Рішення № 23717683, 20.04.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/863/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 квітня 2012 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Копійко Г.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 2 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -

В С Т А Н О В И В :

02 березня 2012 до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 22 серпня 2008 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_2, який управляв належним йому транспортним засобом -автомобілем марки «Вольво-850», державний номер НОМЕР_2, та, рухаючись по трасі «Київ-Довжанське»з боку м. Артемівська в напрямку м. Ізюм на 671 км + 500 м зазначеної траси, в Слов'янському районі Донецької області, з боку м. Слов'янська в напрямку м. Ізюм, діючи з необережності, маючи об'єктивну можливість спостерігати мотоцикл під керуванням позивача, який рухався у зустрічному напрямку, перед зміною напрямку руху, здійснюючи маневр повороту ліворуч з наступним об'їздом з автошляху на прилеглу територію, не переконався в тому, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки для інших учасників руху, почав здійснювати маневр лівого повороту, виїхав на смугу зустрічного руху, де правою боковою частиною свого автомобіля здійснив зіткнення з передньою частиною належного позивачу мотоциклу «Honda VFR 850»під керуванням ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП позивачу були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді полі травми -рвані рани у середній треті правого стегна, відкритий оскольчатий перелом правої стегнової кістки, закритий оскольчатий перелом кісток лівого передпліччя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у момент їх заподіяння. Також, внаслідок ДТП був ушкоджений належний позивачу мотоцикл «Honda VFR 850». Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області по кримінальній справі № 1-534/11 від 08 грудня 2011 року відповідач був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та звільнений від кримінальної відповідальності внаслідок застосування до нього п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року. По кримінальній справі позивач ОСОБА_3 був визнаний потерпілим. Внаслідок ДТП, позивач тривалий час, а саме -з моменту ДТП 22.08.2008 року по теперішній час, знаходиться на стаціонарному, амбулаторному та іншому лікуванні у різних лікувальних установах України та за її межами. Лікування позивача дотепер не завершено, він потребує додаткового лікування в межах стаціонару, в тому числі і за межами України, оскільки лікарі в Україні не мають можливості надати йому кваліфіковану медичну допомогу та лікування, він переніс безліч хірургічних втручань, протезування. На лікування в Ізраїлі позивача витратив загалом 22 353 долари США, що за курсом НБУ 8,054 грн. за один долар США на теперішній час становить 180 031,06 грн. Вартість перельоту за маршрутом Донецьк-Тель-Авів-Донецьк становить 4 134,00 грн. Вартість лікування позивача у медичній установі «SHEBA MEDICAL CENTER»в Ізраїлі за період з 18 по 31 січня 2012 року становила 20 353 долари США, за курсом НБУ 8,054 грн. за один долар США становить 163 923,06 грн. Вартість лікування позивача та діагностування у медичній установі «RAMBAM MEDICAL CENTER»склала 2 000 долари США, що за зазначеним курсом НБУ становить 16 108,00 грн. На лікуванні, а саме: на придбання необхідних ліків, протезів, операційне лікування, фізіотерапевтичні процедури, перев'язувальний матеріал, консультації з фахівцями в Україні позивач витратив 99 906,05 грн. Внаслідок ДТП був ушкоджений належний позивачу мотоцикл «Honda VFR 850», вартість якого становить 20 000 доларів США, що становить 161 080,00 грн. Мотоцикл відновленню та ремонту не підлягає. Таким чином, загальна сума заподіяної позивачу відповідачем матеріальної шкоди становить 445 151,11 грн. Окрім того, внаслідок ДТП була заподіяна суттєва шкода здоров'ю позивача, він був визнаний інвалідом ІІ групи. Стан здоров'я ОСОБА_3 ніколи не буде відновлений до рівня, який передував травмі, що тягне за собою зміни ритму та образу життя, до якого він звик. Позивач несе додаткові матеріальні витрати на лікування, оскільки його стан здоров'я безповоротно погіршився, відповідно, безповоротно погіршився його матеріальний стан. Позивач не вважає себе повноцінною людиною, оскільки не може працювати, йому заборонено багато руху та керування транспортними засобами. Викладене потребує від нього додаткових зусиль по організації свого життя. Заподіяну позивачу моральну шкоду він оцінює у 500 000,00 грн.

