Вирок № 23724120, 02.04.2012, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1-248/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2012 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

при секретарі -Недавній Т.П.

з участю прокурора -Запорожець Н.О.

захисників -адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого -адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, працює робітником з благоустрою ТОВ «ЗГРЛ», не судимого, проживаючого у с. Гожули Полтавського району та області по АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,

В С ТА Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 близько 23 год. 4 березня 2011 року, перебуваючи біля бару по вул. Кірова у с. Гожули Полтавського району, на грунті неприязних стосунків з ОСОБА_5, які раптово виникли із-за того, що останній втрутився у бійку, яка відбувалася між підсудним, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою припинити її, умисно наніс потерпілому декілька ударів кулаком та ногами у взутті по голові, тулубу та кінцівках, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: субтотального лівобічного пневмотораксу, часткового пнемо- та гемотораксу справа у верхньому відділі з розвитком посттравматичного пульмоніту у верхній долі правої легені, емфіземи мяких тканин правої половини грудної клітини; ушиблено-рваної рани м'яких тканин тулуба справа з розвитком підшкірної гематоми; які, згідно з висновком експерта №947 від 23.05.2011 року, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення; а також тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, саден шкіри обох кистей, які, згідно з зазначеним висновком експерта, кваліфікуються як легкі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що у зазначений день і час між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, у ході якої останній намагався нанести йому удари руками та ногами. З метою захисту він схопив ОСОБА_7 за руки і повалив на землю, тримаючи у такому положенні, у цей час відчув, як невідомий стрибнув йому на шию та почав душити за горло, у цей час під їхав ОСОБА_6, який стягнув ОСОБА_5 та продовжував його тримати, а коли відпустив, останній побіг до автомобіля, який належить підсудному, сів за кермо та намагався завести двигун. Підсудний витяг потерпілого з машини та кинув на сніг, після чого той піднявся та пішов до інших автомобілів, які стояли поруч, а сам поїхав додому. Заподіяння будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому заперечує, посилаючись на чутки про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 побили інші особи, які пізніше приїжджали до бару. Цивільний позов прокурора не визнає повністю.

Незважаючи на повне невизнання вини підсудним, його вина в об'ємі обвинувачення, визнаного судом, повністю доводиться показаннями потерпілого, свідків, та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Так, допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив, що близько 22-30 год 04.03.2011 року разом з ОСОБА_7, ОСОБА_9 та дівчиною на ім'я ОСОБА_10 приїхали до бару в с. Гожули, сіли за столик та вживали пиво. Через деякий час між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виникла сварка і вони вийшли на вулицю. За кілька хвилин потерпілий вийшов за ними і побачив, як ОСОБА_7 б'ють ОСОБА_4 та ОСОБА_6; він стрибнув на спину підсудному і схопив за шию, той перекинув його через голову на землю і почав наносити йому удари ногами та руками у різні частини тіла та по голові; пам'ятаю близько 5-6 ударів до моменту, коли від удару в праву частину тулуба відчув різкий біль та втратив свідомість. Прийшов до тями у лікарні. Підсудний декілька разів приходив до нього, цікавився здоров'ям та пропонував свою допомогу, проте ніяких коштів на лікування не надавав. Наполягає на суворому покаранні підсудного.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що близько 22.00 год. 04.03.2011 року разом з ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 і ОСОБА_11(прізвищ не знає) відпочивали у барі в с. Гожули. Коли виходив з бару на вулицю курити, зіштовхнувся із старшим ОСОБА_6, який запропонував вийти поговорити. Коли вийшли на вулицю, то старший ОСОБА_6 вдарив його по підборіддю, від чого свідок упав. Тим часом підійшов підсудний і вони продовжили його бити вдвох. Згодом відчув, що інтенсивність ударів зменшилася, він підвівся і побачив, що на ОСОБА_5., який лежав поруч, замахується ногою підсудний. Свідок побіг у напрямку автобусної зупинки, а звідтіля -додому.

Свідок ОСОБА_9 показав, що 04.03.2011 року близько 22.00 год. приїхали з ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_11(прізвище не знає) у бар с.Гожули.Там взяли пиво та «Лонгер», відпочивали, згодом до них приєдналися ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Через деякий час між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виникла сварка, вони вийшли на вулицю. Приблизно через 10 хвилин вийшов курити і побачив, як вони б'ються і наносять удари один одному. Після удару старшого ОСОБА_6 ОСОБА_7 упав, згодом приєднався підсудний, який також став бити ОСОБА_7 У цей час з бару вийшов ОСОБА_5, який кинувся підсудному на спину, той скинув його на землю і наніс удар рукою, а потім ногами по тулубу та в обличчя. Свідок злякався і повернувся до бару, де побув близько 10 хвилин, після чого разом з ОСОБА_10 пішли додому. Коли вийшли, то біля бару вже нікого не було.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що разом з ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 близько 19 год 04.03.2011 року приїхали у бар у с. Гожули. Через деякий час приїхали ОСОБА_7 і ОСОБА_5, які згодом виходили курити. Свідок разом з ОСОБА_11 вийшла на вулицю в туалет, а коли поверталися назад, побачила, що біля бару лежить ОСОБА_7 і його б'ють двоє невідомих чоловіків. У цей час з бару вийшов ОСОБА_5 і підсудному накинувся на спину, у відповідь той перекинув його через себе і ОСОБА_5 впав на землю. ОСОБА_7 у цей час почав тікати, за ним погнався другий чоловік. Вона підійшла до підсудного, який бив ОСОБА_5 ногами по тулубу, і попросила, щоб він не бив потерпілого, але він пригрозив їй, вона злякалася і втекла в бар. Через деякий час зайшов ОСОБА_9 і попросив викликати швидку. Хвилин через 10 вийшли з бару, побачили, що вже нікого немає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що близько 22 год. 04.03.2011 року під'їхав до бару у с. Гожули, де домовлявся з ОСОБА_9 зустрітися, щоб той передав йому гроші. В цей час біля бару стояли ОСОБА_7 та невідомий чоловік і між ними розпочалася перепалка. Свідок очікував ОСОБА_9 у автомобілі і побачив, що між ОСОБА_7 і невідомим чоловіком спалахнула бійка. ОСОБА_7 нанесли удар і область обличчя, він упав, потім ще підійшов один чоловік, вони стояли, потім підійшов ОСОБА_5 накинувся на людину більшої статури, цей чоловік перекинув ОСОБА_5 через спину на землю і почав його бити ногами, куди саме не бачив, оскільки має поганий зір, а події відбувались на відстані близько 20 м, за якими він спостерігав із вікна автомобіля. Після того, як ОСОБА_7 встав і побіг в бік зупинки, свідок поїхав, бо злякався.

Показання свідка ОСОБА_15 повністю узгоджуються та не суперечать показанням потерпілого та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даним СМЕ №947 від 23.05.2011 року щодо обставин та механізму заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. Причиною того, що свідок не зміг у судовому засіданні впізнати осіб, які приймали участь у бійці разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, суд вважає особливості стану здоров'я ОСОБА_15, який має поганий зір і не зміг ідентифікувати всіх учасників бійки.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ввечері взимку 2011 року(точну дату та час не пам'ятає) разом з ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_13 в бару в с.Гожули, де відпочивали. Згодом прийшов ОСОБА_7, а потім - ОСОБА_5. Після 22 год разом з ОСОБА_10 вийшли в туалет, і побачили, що ОСОБА_7 б'ють двоє невідомих чоловіків. Коли поверталися назад, то вже ОСОБА_5 лежав, а невідомий чоловік бив його ногами. ОСОБА_10 підходила до того чоловіка і просила не бити. Хто саме і куди конкретно бив - не бачила, оскільки місце події погано освітлювалося. Після цього повернулися до бару. Коли вийшли з бару десь за півгодини, то вже нікого не було, а на місці бійки підібрала окуляри і мобільний телефон. Наступного дня приїхав ОСОБА_7, забрав окуляри і телефон і сказав, що телефон належить ОСОБА_5.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що приблизно в березні місяці 2011 року йому зателефонували з другої лікарні міськлікарні і повідомили, що ОСОБА_5, який працює у нього на СТО, потрапив у лікарню. У лікарні повідомили, що той у тяжкому стані і потрібні ліки. Він купив все необхідне, після чого поїхав на роботу, де ОСОБА_7 і ОСОБА_9 розповіли, що напередодні ввечері відпочивали у барі в с. Гожули, там виникла сварка з ОСОБА_4 і ті почали бити ОСОБА_7 і ОСОБА_5. ОСОБА_7 зранку на роботі був побитий, у синцях. По дорозі додому зустрів ОСОБА_4 і розповів йому про ОСОБА_5, на що він відповів, що хлопці були неправі і він їх виховував, сказав, що винен і буде лікувати. Домовився з ним о 9 годині ранку зустрітися біля лікарні, проте ніхто не прийшов, а коли повертався, то зустрів ОСОБА_4, і на запитання чому не приїхали, ОСОБА_6 відповів, що у нього багато знайомих і з потерпілим будуть розмовляти в міліції. ОСОБА_6 двічі приходили в лікарню, проте допомоги на лікування не надавали, оскільки ОСОБА_5 сирота, то він надавав кошти, витратив на його лікування більше 10 000 грн.

Свідок ОСОБА_21 повідомила, що від ОСОБА_7 та ОСОБА_9 дізналася про те, що напередодні вони з ОСОБА_5 побилися з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 знаходиться у лікарні у тяжкому стані. У той же день вона разом із ОСОБА_16 їздила у лікарню до ОСОБА_5, купували йому ліки. Потім біля магазину в с. Гожули зустріли ОСОБА_4, розповіли за ОСОБА_5, той погодився допомагати купувати ліки, оскільки визнав свою причетність до скоєного. Вони домовилися наступного дня приїхати у лікарню на 9-00, проте чекали до 10-00, він не приїхав. При другій зустрічі з ОСОБА_4 вони свою причетність заперечували.

