Рішення № 23717194, 23.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/1068/12

вх. № 1068/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №723 від 13.02.2012 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди у розмірі 5 430,50 грн., які складаються з: основний борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4 761,77 грн., 3% річних у розмірі 40,56 грн. та неустойка у розмірі 628,17 грн. Також позивач просить зобов'язати відповідача, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, повернути позивачу майно згідно Акту прийому - передачі майна від 01.08.06 р., передане йому у строкове платне користування на основі Договору оренди №19/8-АИ/06 від 01.08.2006 р.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Між КП КХ "Харківкомуночиствод" (далі по тексту - Позивач) та фізичною особо - підприємцем ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач) 01.08.2006 р. було укладено договір оренди рухомого майна № 19/8-АИ/06 (далі - Договір).

Відповідно до зареєстрованого 26.01.2012 р. Статуту Комунальне підприємство "Харківводоканал" є правонаступником Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод". У якості доказу додається належним чином завірений витяг із Статуту КП "Харківводоканал", копія Рішення Харківської міської ради № 57" 11 від 23.12.2011р., копія розпорядження Управління комунального майна та приватизації Виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.01.2012 р. № 66, копія виписки з ЄДРПОУ від 27.01.2012 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п. 1.1. наведеного Договору Позивач зобов'язався передати, а Відповідач зобов'язався прийняти в строкове платне користування майно, визначене у Додатках № 1 та № 2 до Договору.

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав та передав Відповідачу у строкове платне користування майно, визначене у Додатках № 1 та № 2 до Договору, що потверджується Актом прийому-передачі майна від 01.08.06 р., підписаним Сторонами.

П. 2.2 Договору передбачає, що Відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно (згідно а. 3.1) і в повному обсязі сплачувати плату за користування переданим майном та не допускати дій, які можуть призвести до пошкодження (псування) або знищення майна.

Відповідно п. 3.1. Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування майном з урахуванням її індексації в розмірі 300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50 грн.) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця, обумовлений у п. 8 в строк до 10 числа наступного місяця.

Відповідач своїх обов'язків по Договору не виконав та в порушення умов Договору Відповідач, починаючи з лютого 2009 року, припинив сплату орендної плати за користування майном Позивача, що встановлено зокрема рішенням господарського суду Харківської області у справі №5023/4735/11, яким частково задоволено позов КП "Харківводоканал" про стягнення заборгованості за період з - жовтня 2009 р. по травень 2011 р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 4 761,77 грн. (сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції) за період з - травня 2011 р. по січень 2012 р. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 3 % річних у розмірі 40,56 грн. та неустойку у розмірі 628,17 грн.

Відповідно до пункту 4.5. договору оренди сторони обумовили, що за прострочення повернення майна Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у розмірі 1 % від вартості майна, що зазначена в додатках №1,2.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір неустойки становить 628,17 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 372,10 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 256,07 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до умов Договору, термін дії Договору сплинув 11 серпня 2011 року, а пунктом 2.2. Договору встановлено, що Орендар бере на себе зобов'язання...після закінчення строку цього Договору чи його дострокового розірвання повернути майно Орендодавцеві за актом передання-приймання, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками, в строк не пізніше 3-х календарних днів з моменту виникнення підстав для повернення майна.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Таким чином, майно КП "Харківводоканал" знаходиться у відповідача з 11 серпня 2011 р. без належних правових підстав.

Враховуючи вищенаведене та те, що термін дії договору припинив свою дію, а майно знаходиться у відповідача за відсутності між сторонами договірних стосунків, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути КП "Харківводоканал" майно згідно Акту прийому-передачі майна від 01.08.06 р., передане йому у строкове платне користування на основі Договору оренди № 19/8-АИ/06 від 01.08.2006 р. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 ГПК України. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Комунальному підприємству "Харківводоканал" (61015, м. Харків, вул. Шевченко, 6.2, р/р № 26004010085522 в АКБ "Золоті ворота", МФО - 351931, ЄДРПОУ - 03361715) заборгованість в розмірі 5174 грн. 43 коп., а саме: основний борг з урахуванням індексу інфляції - 4761 грн. 77 коп., 3% річних - 40 грн. 56 коп., неустойка - 372 грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІДН - НОМЕР_1 повернути Комунальному підприємству "Харківводоканал" майно згідно Акту прийому-передачі майна від 01.08.06 р., передане йому у строкове платне користування на основі Договору оренди № 19/8-АИ/06 від 01.08.2006 р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/1068/12

Повне рішення складене 26 квітня 2012 року.