04 квітня 2012 року від позивача надійшла уточнена позовна заява до ОСОБА_2, в якій ОСОБА_3 збільшив суму завданої йому матеріальної шкоди, додавши додаткові квитанції, які свідчать про його витрати на лікування та придбання ліків, та переклад платіжних документів, які підтверджують його витрати на лікування в Ізраїлі. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди 458 538,00 грн. та стягнути з відповідача на його користь у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 500 000,00 грн, а всього -958 538,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, надав суду клопотання з проханням розглядати справу без його участі у зв'язку з поганим станом його здоров'я за участю його представника ОСОБА_1 Позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. (а. с. 52, 59, 110)

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково пояснила, що внаслідок ДТП за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, позивач постраждав, отримав ІІ групу інвалідності, проходив та й досі проходить лікування в різних містах України та за кордоном, йому було зроблено протезування стегнової кості та колінного суглобу. За результатом розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, останній визнаний винним в скоєнні злочину, однак, звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням відносно нього п. «в»ст. 1 ЗУ «Про амністію»від 08.07.2011 року № 3680-VI, оскільки у нього на утриманні маються неповнолітні діти. Внаслідок ДТП, в скоєнні якого визнаний винним відповідач, ОСОБА_3 був змушений витрачати великі гроші на лікування. Окрім того, внаслідок ДТП був пошкоджений мотоцикл позивача, який відновленню не підлягає. Мотоцикл ОСОБА_3 без державного номеру та технічного паспорту, на теперішній час немає ніяких документів на даний транспортний засіб. ОСОБА_3 лікувався за кордоном, оскільки у нього є рекомендації лікарів м. Слов'янська та м. Донецька. Стан здоров'я позивача не підлягає відновленню, оскільки він не може ходити, всі зусилля вкладає в лікування. На теперішній час, навіть, стає питання про ампутацію ноги ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що, дійсно 22.08.2008 року сталося ДТП за його участю та за участю позивача ОСОБА_3, через яке позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, а він, ОСОБА_2, був визнаний винним за ч. 2 ст. 286 КК України, але звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст. 1 ЗУ «Про амністію»від 08.07.2011 року № 3680-VI. На думку відповідача, позивачем не надано ніяких доказів того, що медичну допомогу, яку він отримав в Ізраїлі, та на отримання якої він витратив 364 196,12 грн., він не міг отримати в лікувальних закладах України, та що дане лікування йому рекомендовано саме в Ізраїлі. Окрім того, позивач зазначив, що на лікування в Україні ним було витрачено 99 906,05 грн., однак, в той же час він не надав виписки з історії хвороби, де би було зазначено, що йому призначено та проведено саме те лікування та виписані саме ті препарати, копії чеків на придбання яких він додає до позовної заяви. Відповідач не згоден з сумою, яку ОСОБА_3 просить стягнути у відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений мотоцикл, та яку він оцінює в 161 080,00 грн., оскільки позивач навіть не вказав реєстраційний номер даного транспортного засобу та не надав документів, з яких би вбачалось, на кого даний мотоцикл зареєстрований, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Як зазначає відповідач, під час досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи було встановлено, що вказаний мотоцикл ніколи не ставився на облік в органах МРЕВ, та у позивача ніколи не було правовстановлюючих документів на даний транспортний засіб. Відповідач вважає суму моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн. необґрунтовано перебільшеною. Моральну шкоду, завдану позивачу, ОСОБА_2 оцінює в 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.12.2011 року у кримінальній справі № 1-534/11було визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року № 3680-VI, провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 -припинено, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування шкоди -залишено без розгляду (а. с. 4-5).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення позивача № НОМЕР_1, виданого Пенсійним фондом України 08.07.2009 року, ОСОБА_3 присвоєна ІІ група інвалідності за загальним захворюванням. (а. с. 64)

Відповідно до консультативного висновку від 05.09.2011 року, ОСОБА_3 показано проведення операції: фістулнекректомія, видалення компонентів протезу з формуванням бовтаючогося стегна, дренування. В подальшому проведення комплексного медикаментозного лікування, санація джерела інфекції. Після купіровання запального та інфекційного процесу та комплексного обстеження, через 6-9 місяців, повторне протезування тазостегнового суглобу. (а. с. 115)

