Рішення № 23718180, 27.04.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/37/12.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

27 квітня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

-головуючого- судді Хаустової Т.А.

-при секретарі- Містюкевич І.Ю., Степанової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Завод» Електроважмаш», Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», з участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог- ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, заподіяного ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Завод «Електроважмаш», Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», з участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог- ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, заподіяного ДТП,-

обґрунтувавши свої вимоги тим, що йому на праві власності належить автомобіль марки „ MERSEDES- BENZ 108 DKA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований у МРЭО міста Красний Луч Луганської області.

30 березня 2011 року приблизно о 7 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2., на підставі подорожнього листа № 026927 від 28 березня 2011 року, керуючи автопоїздом в складі автомобіля МАЗ-543205 реєстраційний номер НОМЕР_2 та полу причепа МАЗ- 975830-3012 реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ДП завод «Електроважмаш», рухаючись по автодорозі Київ-Харків-Довжанський на ділянці 667 км + 820 м. здійснив наїзд на стоячий автомобіль

MERSEDES- BENZ 108 DKA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1

В результаті зазначеної дорожньої-транспортної пригоди автомобілю

MERSEDES- BENZ 108 DKA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 було завдано механічних пошкоджень, а йому спричинено матеріальну шкоду.

В ході проведення дослідчої перевірки Протокол огляду транспортного засобу ОСОБА_1 не складався.

Відповідно до Висновків судової автотехнічної експертизи № 5484 від 20 лютого 2012 року, ДТП сталося внаслідок порушення водієм автопоїзда ОСОБА_2. п.12.1 Правил дорожнього руху України, яке знаходилося в причинному зв»язку з настанням події ДТП.

Відповідно до Висновків судової автотоварознавчої експертизи № 5485/27 від 29 лютого 2012 року вартість матеріальної шкоди, завданої йому складає 78475,62 грн.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України- юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків. Беручи до уваги той факт, що водій ОСОБА_2. здійснив ДТП, знаходячись у відрядженні ( подорожній лист № 026927 від 28 березня 2011 року) тобто виконуючи свої трудові обов»язки перед ДП завод «Електроважмаш».

Беручи до уваги той факт, що у ДП завод «Електроважмаш»з Приватним Акціонерним Товариством «Страхова компанія Брокбізнес»укладено договір про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 05-3437/00/ОЦВ від 23 березня 2011 року, а також те, що ПАТ «СК Брокбізнес»має обов»язок, відповідно до умов зазначеного договору відшкодувати йому заподіяну майну потерпілого 25500 грн, за вирахуванням франшизи, яка складає 510 грн. Тобто до умов зазначеного договору страхова компанія має обов»язок відшкодувати йому матеріальну шкоду в розмірі 24990 грн.

Оскільки матеріальна шкода, завдана йому, перевищує розмір страхового відшкодування, він вважає за необхідне стягнути матеріальну шкоду в розмірі 53485,62 грн з ДП завод «Електроважмаш».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, навів аналогічні доводи і просить суд задовольнити його позовні вимоги. Вказав, що 30 березня 2011 року він їхав у м. Харків. Проїхав пост ДАЇ по трасі Харків-Ростов. Його зупинили робітники ДАЇ, оскільки сталася ДТП. Він зупинився на вимоги робітників ДАЇ і після зупинення, його автомобіль вдарили. Автомобіль його отримав механічні пошкодження. З ним поряд стояв автомобіль МАЗ під керуванням ОСОБА_2. Після ДТП робітники міліції їх опитали, склали Схему. На Схемі все відображено правильно. Позов він пред»явив до ДП завод « Електроважмаш», оскільки водій ОСОБА_2. працює в них та до страхової компанії. Провина ОСОБА_2. в скоєнні ДТП підтверджується дослідженням та висновком експертизи.. Він сам у зв»язку з ДТП до адміністративної відповідальності не притягувався, Протокол відносно нього не складався. Йому не відомо чи притягувався до адміністративної відповідальності водій ОСОБА_2.Моральна шкода, спричинена йому полягає в тому, що у зв»язку з ДТП він залишився без засобів існування, оскільки з допомогою автомобілю він заробляв собі на життя. Доказів, які б підтверджували спричинення йому моральної шкоди, в нього немає.

Просить суд стягнути з ДП завод «Електроважмаш»на його користь матеріальну шкоду в розмірі 53485,62 грн, з ПАТ «Страхова компанія Брокбізнес»матеріальну шкоду в розмірі 24990 грн. Стягнути з ДП завод «Електроважмаш»на його користь у відшкодування моральної шкоди 30000 грн.

Стягнути з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 8683,24 грн.

Представник позивача-адвокат ОСОБА_4. підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просить суд їх задовольнити.

Представник позивача-адвокат ОСОБА_5. підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Державного підприємства завод «Електроважмаш»- ОСОБА_3., що діє на підставі Довіреності № 248-04 від 4 січня 2011 року ( а.с.33) в судовому засіданні не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 та суду пояснив, що вина ОСОБА_2. в ДТП недоведена, оскільки позивачем не надано жодного судового рішення про притягнення його до адміністративної або кримінальної відповідальності по факту ДТП.

Крім того, цивільно-правова відповідальність ДП завод «Електроважмаш»застрахована полісами №2798592 ( автомобіль МАЗ) та № 2798595 ( напівпричеп МАЗ) обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданими страховою компанією ПАТ «Страхова компанія Брокбізнес», в якій після настання страхового випадку відповідач оформив всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування.

На підставі ст.9 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, складає 25500 грн на одного потерпілого, таким чином, повністю покриваючи заявлений позивачем розмір заподіяної матеріальної шкоди в сумі 10000 грн.

Таке страхове відшкодування виплачується по кожному страховому випадку, який наступив протягом періоду дії договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності в розмірі ліміта відповідальності страховика.

Вважає, що ДП завод «Електроважмаш»не є належним відповідачем по цій справі, оскільки належним відповідачем є ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес».

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної безпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Однак, вина ОСОБА_2. в дорожньо-транспортній пригоді є недоведеною, оскільки Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не складався, а провадження по справі про адміністративне правопорушення не було розпочате на підставі ст. 247 КУпАП, про що свідчить лист начальника відділу ДАЇ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області № 5211-5879 від 19 вересня 2011 року. З цього приводу позивач дії працівників ДАЇ не оскаржував.

Також позивач не навів посилання на хоча б один доказ наявності моральної шкоди та не вказав, чому саме такий розмір моральної шкоди підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги справедливості та розумності. Розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Представник відповідача Державного підприємства завод «Електроважмаш»- ОСОБА_6., що діє на підставі Довіреності № 248-141 від 21 грудня 2011 року ( а.с.201) в судовому засіданні не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 та вказав, що їх підприємство направляло до суду заперечення проти позову ОСОБА_1, він їх цілком підтримує. Вважає, що вина їх працівника в скоєнні ДТП не доведена, тому вони не повинні відшкодовувати збитки позивачу. Він не в повній мірі може обгрунтувати свої пояснення по справі, оскільки недостатньо ознайомлений з висновками експертиз. Йому було не відомо, що висновки експертиз надійшли до суду, він не цікавився рухом справи, починаючи з 19 березня 2012 року до теперішнього часу в судові засідання не з»являвся, хоча був належним чином и завчасно повідомлений про дату та час місце розгляду справи- 10 квітня 2012 року, але не звернувся жодного разу з заяву про надання йому для ознайомлення матеріалів даної цивільної справи. 27 квітня 2012 року судом йому була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи, він ознайомився, але вважає, що недостаньо.

Представник відповідача- Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до судового засідання не з»явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи ( а.с. 68,76,174,175).