Також вина ОСОБА_4 повністю підтверджується:

- висновком судово-медичної експертизи №947 від 23.05.2011 року, згідно з яким ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: субтотального лівобічного пневмотораксу, часткового пнемо- та гемотораксу справа у верхньому відділі з розвитком посттравматичного пульмоніту у верхній долі правої легені, емфіземи мяких тканин правої половини грудної клітини; ушиблено-рваної рани мяких тканин тулуба справа з розвитком підшкірної гематоми, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення, утворилися не менш як від трьохкратної дії травмуючи факторів та можливо у строк і за обставин, на які посилається під експертний(а.с.40-43); зазначений висновок експерта повністю узгоджується з показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5 від 12.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_5 продемонстрував механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень, який, відповідно до висновку експерта №1459 від 19.07.2011 року, не протиречить механізму нанесення йому тілесних ушкоджень(а.с. 103-107, 139-140);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9 від 12.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_9 продемонстрував механізм заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, який, відповідно до висновку експерта №1460 від 19.07.2011 року, не протиречить механізму нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень всіх трьох груп(а.с. 111-115, 143-144);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_10 від 12.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_10 продемонструвала механізм заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, який, відповідно до висновку експерта №1502 від 19.07.2011 року, не протиречить механізму нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень всіх трьох груп(а.с. 119-121, 147-148);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 08.08.2011 року, у ході якої ОСОБА_5 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві(а.с.153-154);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 08.08.2011 року, у ході якої ОСОБА_7 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві(а.с.155-156);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 08.08.2011 року, у ході якої ОСОБА_5 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві(а.с.159-160);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 13.09.2011 року, у ході якої ОСОБА_7 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві(а.с.161-162).

Суд вважає вину підсудного повністю доведеною вищенаведеними доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Доводи підсудного та його захисників не спростовують висновків суду.

До показань підсудного про те, що він не наносив ніяких ударів потерпілому суд відноситься критично, розцінюючи це як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне, оскільки його показання у цій частині об'єктивно нічим не підтверджуються, та спростовуються наявними у справі доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Також суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 з тих же підстав, враховуючи родинні відносини ОСОБА_6 із підсудним та суперечливість їхніх показань, які не підтверджуються іншими об'єктивними даними, що встановлені під час судового розгляду.

Так, зокрема, свідок ОСОБА_18 під час допиту на досудовому слідстві 14.09.2011 року(а.с.171)повідомив, що на початку березня 2011 року близько 22-00 був свідком сварки між ОСОБА_4 та невідомими особами, самої бійки та куди поділися її учасники, не бачив, ніяких подробиць назвати не міг, посилаючись на те, що за цими подіями не спостерігав; будучи ж допитаним у судовому засіданні 16.11.2011 року вже повідомляє детальні подробиці сварки, зазначаючи, що бачив як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 «борюкались»на снігу, та підкреслюючи ту обставину, що бачив, як ОСОБА_4(підсудний з батьком) поїхали додому, а ОСОБА_5 з ОСОБА_7 у цей час пішли у напрямку міста; при цьому суд також враховує ту обставину, що свідок працює на посаді помічника ДІМ Київського РВ ПМУ УМВС в Полтавській області і в силу виконання своїх посадових обов'язків не міг не знати про необхідність дачі слідчому правдивих, повних та детальних показів.

Показання свідка ОСОБА_19 також викликають сумнів у їх правдивості та достовірності, з огляду на те, що будучи допитаним у судовому засіданні 16.11.2011 року свідок детально пам'ятає події , які відбувалися на початку березня, при цьому його показання суперечать не тільки іншим об'єктивним доказам, а й показанням самого підсудного та свідка ОСОБА_6

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за частиною 1 статті 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання підсудному суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України та призначає покарання у межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що

пом'якшують та обтяжують покарання.

За місцем проживання та роботи підсудний ОСОБА_4 характеризуються задовільно.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи конкретні обставини скоєного злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, відсутність обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, зважаючи на думку потерпілого, виходячи з положень статті 65 КК України, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових злочинів покарання підсудному у виді позбавлення волі.

При цьому суд вважає, що, з урахуванням вищезазначених обставин, призначене покарання підсудному має бути наближеним до мінімального строку.

Підстав для застосування положень статтей 69, 75 КК України, як і призначення мінімального строку покарання, суд не вбачає, оскільки всі обставини повно враховані судом при призначенні покарання, наближеного до мінімального розміру санкції статті.

Відповідно до статті 338 КПК України початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Підсудний здоровий, працездатний, примусового лікування не потребує.

Цивільний позов прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави до ОСОБА_4 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

з а с у д и в:

ОСОБА_4 за частиною 1 статті 121 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній -підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави до ОСОБА_4 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави рахунок №35423007002036 ГУДКУ в Полтавській області МФО 831019 ЗКПО 01999721 витрати на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 2 797,26 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 днів з моменту проголошення.

Суддя Л. І. Стрюк