Рішення № 23725532, 23.04.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/0550/70/2012 р.

(№ 2-2871/2011 р.)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Лутай А.М.

при секретарі -Сауніної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач-відповідач ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»в жовтні 2011 року звернувся до суду з позовом до відповідача-позивача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що 02.08.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №12Б/07-10, згідно якого ОСОБА_2 був наданий кредит на споживчі потреби в сумі 15000грн. строком до 01.08.2010 року зі сплатою 24 відсотків на рік за користування кредитними коштами. Відповідно до умов кредитного договору та графіку погашення заборгованості по кредиту і процентів, наведеному в додатку №1 до кредитного договору, позичальник зобов'язувався щомісячно в дату зазначену у графіку поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумі не менших сум чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, а також плати за обслуговування кредиту. Однак, відповідач-позивач ОСОБА_2 порушив умови договору, у зв'язку з чим станом на 29.09.2011 року утворилась заборгованість в сумі 17980,17грн., з яких: загальна заборгованість за кредитом -10301,73грн., відсотки за користування кредитом -6588,97грн., комісія за розрахункове обслуговування -0грн.; неустойка 1089,47грн. ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь вищезазначену заборгованість, а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 179,80грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в листопаді 2011 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання договору недійсним, в якому вказує, що підписання кредитного договору №12Б/07-10 від 02.08.2007р. про надання споживчого кредиту, укладеного між ним та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», стало наслідком чисельних порушень норм чинного законодавства та прав позичальника, як споживача кредитної послуги з боку ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк». 31.07.2007р. йому було надано банком повідомлення про умови споживчого кредитування, в якому була надана часткова інформація, яка надрукована так, що ускладнює прочитання споживачем тексту. В повідомленні відсутня інформація про мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, наявність форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Так він дізнався лише після укладення договору, що йому необхідно заплатити 1500грн. за комісію банку по зарахуванню безготівкових коштів. Він не мав можливості зробити свідомого та компетентного вибору продукції без інформації, яка йому не була надана. Відповідач-позивач ОСОБА_2 вважає, що договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме: Конституції України, Цивільного Кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про банки та банківську діяльність». Наслідком укладення кредитного договору стало обмеження можливості Позичальника мати не заборонені законом цивільні права, а саме: отримувати кредити, вільно укладати цивільні угоди, вільно розпоряджатися майном (грошима), що належать Позичальнику на праві приватної власності. Просить визнати недійсним кредитний договір 12Б/07-10 від 02.08.2007р. та зобов'язати банк прийняти у нього суму залишкової заборгованості на протязі 1 року.

В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_2 доповнив свою позовну заяву та уточнив свої позовні вимоги зазначивши, що у кредитному договорі відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту. Так, при нарахуванні 24% річних за користування кредитом є два види нарахування: ануїтетний платіж та платіж на залишок заборгованості. Про це банк йому не повідомив, а вибір зробив сам, призначивши ануїтетний платіж у додатку до договору №2, а у розпорядженні про надання банкового кредиту від 02.08.2007р. вказано, що нарахування відсотків 24% на залишок заборгованості. Загальна сума виплати кредиту по ануїтетному платежу складає 21166,57грн., а якби банк пропонував платіж на залишок заборгованості, то загальна сума складала би 20716,67грн., тобто на 449,90грн. менше. Просить визнати недійсними п.1.1. кредитного договору №12Б/07-10 від 02.08.2007р. в частині «та Додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому, що складатимуть невід'ємну частину цього Договору, п.п.1.4; 2.1.1.2; 7.4; 2.4.4; 2.4.6.3; 2.4.5; 3.2.5; 1.5; 3.1.3; 3.2.1; 3.2.6; 3.3.7; 4.2; 5.1; 5.3, визнати недійсним в цілому кредитний договір №12Б/07-10 від 02.08.2007р., зобов'язати банк прийняти від нього суму залишкової заборгованості у розмірі 4060,39грн. Позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до нього про стягнення заборгованості за кредитом не визнав з підстав зазначених у його зустрічному позові, просив відмовити у їх задоволенні. Крім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що кредит він сплачував до 2009 року, а після 2009 року не платив у звьязку із кризою в країні та відсутності у нього роботи.

Представник позивача-відповідача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Також представник банку надав суду заперечення на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, в яких просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його вимог з наступних підстав. Представник зазначив, що єдиною обставиною для визнання договору недійсним, яка зазначається ОСОБА_2 -це порушення банком Закону України «Про захист прав споживачів», а саме те, що повідомлення про умови споживчого кредитування погано надруковано, а зазначена в ньому інформація порушує норми ряду законодавчих актів України. Вважає, що ОСОБА_2 заявлені незаконні та необґрунтовані вимоги, оскільки перед укладанням кредитного договору позивачу було повідомлено та роз'яснено всі умови споживчого кредитування в усній формі, а вже в подальшому підкріплено це підписанням відповідного документу-повідомлення. Ніяких зауважень щодо умов споживчого кредитування позичальник не висловлював та погоджувався із всіма обставинами, про що свідчить підписання в подальшому кредитного договору. ОСОБА_2 є дієздатною особою, договір уклав з власної волі, самостійно обрав валюту кредитування, прийняв усі умови договору. Сам договір укладений за взаємною згодою сторін після досягнення ними згоди з усіх істотних умов, укладений в письмовій формі, підписаний сторонами. ОСОБА_2 не доведено наявності жодної підстави, що могла б зумовити визнання договору недійсним.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення відповідача-позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання недійсним договору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 2 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №12Б/07-10, згідно якого позивач-відповідач надав відповідачу-позивачу грошові кошти (кредит) в сумі 15000грн. на споживчі потреби, під 24 відсотки річних за користування кредитом, строком до 01.08.2010р.

Відповідно до п.2.4.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно до дати, встановленої в Графіку, поповнювати свій Поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини Кредиту, процентів, встановлених в Графіку.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору якщо повне або часткове невиконання Стороною умов цього Договору спричинило іншій Стороні збитки, винна Сторона відшкодовує їх протягом п'яти робочих днів з моменту одержання письмової вимоги від Сторони, якій такі збитки завдано. Відшкодування заподіяних збитків не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань, за яких вони передбачені.

Відповідно до п.4.3 Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну та часткову сплату процентів, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 25 відсотків, від суми неповерненого Кредиту та/або несплачених процентів, але не менше 50 гривень.

Відповідно до умов п.5.3. Кредитного договору , підписанням цього Договору Позичальник стверджує про те, що він у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банка інформацію, визначену ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно розрахунку, наданого ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №12Б/07-10 від 02.08.2007р. станом на 29.09.2011р. складає 17980,17грн. з яких: загальна заборгованість за кредитом -10301,73грн., відсотки за користування кредитом -6588,97грн., комісія за розрахункове обслуговування -0грн.; неустойка 1089,47грн., що свідчить про порушення відповідачем-позивачем ОСОБА_2 умов кредитного договору. Останній платіж по кредитному договору був зроблений ОСОБА_2 18.09.2009р.

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступного:

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст..215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його

дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст..599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Проаналізувавши усі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, які передбачені ст.215 ЦК України, не має, оскільки він укладений з додержанням вимог ст.203 ЦК України. Сторони при укладенні договору досягли згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни і припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, про що свідчить підписання ними цього договору. Кредитний договір укладений у письмовій формі. Сторони кредитного договору мають необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Ніяких зауважень щодо умов споживчого кредитування ОСОБА_2 під час укладення договору не висловлювалися. Про згоду з умовами кредитування свідчить також той факт, що ОСОБА_2 протягом двох років сплачував кредит на умовах кредитного договору. Доводи відповідача-позивача ОСОБА_2 про те, що він не був повністю ознайомлений з умовами кредитування спростовуються наданим суду повідомленням про умови споживчого кредитування, яке підписано особисто ОСОБА_2 Відповідач-позивач ОСОБА_2, у разі незгоди з будь-якими умовами договору, мав можливість відмовитися від його укладання, але не зробив цього, що також свідчить про його згоду.

Щодо позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ОСОБА_2 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмірі 17980,17грн., суд вважає необхідним їх задовольнити, оскільки зазначена заборгованість виникла внаслідок порушення відповідачем-позивачем ОСОБА_2 умов кредитного договору.

На підставі ст..88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»витрати по сплаті судового збору у розмірі по 179,80грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

Керуючись ст.ст.203,215,217,228,230, 626, 627, 629,1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Харцизьк Донецької області, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»(п/р 37396880020, код банку 380537, ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором №12Б/07-10 від 02.08.2007р. у розмірі 17980,17грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 179,80грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а всього 18279,97грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»про визнання недійсними п.1.1. кредитного договору №12Б/07-10 від 02.08.2007р. в частині «та Додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому, що складатимуть невід'ємну частину цього Договору, п.п.1.4; 2.1.1.2; 7.4; 2.4.4; 2.4.6.3; 2.4.5; 3.2.5; 1.5; 3.1.3; 3.2.1; 3.2.6; 3.3.7; 4.2; 5.1; 5.3, визнання недійсним в цілому кредитного договору №12Б/07-10 від 02.08.2007р., зобов'язання прийняти суму залишкової заборгованості, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не біли присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна і резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 23.04.2012 року. Повний текст рішення складений 26.04.2012 року.

Суддя: