особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, знаходячись в м. Павлограді на узбіччі проїжджої частині вул. Дніпровської в напрямку руху в бік м.Дніпропетровська, поблизу будинку 49, діючи умисно, використовуючи надані йому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»повноваження, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 12000 гривень за свою бездіяльність, а саме за не здійснення заходів щодо реалізації майна приватного підприємця ОСОБА_2 для задоволення вимог кредиторів під час ліквідаційної процедури і у зв'язку з цим за надання можливості ОСОБА_2 реалізувати 1/3 квартири АДРЕСА_1, яка є його власністю.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України визнав повністю і дав свідчення про те, що з лютого 2008 року він був арбітражним керуючим, ліквідатором, тобто особою, що надає публічні послуги при здійсненні ліквідаційної процедури, але не є державним службовцем.

За клопотанням Західно-Донбаської ОДПІ на початку серпня 2011 року господарським судом його було призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, який перебував в процедурі банкрутства з 2006 року. Ініціатором процедури виступила Західно-Донбаська ОДПІ за податковий борг близько 50 тис. грн. Раніше він працював ліквідатором підприємств, та усвідомлював, що як ліквідатор він був зобов'язаний провести інвентаризацію майна боржника ОСОБА_2, та включити все виявлене майно до ліквідаційної маси.

Попередні ліквідатори передали йому всю наявну у них інформацію про майно боржника. Згідно цієї інформації за ОСОБА_2 було зареєстровано 1/3 квартири в м. Павлограді по вул. Новій. Відповідно до ухвали суду від 22.11.2007 року на квартиру та на автомобіль ОСОБА_2 судом накладено арешт, але він брав витяги з реєстру обтяжень, згідно з якими обтяжень та заборони відчуження на них не було.

При виявленні майна боржника він повинен був провести його інвентаризацію та включити його в ліквідаційну масу. Але він не включав квартиру до ліквідаційної маси у зв'язку з тим, що трьохкімнатна квартира на краю міста, в ній прописані дружина і теща і її продаж не перекриє навіть частини затрат на реалізацію цієї частини квартири і навряд чи на неї знайдуться покупці. У зв'язку з цим він вирішив, що недоцільно включати квартиру в ліквідаційну масу.

Також він спілкувався з ОСОБА_2 і повідомив йому що все майно слід включати до ліквідаційної маси. У ОСОБА_2 був автомобіль «Шевроле Авео», він не був включений до ліквідаційної маси, оскільки знаходився в заставі банку «Надра»як придбаний в кредит. Щоб закінчити ліквідаційну процедуру, необхідно було переоформити право власності на 1/3 вказаної квартири шляхом дарування чи продажу власником (ОСОБА_2) сторонній особі. ОСОБА_2 питав, чи може він переоформити право власності на його частину квартири, на що він сказав що може за умови сплати близько 2 тис. грн. в рахунок погашення заборгованості. Але інвентаризацію та оцінку частки квартири він не проводив.

В жовтні 2011 року він запропонував ОСОБА_2 укласти договір про, начебто, надання юридичних послуг з метою надання йому консультацій та роз'яснень з правових питань. ОСОБА_2 на його пропозицію погодився.

Також він запропонував ОСОБА_2 зняти з реєстрації частку квартири в строк до 16.02.2012 року, вказуючи на необхідність за договором про надання юридичних послуг заплатити йому 12 тис. грн. Крім того, він попросив ОСОБА_2 заплатити пару тисяч гривень в рахунок погашення боргу перед ЗД ОДПІ.

З наявних у нього в розпорядженні документів було видно, що автомобіль був в заставі банку «Надра», як придбаний в кредит, крім того автомобіль оголошувався в розшук ліквідаторами які до нього займались ліквідаційною процедурою. На квартиру ОСОБА_2 у нього будь яких документів не було.

ОСОБА_2 просив його якнайшвидше закінчити ліквідаційну процедуру. Тому, в жовтні 2011 року він запропонував ОСОБА_2 укласти договір, начебто, про надання юридичних послуг з метою надання йому консультацій та роз'яснень з правових питань. ОСОБА_2 на його пропозицію погодився. Можливості підписати договір у них не було, так як вони не зустрічались. За надання послуг, згідно договору, з жовтня 2011 року по 22 лютого 2012 року ОСОБА_2 повинен був заплатити йому 12 тис. грн. Фактично договір був йому необхідний був надання вигляду законності отримання коштів від ОСОБА_2

Між ними відбулося 3 зустрічі.