Згідно з випискою з історії хвороби від 06.12.2011 року, хворий ОСОБА_3 знаходився під динамічним наглядом в ОТЛ м. Донецька з березня 2009 року з приводу: Діагноз: Наслідки тяжкої сполученої травми (в ДТП, 22.08.2008 року). Зростаючийся оскольчатий перелом шийки, зростаючий ся оскольчатий перелом діафізу правого стегна, стан після ВЧКО АВФ. Запалення м'яких тканин в місцях виходу стержнів. Зрощений перелом правого наколінника. Комбінована контрактура правого колінного та тазостегнового суглобу. Посттравматичний лімфостаз правої нижньої кінцівки. Зрощений перелом правої ліктьової кості після МОС, зростаючийся перелом правої променевої кості після накісного остеосинтезу. Первинна травма 22.08.2008 року, будучи водієм мотоциклу, зіткнувся з автомобілем, був доставлений БСМП в МЛ м. Слов'янська, де був обстежений клінічно, лабораторно й інструментально, - проводились протишокові заходи, виконана операція: ПХО рани й опіку правого стегна, ВЧКО правого стегна, гіпсова імобілізація правого передпліччя. Після стабілізації стану 30.08.2008 року хворий був переведений до ОТВ № 4 ОТЛ, де йому після обстеження була проведена операція, після якої у нього зберігався больовий синдром в області правого тазостегнового суглобу. З 30.09.2008 року по січень 2009 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в НХО № 1 ДОКТМО, після чого в задовільному стані був виписаний на амбулаторне лікування за місцем мешкання з рекомендаціями. В подальшому ОСОБА_3 неодноразово проходив курси фізифункціонального лікування в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрів (водолікарні, санаторії Слов'янськ, Саки). З 08.06.2010 року по 25.06.2010 року був повторно госпіталізований для обстеження та проведення курсу фізифункціонального лікування, після чого був виписаний на амбулаторне лікування з рекомендаціями. З 17.12.2010 року по 19.01.2011 року хворий знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні ТМО м. Саки, де, після обстеження, 24.12.2010 року йому була проведена операція. В задовільному стані ОСОБА_3 був виписаний з рекомендаціями. З 20.06.2011 року позивач був госпіталізований в травматологічне відділення республіканської лікарні м. Сімферополю, де був обстежений клінічно та рентгенологічно, був встановлений діагноз. 12.07.2011 року ОСОБА_3 була проведена операція. В листопаді 2011 року хворий консультувався в республіканській лікарні м. Сімферополю, де була виконана контрольна рентгенографія. (а. с. 111-114)

Відповідно до копій чеків та квитанцій (а. с. 6-26, 30-32, 62), на придбання ліків позивач витратив 26 430,30 грн.

Копії чеків проведення оплати в сумах 1031,40 грн. та 505,00 грн. через ПАТ КБ «ПриватБанк»№ 100902 та № 100904 від 22.01.2010 року (а. с. 8) відповідають копіям фіскальних чеків, які підтверджують придбання ліків в ДП «Аптека № 208»ТОВ «Сігма Рент»на суми 1031,40 грн. та 505,00 грн. (а. с. 7), копії чеків проведення оплати в сумах 94,40 грн., 358,10 грн., та 215,05 грн. через ПАТ КБ «ПриватБанк»№ 101077, № 101045 та № 100786 від 04.01.2010 року, 29.12.2009 року та 23.12.2009 року (а. с. 9) відповідають копіям фіскальних чеків, які підтверджують придбання ліків в ДП «Аптека № 208»ТОВ «Сігма Рент»на суми 94,40 грн., 358,10 грн., та 215,05 грн. (а. с. 9), копія чеку проведення оплати в сумі 434,07 грн. через ПАТ КБ «ПриватБанк»№ 100984 від 18.12.2009 року (а. с. 10) відповідає копії фіскального чеку, який підтверджує придбання ліків в ДП «Аптека № 208»ТОВ «Сігма Рент»на суму 434,07 грн. (а. с. 10), копія службового документу № 361 від 18.11.2011 року, який підтверджує придбання ліків в ТОВ «Аптека 7»Аптека № 11 на суму 100,80 грн. (а. с. 30) відповідає копії фіскального чеку № 13028 від 18.11.2011 року на суму 100,80 грн. (а. с. 31), копії чеків проведення оплати в сумах 429,23 грн. та 114,11 грн. через ПАТ КБ «ПриватБанк»№ 101956 та № 093247 від 05.03.2012 року (а. с. 62) відповідають копіям фіскальних чеків, які підтверджують придбання ліків в ДП «Аптека № 208»ТОВ «Сігма Рент»на суми 429,23 грн. та 114,11 грн. (а. с. 62), тому до уваги судом не приймаються.