Третя особа- ОСОБА_2. в судовому засіданні вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню, оскільки його провина в скоєнні ДТП належним чином не доведена. Він не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності у зв»язку з ДТП, Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався. Крім того, ОСОБА_1 не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди в сумі 30000 грн.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства завод»Електроважмаш», Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», з участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог- ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного ДТП підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 1166 ЦК України «Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди

„Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останьої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У відповідності зі ст. 1187 ч.2 ГК України «Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, збереження або зміст якого створює підвищену небезпеку.»

Як вбачається з вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов»язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку».

В судовому засіданні встановлено, що 30 березня 2011 року приблизно о 7 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2., на підставі подорожнього листа № 026927 від 28 березня 2011 року, керуючи автопоїздом в складі автомобіля МАЗ-543205 реєстраційний номер НОМЕР_2 та полу причепа МАЗ- 975830-3012 реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ДП завод «Електроважмаш», рухаючись по автодорозі Київ-Харків-Довжанський на ділянці 667 км + 820 м. здійснив наїзд на стоячий автомобіль MERSEDES- BENZ 108 DKA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1

В результаті зазначеної дорожньої-транспортної пригоди автомобілю

MERSEDES- BENZ 108 DKA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 було завдано механічних пошкоджень.

Згідно Постанови слідчого від 20 липня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП 30 березня 2011 року, в результаті якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1., ДТП стало можливим в результаті порушення водієм ОСОБА_2. п. 12.1 „Правил дорожнього руху України.( а.с.5).

Як встановлено в судовому засіданні, Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не складався, а провадження по справі про адміністративне правопорушення не було розпочате на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, згідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП , про що свідчить лист начальника відділу ДАЇ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області № 5211-5879 від 19 вересня 2011 року. ( а.с.56).

Відповідно до ст.ст. 245,280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне і об»єктивне з»ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обгрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

За змістом п.7 ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тільки в тому разі, якщо особа, стосовно якої розпочате таке провадження, не заперечує проти цього.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не складався, а провадження по справі про адміністративне правопорушення не було розпочате на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, тобто не у зв»язку з відсутністю в його діях правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а у зв»язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто не з реабілітуючих підстав.

Із Висновку №5484 судово-автотехнічної експертизи від 20 березня 2012 року вбачається, що «

-В даній дорожній обстановці настання події пригоди діями водія автомобіля MERSEDES- BENZ 108 DKA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 не встановлювалося, з причини, вказаної в дослідницькій частині висновку;

-В даній дорожній обстановці нормативні дії водія автопоїзда ОСОБА_2 регламентувалися вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вказаних вимог водій автопоїзда ОСОБА_2. повинен був вибрати таку швидкість свого руху, щоб при дії на органи управління він мав можливість постійно контролювати напрямок і троекторію руху керуємого ним транспортного засобу;

-В умовах даної пригоди водій автопоїзду ОСОБА_2. мав технічну можливість запобігти пригоду шляхом належного виконання вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України;

-В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля MERSEDES- BENZ 108 DKA ОСОБА_1. невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися в причинному зв»язку з настанням події даної пригоди, не вбачається.

В даній дорожній обстановці дії водія автопоїзда ОСОБА_2. не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися в причинному зв»язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди»( а.с. 157-159).

При розгляді справи у суду немає підстав ставити під сумнів Висновок судово-автотехнічної експертизи № 5484 від 20 березня 2012 року, оскільки експертизу проведено фахівцем Донецького Науково-дослідного інституту судових експертиз, яка має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз обставин події ДТП (Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №315), тобто повноважною особою.

При розгляді справи також не має підстав ставити під сумнів матеріали и документи, які були досліджені експертом при проведенні судової авто-технічної експертизи- Матеріали даної цивільної справи та Матеріал №168 про відмову в порушенні карної справи, оскільки ці матеріали і документи складені повноважними особами- працівниками ДАЇ Слов»янського району Донецької області, підписані учасниками ДТП.

Як вбачається з Матеріалу №168 про відмову в порушенні карної справи, ніяких зауважень при складанні Схеми ДТП, Протоколів огляду транспортних засобів при підписанні цих документів, учасники ДТП не вказали, тобто повністю погодилися з фактичними обставинами, які зафіксовані в цих документах.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що винним в даній дорожно-транспортній пригоді, що мала місце 30 березня 2011 року є ОСОБА_2. Яких-небудь доказів, що спростовують ці обставини і підтверджують провину позивача ОСОБА_1 в скоєні ДТП, ОСОБА_2., а також представник відповідача в судове засідання не надали.

У судовому засіданні встановлено, що у відношенні ОСОБА_1 Протокол про адміністративне порушення за порушення Правил Дорожнього Руху України 30 березня 2011 року ніколи не складався, він до відповідальності не притягувався. ОСОБА_1 ніколи не був визнаний винним, у передбаченому законом порядку, у скоєні ДТП, що мала місце 30 березня 2011 року.

Напроти, за фактом ДТП, що мала місце 30 березня 2011 року було проведено перевірку слідчим відділу по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області і згідно Постанови слідчого від 20 липня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП 30 березня 2011 року, в результаті якого було пошкоджено автомобіль, що належить ОСОБА_1 вказано, що ДТП стало можливим в результаті порушення водієм відповідача- ОСОБА_2.Правил дорожнього руху України, а саме п.12.1 Правил дорожнього руху України.( а.с.5).

Вказана Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 липня 2011 року, в якій вказано, що в діях водія ОСОБА_2. є склад правопорушення, передбаченого п.12.1 Правил дорожнього руху України, що тягне за собою адміністративну відповідальність, ОСОБА_2. до теперішнього часу не оскаржена у встановленому законом порядку.

Тобто, суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_2. цілком погодився з обставинами, викладеними у вищевказаній Постанові.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено і не спростовується матеріалами справи, або будь-якими іншими доказами, що дійсно ОСОБА_2. винний у скоєнні ДТП 30 березня 2011 року, який на період скоєння ДТП знаходився з відповідачем- Державним підприємством завод «Електроважмаш» у трудових відносинах.

У відповідності до ч.2 ст.1192 ЦК України «Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі».

З Висновку № 5485/27 судово-автотоварознавчої експертизи від 29 лютого 2012 року вбачається, що «Вартість матеріальної шкоди, причиненої власнику автомобіля MERSEDES- BENZ 108 DKA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на момент проведення експертизи ( момент розгляду справи) складає 78475,62 грн ( а.с. 137-143).

Вказаний Висновок судово- автотоварознавчої експертизи не викликає сумнівів у суду, оскільки наявність механічних пошкоджень підтверджена Висновком спеціаліста № 31/1 від 13 квітня 2011 року з якого вбачається, що виявлені при огляді спеціалістом механічні пошкодження відповідають пошкодженням, що були виявлені при огляді транспорту спеціалістом 5 квітня 2011 року ( а.с. 7-24).

Згідно п.4 .Постанови Пленуму Верховного Судові України №6 від 27 березня 1992 року з послідуючими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди-„Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює есплуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу прав власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договорові аренди , довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела ( шофер, машиніст, оператор і т. Інш).

Оскільки в судовому засіданні встановлене і не оспарюється, що на момент ДТП автомобілем «МАЗ»реєстраційний номер НОМЕР_2 з полупричепом реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Державному підприємству завод «Електроважмаш»керував ОСОБА_2. , який на період ДТП- 30 березня 2011 року знаходився з Державним підприємством завод «Електроважмаш» у трудових відносинах, його провина у скоєні ДТП встановлена в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги ту обставину, що 30 березня 2011 року ОСОБА_2. здійснив ДТП, знаходячись у відрядженні ( подорожній лист № 026927 від 28 березня 2011 року) тобто виконуючи свої трудові обов»язки , то Державне підприємство завод «Електроважмаш», як володілець джерела підвищеної безпеки, згідно ст. 1187 ч.2 ЦК України повинно нести відповідальність перед позивачем і відшкодувати йому заподіяну матеріальну шкоду.