Під час зустрічі 03.02.2012 року близько 20.00год. ОСОБА_2 питав його про можливість переоформити свою частину квартири на когось із своїх родичів, на що він відповів, що це можна зробити за умови якщо він сплатить пару тисяч гривень на погашення кредиторської заборгованості, та виплатить йому за послуги 12 тис грн., що зумовлені укладеним договором. В кабінеті свого офісу Вєдерніков намагався передати йому 12тис грн., купюрами по 500 грн., але він побоявся брати їх в кабінеті і запропонував вийти поговорити з братом, а ОСОБА_2 запропонував випити по чашці кави.

Вони поїхали по вул. Дніпровській в м.Павлограді та зупинилися при виїзді з міста. Він зі своїм братом та ОСОБА_2 розмовляли поруч зі своїми автомобілями. В той же час ОСОБА_2 передав йому пачку грошей, після чого вони розпрощались. Коли він сідав у свою машину, то побачив що до його авто біжать якісь люди. Він злякався, у зв'язку з чим викинув гроші під машину. Після цього його затримали робітники міліції.

Уточнив, що гроші викинув бо усвідомлював, що отримав їх незаконно.

Доповнив, що усвідомлював і усвідомлює, що отримав 12 тис. грн. фактично як незаконну винагороду за те, що не здійснив інвентаризацію нерухомого майна, не включив квартиру до ліквідаційної маси, та своїми діями надавав можливість ОСОБА_2 перереєструвати право власності на його частку квартири.

Крім свідчень ОСОБА_1, якими він повністю визнає свою вину, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України всебічно, повно та об'єктивно підтверджується наступними доказами.

Брат підсудного - свідок ОСОБА_5 пояснив, що 03.02.2012 року брат подзвонив йому і запропонував поїхати з ним за компанію в м.Павлоград, куди він їхав у справах. Він погодився, оскільки не був зайнятий. Вони на автомобілі брата поїхали в Павлоград де останній зустрівся з якимось чоловіком, якого він раніше не бачив. Зустріч відбувалася в житловому будинку. Він в цей час знаходився в автомобілі. Через деякий час брат вийшов, сів в автомобіль і сказав, що зараз він з незнайомим чоловіком поп'є каву і потім вони поїдуть додому.

Вони поїхали в бік м. Дніпропетровська. По дорозі ОСОБА_1 подзвонив чоловік з яким він збирався пити каву і вони вирішили каву не пити та попрощатися.

Вони стали прощатися, вийшли з автомобіля. До них підійшов чоловік з яким спілкувався підсудній, та з яким він завів розмову про можливість виконання для нього будь-яких видів робіт пов'язаних з електрообладнанням. Потім той чоловік двічі запропонував братові взяти гроші і після того, як ОСОБА_1 узяв гроші -запропонував їх перерахувати. Євген сказав, що перераховувати не буде і сів в автомобіль. В цей час до автомобіля брата несподівано під'їхав автомобіль з якого швидко вийшли співробітники міліції і затримали їх обох, та вилучили гроші.

Доповнив, що йому не відомо, за які послуги брат отримав таку велику суму грошей.

Згідно з актом огляду грошових коштів від 03.02.2012 року, грошові кошти у сумі 12 000 грн. купюрами по 500 грн. в кількості 24 шт. були оглянуті, переписані їх серійні номери, зняті їх копії і в подальшому вручені ОСОБА_2(а.с.9)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.02.2012 року який проводився по вул. Дніпровській в районі будівлі КП «Павлоградводоканал», під автомобілем яким керував ОСОБА_1 виявлено грошові кошти в сумі 12 000 грн. купюрами по 500 грн. в кількості 24 шт. які раніше були вручені ОСОБА_2(а.с.20)

Постановою (а.с.68) до кримінальної справи були долучені речові докази -грошові кошти у сумі 12 000 тис. грн. купюрами по 500 грн. у кількості 24 шт., 2 відеокасети Sony 90 стандарту Video 8 мм на яких зафіксовані слідчі дії та 2 диски TDK формату DVD-R на які скопійовані відеозаписи з касет.

Згідно з актом огляду і прослуховування, додатком до нього від 03.02.2012 року, на цифровому диктофоні LYMPUS DIGITAL VOICE RECORDER VN-8500 PС»знаходиться запис розмови ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в ході якої ОСОБА_1 повідомив, що у нього заробітна плата в місяць має бути близько 2000 грн., у зв'язку з чим ОСОБА_2 має заплатити йому 12 000 грн., бо саме такий розмір заробітної плати ОСОБА_1 мав би отримати за 6 місяців ліквідаційної процедури… (а.с.15)

Відповідно до протоколу огляду відеокасети Sony 120 формату Video 8-mm інв.№1-V8-12т на відеокасету здійснено запис зі спеціального засобу, встановленого при здійсненні оперативно-розшукових заходів в кабінеті ОСОБА_2 і зафіксовано в момент переговорів з ОСОБА_1 від 03.02.2012 року. Крім того, оглянуто цифровий носій інформації Micro-SD інв..№2-microSD-12т. в ході якого переглянуто відеозапис, здійснений спеціальним засобом встановленим на одязі ОСОБА_2 в рамках здійснення оперативно-розшукових заходів,, на якому зафіксовано події які відбувалися 03.02.2012 року в період часу приблизно з 20 години по 20 годину 30 хвилин, тобто момент переговорів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в офісі ТОВ «Будцентр Плюс»а також момент передачі ОСОБА_2 ОСОБА_1 коштів в сумі 12000грн. на узбіччі вул. Дніпровській в районі будинку №49 м.Павлограда (а.с.148)

Речовими доказами в справі є також вилучені у ОСОБА_4 ухвала господарського суду в Дніпропетровській області від 14.06.2011 року про призначення арбітражного керуючого ОСОБА_1 ліквідатором приватного підприємця ОСОБА_2; ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року якою встановлено строк подачі звіту ліквідатора на 16.02.2012 року; копія договору «Автопакет»від 21.03.2007 року за яким ОСОБА_2 придбав автомобіль «Шевроле Авео»; довідка з Павлоградського МБТІ №138 про те, що на ім'я ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано 1/3 частину квартири АДРЕСА_1; інші документи зібрані підчас здійснення ліквідаційної процедури (а.с.81-130); витяг з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданий на заяву ОСОБА_1 25.10.2011 року, згідно якого заборон та арештів на нерухоме майно ОСОБА_2 в реєстрі не значиться; бланк договору про надання юридичних послуг від 03.10.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 85-140)

Відповідно до висновку техніко-криміналістичної експертизи №70/06-97 від 27.02.2012 р. 24 банкноти номіналом 500 грн. на загальну суму 12 000 грн. які було вилучено в ході огляду 03.02.2012 року відповідають грошовим знакам НБУ аналогічного номіналу.(а.с.156)

Окрім того в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч.3 ст.299 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України, та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим викликати для допиту в суді інших свідків у справі немає ніякої необхідності.

З,ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч.3 ст.299 КПК України, роз'яснивши підсудному правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоречним дослідження інших доказів у справі, та проведення допиту свідків, що не з,явилися в судове засідання, та застосував при розгляді даної справи положення ч.3 ст.299 КПК України.

Оцінка і аналіз досліджених у справі доказів на переконання суду безперечно вказують на винуватість підсудного ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України.

Так, і на стадії досудового слідства, і в процесі судового розгляду справи підсудній ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину та дав детальні покази щодо обставин скоєного злочину, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України.

Покази ОСОБА_4 мають характер логічних та послідовних, вони повністю співпадають з іншими наявними у справі доказами, зокрема й тими, що були зібрані в рамках проведення оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_4 а також за результатами проведення цих заходів.

Дослідивши наведені у справі докази суд робить висновок про їх достовірність, достатність та допустимість.

Отже, вина підсудного ОСОБА_4 в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України доведена повністю та підтверджена сукупністю досліджених та перевірених судом доказів.

Дії підсудного ОСОБА_4 слід правильно кваліфікувати за ч.3 ст.368-4 КК України, як одержання особою, що здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди за бездіяльність з використанням наданих йому повноважень в інтересах особи, що їх надає.

До закінчення судового слідства у справі підсудний ОСОБА_4 надав суду протокол загальних зборів колективу та керівництва ТОВ «Райселькомунсервіс»від 20.04.2012 року, а також відповідне клопотання адміністрації та колективу даного товариства щодо його передачі на поруки колективу ТОВ «Райселькомунсервіс»для виправлення та перевиховання.

Вивчивши надане клопотання, з'ясувавши думку прокурора, який без наведення передбачених законом відповідних мотивів заперечував проти задоволення вказаного клопотання, думку підсудного, який прохав задовольнити клопотання трудового колективу про передачу його на поруки, проаналізувавши та зіставивши згадане клопотання з матеріалами кримінальної справи та даними судового слідства, а також роз'яснивши підсудному ОСОБА_4 правові наслідки закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, передбаченими ст.47 КК України, та право підсудного заперечувати проти закриття справа за такими обставинами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року від дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Згідно зі ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.3 ст.368-4 КК України, скоєний підсудним ОСОБА_4 є злочином середньої тяжкості.

Раніше підсудний ОСОБА_4 не був судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, на всіх стадіях кримінального переслідування, досудового та судового слідства повністю визнав свою вину, активно співпрацював з досудовим та судовим слідством щодо встановлення істини у справі, що свідчить про його щире каяття, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання.

Колектив підприємства де наразі працює підсудний клопоче про взяття його на поруки для виправлення та перевиховання, зазначаючи про те, які міри виховного характеру будуть до нього застосовані.

При цьому, підсудний ОСОБА_4 не заперечує щодо задоволення клопотання колективу ТОВ «Райселькомунсервіс»про взяття його на поруки, та згоден із закриттям кримінальної справи відносно нього за нереабілітуючими обставинами.

За таких умов, беручи до уваги молодий вік підсудного, враховуючи ту обставину, що будь-яких тяжких наслідків від скоєного ОСОБА_4 злочину не настало, суд робить висновок про те, що підсудний ОСОБА_4 підпадає під дію положень ст.47 КК України, та може бути звільнений від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи відносно нього з передачею його на поруки колективу ТОВ «Райселькомунсервіс»для виправлення та перевиховання.

В зв'язку із закриттям справи міра запобіжного заходу у вигляді застави має бути відносно ОСОБА_4 скасована з поверненням на його користь внесених в порядку застави грошових коштів в розмірі 12000грн.

Доля речових доказів має бути вирішена відповідно до ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.282 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання трудового колективу ТОВ «Райселькомунсервіс»щодо передачі ОСОБА_1 на поруки колективу ТОВ «Райселькомунсервіс»для виправлення та перевиховання -задовольнити.

ОСОБА_1 передати на поруки колективу ТОВ «Райселькомунсервіс»для виправлення та перевиховання

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закрити відносно ОСОБА_1 кримінальну справу за звинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України за умови, що впродовж одного року від дня передачі на поруки, ОСОБА_1 виправдає довіру трудового колективу ТОВ «Райселькомунсервіс», не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 12000грн. -скасувати.

Повернути на користь ОСОБА_1 заставу у розмірі 12000грн., які були сплачені останнім на розрахунковий рахунок № 37312022006709 одержувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області ОКПО 26239738 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області МФО 805012.

Речові докази:

- диктофон «Олимпус», 3 відеокасети, 1 електронний носій мікро си-ди, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури м.Павлограда -залишити за належністю (а.с.24,68,151)

- витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, бланк договору про надання юридичних послуг від 03.10.2011 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 2 ді-ві-ді диска, 1 си-ди диск, інші документи згідно переліку, вказаному у постанові прокурора від 20.02.2012р. -зберігати у матеріалах справи (а.с.34,140)

- грошові кошти у сумі 12000грн. купюрами номіналом 500грн. у кількості купюр 24 шт. серією та номерами купюр відповідно до зазначених у постанові прокурора (а.с.160), що передані на зберігання до УФРЄ ГУМВС України в Дніпропетровській області -залишити за належністю;

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд в строк 7 діб з моменту винесення постанови.

СУДДЯ: ЩЕРБИНА А.А.