Копії фіскальних чеків на придбання ліків на суми 163,05 грн., 60,93 грн., 388,18 грн. та 16,95 грн. (а. с. 33) судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надані оригінали даних платіжних документів.

Копія квитанції про проведення оплати в сумі 370,30 грн. через ВАТ «ВіЕйБі Банк»№ 1887 від 04.02.2010 року та копія фіскального чеку, які підтверджують придбання товарів, а саме: сумки, в магазині «Делта Спорт»на суму 370,30 грн. (а. с. 13) судом до уваги не приймається, оскілки дані витрати не пов'язані з лікуванням позивача.

Копію чеку оплати за продукти харчування в сумі 48,16 грн. від 07.02.2007 року (а. с. 12) суд до уваги не приймає, оскільки дані витрати не пов'язані з лікуванням позивача та були здійснені ще до дорожньо-транспортної пригоди, в якій постраждав позивач.

З довідки, виданої директором центру патології хребта та суглобів клініки «Генезіс»(а. с. 27), та рахунків-фактур № 34 від 24.12.2010 року та № 28 від 12.07.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 дійсно оперувався в даній клініці. Проведена операція: ендопротезування правого тазостегнового суглобу 24.12.2010 року. Встановлений ендопротез фірми Zimmer (кераміка) вартістю 45 000,00 грн. 12.07.2011 року у зв'язку з нестабільністю компонентів проведено ревізійне ендопротезування ендопротезом фірми Zimmer вартістю 25 000,00 грн. Тобто, загалом, на лікування в клініці «Генезіс»позивач витратив 70 000,00 грн. (а. с. 27-29)

Відповідно до копії фіскального чеку № 8013 від 03.01.2012 року (а. с. 37), на переліт за маршрутом Донецьк-Тель-Авів-Донецьк позивач витратив 4 134,00 грн., однак, дані докази судом до уваги не приймаються, оскільки позивач не надав суду оригіналу даного платіжного документу.

З платіжного документу компанії з обмеженою відповідальністю «Поштовий Банк Ізраїлю» (а. с. 63-64) вбачається, що 16.01.2012 року ОСОБА_3 придбав іноземну валюту, а саме: нові ізраїльські шекелі, в сумі 1880,00 за 500 доларів США. Курс станом на 16.01.2012 року становить: 3,7600 нових ізраїльських шекелей за один долар США.

З наданих копій платіжних документів, перекладених на державну мову сертифікованим перекладачем ТОВ «Донецьке Обласне Бюро Перекладів»(а. с. 66-98), вбачається, що на лікування в медичних закладах Ізраїлю, а саме: в медичному центрі «Шеба»(Sheba Medical Center) та в медичному центрі «Рамбам»(Rambam Medical Center), позивач ОСОБА_3 витратив 90 546,00 нових ізраїльських шекелей, що за курсом 3,7600 становить 24 081,38 доларів США, що за курсом 8,054 становить 193 951,43 грн.

Тобто, загалом, на придбання ліків та лікування позивач витратив 290 381,73 грн. (двісті дев'яносто тисяч триста вісімдесят одна грн. 73 коп.)

Окрім витрат, пов'язаних з придбанням ліків та лікуванням, позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди вартість пошкодженого та не підлягаючого відновленню транспортного засобу мотоциклу «Honda VFR 850», яка, на думку позивача, складає 20 000 доларів США, тобто 161 080,00 грн., однак, суд вважає дані вимоги необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодних документів на право власності на даний транспортний засіб та жодних доказів щодо того, за яку ціну він придбав даний мотоцикл, та скільки він коштував на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, однією з підстав звільнення від доказування є вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

З постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.12.2011 року вбачається, що провина ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена в повному обсязі, через дії ОСОБА_2 ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 47 від 09.02.2009 року (кримінальна справа № 1-534/11, Т. 1, а. с. 67-68), а саме: політравми - рвані рани в середній треті правого стегна, відкритий оскольчатий перелом правої стегнової кості, закритий оскольчатий перелом кості лівого передпліччя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, та був пошкоджений належний йому транспортний засіб мотоцикл «Honda VFR 850», який не підлягає відновленню.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки з вини іншої особи, відшкодовується винною особою на загальних підставах.