В судовому засіданні встановлено, що у ДП завод «Електроважмаш»з Приватним Акціонерним Товариством «Страхова компанія Брокбізнес»укладено Договір про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 05-3437/001ОЦВ від 23 березня 2011 року, а також те, що ПАТ «Страхова Компанія Брокбізнес»має обов»язок, відповідно до умов зазначеного Договору відшкодувати позивачу матеріальні збитки в межах, передбачених Договором лімітів. Але дія цього у відповідності до п. 7.1. з 18 травня 2011 року по 17 травня 2012 року ( а.с.40-42), тому він не діяв на час ДТП- 30 березня 2011 року і посилання представника відповідача на умови цього договору при відшкодуванні матеріальної шкоди ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес»( а.с. 177), суд визнає безпідставними

Цивільно-правова відповідальність ДП завод «Електроважмаш»застрахована полісами № 2798592 ( автомобіль МАЗ) та № 2798595 ( напівпричеп МАЗ) обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданими страховою компанією ПАТ «Страхова Компанія «Брокбізнес»( а.с. 40-44).

У відповідності до ст. 979 «За договором страхування одна сторона ( страховик) зобов»язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму ( страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору».

Згідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 1 липня 2044 року:

Стаття 3: «Обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників».

Стаття 5: «Об»єктом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов»язані з відшкодуванням особою, цивільно- правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров»ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу».

Стаття 6: «Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність».

Стаття 9- п.9.1:»Обов»язковий ліміт відповідальності страховика- це грошова сума, в межах якої страховик зобов»язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування».

Стаття 22 п.22.1 «При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи».

Стаття 28 «Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого,- це шкода, пов»язана:

-з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу».

Стаття 29 «У зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством…».

Згідно вищевказаного та ст. 988 ЦК України, страховик зобов»язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором».

Згідно до Страхових полісів ПАТ «Страхова Компанія Брокбізнес»має обов»язок, відповідно до умов зазначеного Договору відшкодувати позивачу матеріальні збитки в межах, передбачених Договором лімітів, тобто 25500 грн.- 510 грн (розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих по кожному забезпеченому транспортному засобу) ( а.с. 43-44).

Таким чином з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія Брокбізнес»на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди слід стягнути: 24990 грн.

Згідно до вимог ст. 1194 ЦК України «Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування»від 7 вересня 1996 року об»єктами обов»язкового страхування цивільної відповідальності, на які поширюються положення ст. 1194 ЦК України, є: б) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;.

Приймаючи до уваги ті обставини, що матеріальна шкода, спричинена позивачу в результаті ДТП складає 78475,62 грн., тобто перевищує розмір страхового відшкодування, то з відповідача- ДП завод «Електроважмаш»необхідно стягнути на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди: 78475,62 грн. 24990 грн.= 53485,62 грн.

Позивачем також заявлені і вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн, оскільки через ушкодження автомобіля, його несправності він випробував щиросердечні переживання, був позбавлений можливості користуватися автомобілем, через що був порушений його звичайний уклад життя, він був позбавлений можливості розпоряджатися своєю власністю.

Але, згідно ст. 1167 ЦК України „ Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...

Однак, якщо шкода завдана майну фізичної особи, то права на відшкодування моральної шкоди без вини у потерпілого не виникає.

У відповідності до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 1 липня 2004 року

П.22.3 «Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3,4 частини другої ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди».

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що винним у ДТП, що сталася 30 березня 2011 року є ОСОБА_2., то відшкодовувати моральну шкоду повинен він, а не відповідач по справі- ДП завод «Електроважмаш», який не є безпосередньо винним в спричиненні моральної шкоди позивачу.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного Підприємства завод «Електроважмаш» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 88 ч.1 ЦПК України „ Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому суд вважає, що з відповідачів - Державне Підприємство завод «Електроважмаш», Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія Брокбізнес» варто також стягнути на користь ОСОБА_1, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суму понесених ним судових витрат по проведенню судової автотоварознавчої експертизи- по встановленню вартості шкоди, що складає 1688,40 грн., що підтверджується Актом № 5485/ 27 від 29 лютого 2011 року ( а.с.135,136, 184), по проведенню судової автотехнічної експертизи, що складає 984,48 грн, що підтверджується Актом № 5484 від 20 березня 2011 року ( а.с.155-156, 184), витрати по сплаті судового збору у розмірі за відшкодування матеріальної шкоди- 784 грн. 75 коп, що підтверджується квитанціями про сплату судового збору ( а.с. 1, 206), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу- 120 грн ( а.с. 2), оскільки ці витрати підтверждені позивачем в судовому засіданні документально.

У відповідності до ст. 88 ч.1 ЦПК України у задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування йому понесених витрат по сплаті судового збору за відшкодування моральної шкоди у розмірі 107 грн. 30 коп. відмовити.

Також суд вважає за можливе, у відповідності до ст. 84 ЦПК України, задовольнити і вимоги позивача ОСОБА_1 в частині відшкодування йому понесених ним витрат на юридичну допомогу у розмірі 4000 грн.: за надання юридичної допомоги при оформленні документів при зверненні до суду та за участь адвокатів в судових засіданнях при розгляді справи в суді оскільки ці витрати підтверджені в судовому засіданні ( а.с. 186).

Однак, в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 не надано суду ніяких обєктивних доказів, які б свідчили про те, що ним дійсно були понесені витрати у розмірі 1484 грн. 36 коп на придбання пального для заправки автомобілю саме для його поїздок до Слов»янського міськрайонного суду Донецької області. Позивачем, у відповідності до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, не надано доказів того, що такі поїздки відбувалися саме на автомобілі, не підтверджена кількість цих поїздок, кількість пального, яке необхідно для таких поїздок для конкретного автомобіля. Також позивачем не надано суду ніяких доказів, які б свідчили про те, що ксерокопії чеків, які надані позивачем суду у підтвердження витрат на пальне для автомобілю вказують, що саме це пальне і така його кількість була необхідна для заправки автомобілю для поїздок до Слов»янського міськрайонного суду І тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,60, 84,88, 212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст.988, 1167,1166,1187, 1192,1194 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року з послідуючими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 1 липня 2044 року, Законом України «Про страхування» від 7 вересня 1996 року , суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Завод»Електроважмаш», Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», з участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог- ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного ДТП задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія Брокбізнес», м. Київ вулиця Білоруська будинок №3 код ЄДРПОУ 20344871 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди- 24990 грн ( двадцять чотири тисячі дев»ятсот дев»яносто грн), за проведення автотоварознавчої експертизи- 540 грн. 28 коп, за проведення автотехнічної експертизи- 315 грн, витрати по сплаті судового збору- 251 грн. 12 коп, витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового розгляду справи- 38 грн. 40 коп, витрати по наданню правової допомоги- 1280 грн, а всього 27414 грн. 80 коп ( двадцять сім тисяч чотириста чотирнадцять грн. 80 коп).

Стягнути з Державного підприємства завод «Електроважмаш», 61089 м. Харків проспект Московський будинок №299, код ЄДРПОУ 00213121 п/р № 26002200400001 у ПАТ «ВіЕйБі Банк»МФО 380 537 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди- 53485, 62 грн, ( п»ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят п»ять грн. 62 коп), за проведення автотоварознавчої експертизи- 1148 грн. 12 коп, за проведення автотехнічної експертизи- 669 грн. 48 коп, витрати по сплаті судового збору- 533 грн. 63 коп, витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового розгляду справи- 81 грн. 60 коп, витрати по наданню правової допомоги- 2720 грн, а всього 58638 грн. 45 коп ( п»ятдесят вісім тисяч шістьсот тридцять вісім грн. 45 коп).

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства завод «Електроважмаш» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн., витрат на пальне у сумі 1484 грн. 36 коп, витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у розмірі 107 грн. 30 коп відмовити у звязку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено та підписано в нарадчий кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Словянського міськрайонного суду Т.А.Хаустова.