Рішення № 23724952, 23.04.2012, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/4218/12

пр. № 2/2608/3516/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Мороз Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

В С Т А Н О В И В:

12.03.2012 року ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів в розмірі 1792,50 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу та судові витрати. Посилається на те, що 16.10.2008 року у м. Києві відбулася ДТП за участю автомобіля Мазда, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. В результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно довідки ДАІ Оболонського району № 6939 від 12.11.2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України та ОСОБА_2 п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 встановлена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.11.2008 року по справі № 3-35653/08, якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 68,00 грн. У ОСОБА_2 як у власника пошкодженого автомобіля виникло право вимоги до ОСОБА_1 щодо відшкодування завданих збитків. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія ВА № 6706692, а тому позивач вважає, що на ВАТ НАСК «Оранта»також покладений обов'язок відшкодувати шкоду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що його цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія ВА №6706692 від 19.01.2008 року, а тому відсутні підстави для стягнення коштів з нього.

Відповідач ВАТ НАСК «Оранта»визнав позов в частині вимог до товариства, а також зазначив про відсутність підстав для стягення коштів з ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 19.01.2008 року ВАТ НАСК «Оранта»та ОСОБА_1 уклали договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії договору -1 рік. 29.09.2008 року між ЗАТ СК «ВУСО»та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 038124-02-10-01, строк дії договору - 1 рік (а. с. 9-10).

16.10.2008 року приблизно о 19 год. 15 хв. по вул. Вишгородській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мазда, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.11.2008 року по справі № 3-35653/08 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 8).

Відповідно до рахунку-фактури № 154 від 04.12.2008 року, виданого ТОВ «Шторм Сервіс» (а.с. 15), вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_2, складає 4 410,00 грн. Сума, що підлягала виплаті в якості страхового відшкодування за Договором страхування від 29.09.2008 року № 038124-02-10-01, за відрахуванням франшизи у розмірі 825,00 грн. -становила 3 585,00 грн., про що було складено страховий акт № 1605-02 від 11.03.2009 року (а.с. 16). Виплата страхового відшкодування була здійснена на підставі заяви Страхувальника (а.с. 11-12) та страхового акту № 1605-02 від 11.03.2009 року. Платіжним дорученням № 3729 від 11.03.2009 року страхове відшкодування було сплачене в повномуобсязі. Таким чином, у ЗАТ СК «ВУСО»виникло право регресної вимоги по даних правовідносинах.

Згідно договору уступки вимог від 23.12.2009 року (а.с. 31-33) ЗАТ СК «ВУСО»передало передало позивачу право регресної вимоги по ДТП, що мало місце 16.10.2008 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Оскільки винуватцями ДТП є обоє водіїв, позивач просить на підставі договору уступки вимог стягнути половину сплаченого страхового відшкодування, а саме: 1792,50 грн. Враховуючи той факт, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта», позивачем на адресу даного страховика була направлена заява про страхове відшкодування № 927 від 18.05.2010 року (а.с. 22-23), однак відповідач не здійснив виплату. Позивач дійшов висновку, що в даному випадку в зобов'язанні щодо відшкодування шкоди наявні два боржника: ОСОБА_1 (особа винна у завданні шкоди) та ВАТ НАСК «Оранта»(особа, яка взяла на себе зобов'язання відшкодувати шкоду згідно полісу страхування).

Вина відповідача, ОСОБА_1, у пошкодженні транспортних засобів внаслідок ДТП підтверджується матеріалами справи. Вказана обставина не заперечується сторонами. В даному випадку виник спір з приводу особи, яка повинна відшкодувати завдану шкоду. На думку позивача, шкоду повинні відшкодовувати солідарно ВАТ НАСК «Оранта»та ОСОБА_1, а останній вважає, що це повинен бути його страховик (ВАТ НАСК «Оранта»), оскільки він застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу.

Позивач не отримав кошти від ВАТ НАСК «Оранта», а тому вирішив позиватися до ВАТ НАСК «Оранта», як страховика та ОСОБА_1, як винуватця ДТП.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкового страхування, передбаченого ст. 999 ЦК України та ст. 7 Закону України «Про страхування».

В статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон) зазначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Отже, відшкодування шкоди позивачу, згідно наведеної норми повинно здійснюватися відповідно до Закону.

В силу статті 4 Закону сторони є суб'єкти обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідальність ОСОБА_1 перед позивачем застрахована, оскільки ця відповідальність є об'єктом страхування згідно ст. 5 Закону.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22. Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. (ст. 29 Закону)

Отже, в силу п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону шкоду, тобто витрати на ремонт транспортного засобу ОСОБА_2, повинен відшкодовувати страховик.

В силу норм ст. 1166, 1187, 1188 шкода відшкодовується винною особою. В той же час законодавець передбачив обов'язок власників транспортних засобів та водіїв страхувати свою відповідальність, вналсілок чого обов'язок по відшкодуванні шкоди виникає у страховика.

Законодавець передбачив лише один випадок, коли особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність відшкодовує шкоду -це у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди. У такому випадку винна особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). (ст. 1194 ЦК України)

Відповідальність ОСОБА_1, за шкоду заподіяну майну третіх осіб, застрахована на 35 000 грн., згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6706692 від 19.01.2008 року. Позивач просить стягнути 1792,50 грн., що не перевищує ліміту відповідальності страховика за полісом, а тому відсутні правові підстави, передбачені ст. 1194 ЦК України, для стягнення вказаних коштів з ОСОБА_1

Враховуючи положення п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону, а також визнання представником ВАТ НАСК «Оранта»позовних вимог, кошти у сумі 1792,50 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу підлягають стягненню саме з ВАТ НАСК «Оранта».

Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(м. Донецьк, вул. Університетська, 89, код ЄДРПОУ 3379266) 1792,50 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу та 214 грн. судових витрат.

В задоволенні вимог до ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24.04.2012 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