В даному випадку, шкода, заподіяна ОСОБА_3, не була завдана внаслідок непереборної сили чи умислу самого ОСОБА_3, оскільки, з матеріалів кримінальної справи № 1-534/11 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: з висновку авто технічної експертизи № 324 від 18.06.2009 року (Т. 1, а. с. 56-64), вбачається, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п. 10.1, 104 ПДР України, що стало причиною зіткнення транспортних засобів та потягло за собою отримання ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження його транспортного засобу.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач не надав суду ніяких доказів того, що вартість належного йому пошкодженого мотоциклу «Honda VFR 850»складає 161 080,00 грн., ніхто із сторін не заявляв клопотання щодо призначення судової автотоварознавчої експертизи, необхідної для визначення вартості мотоциклу «Honda VFR 850»на момент дорожньо-транспортної пригоди, та з матеріалів кримінальної справи № 1-534/11 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, оголошених та досліджених в судовому засіданні, вбачається, що під час проведення досудового слідства та під час розгляду даної кримінальної справи в суді судова автотоварознавча експертиза не проводилася, з огляду на що суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування йому матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди складає 290 381,73 грн. як повністю доведена. Решта матеріальної шкоди в сумі 168 156, 27 грн. позивачем не доведена та стягненню з відповідача не підлягає.

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її мана; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежном від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1167, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В даному випадку провина ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внаслідок якого, через дію джерела підвищеної небезпеки під керуванням відповідача, ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що потягло за собою привласнення позивачу ІІ групи інвалідності, великі витрати на лікування та зміну способу та ритму життя, оскільки ОСОБА_3 заборонено багато рухатися, працювати та керувати транспортними засобами, що потребує від нього додаткових зусиль по організації свого життя, повністю доведена.

Факт ушкодження здоров'я позивача внаслідок ДТП доведений висновком експертизи № 47 від 09.02.2009 року (кримінальна справа № 1-534/11, Т. 1, а. с. 67-68) та численними витратами на лікування, переліченими вище.

Судом було запропоновано сторонам призначити по даній справі судово-психологічну експертизу для визначення розміру моральної шкоди, завданої позивачу діями відповідача ОСОБА_2, однак, сторони відмовилися від призначення даної експертизи, представник позивача наполягала на повному задоволенні позовних вимог та стягненні з відповідача у відшкодування моральної шкоди саме 500 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що внаслідок дій відповідача, який керував джерелом підвищеної небезпеки, ушкоджено здоров'я позивача, що завдає йому моральних страждань, оскільки вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок ушкодження здоров'я позивачу привласнена ІІ група інвалідності, заборонено багато рухатися, працювати та керувати транспортними засобами.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДТП, враховуючи обставини справи, вимоги розумності та справедливості, а також те, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, має на утриманні двох малолітніх дітей -доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, із задовільним станом здоров'я, суд оцінює моральні страждання позивача в 50 000,00 грн.

Заперечення відповідача щодо того, що позивачем не доведено, що лікування, яке він пройшов в медичних закладах Ізраїлю, він не міг отримати в медичних закладах України, та його оцінку моральної шкоди, заподіяної його діями позивачу, в 10 000,00 грн. суд до уваги не приймає, оскільки дана сума є дуже незначною та не зможе, навіть частково, відшкодувати позивачу його моральні страждання, відновити стан його здоров'я до того рівня, який був у нього до дорожньо-транспортної пригоди, та змінити образ його життя на кращий. Окрім того, у відповідності зі ст. 1192 ЦК України, суд призначає відшкодування шкоди за вибором потерпілого, тобто, якщо в даному випадку позивач обрав для лікування саме медичні заклади Ізраїлю, це є його правом, та заперечення відповідача по даному питанню суд не враховує.

З огляду на вищевикладене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, обґрунтованими частково та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягнути судовий збір на користь держави в сумі 3 219,00 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 210, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 290 381,73 грн. (двісті дев'яносто тисяч триста вісімдесят одна грн. 73 коп.), у відшкодування моральної шкоди -50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), а всього -340 381,73 грн. (триста сорок тисяч триста вісімдесят одна грн. 73 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 3219,00 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять грн. 00 коп.) на р/р 31210206700075, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач -УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код платежу -22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складене та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв