Постанова № 23716825, 24.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2012 р. № 2а- 397/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання -Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2011 року № 0004892305, прийняте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року замінено неналежного позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова, на належного позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 17.10.2011 року № 0004892305 винесене за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог діючого законодавства та на підставі акту перевірки, висновки якого є помилковими та не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

Позивач посилався на безпідставність висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій у липні 2011 року з контрагентом - ПП «ОВД-Трейд». Позивач також стверджував, що дані господарські операції були дійсними та спрямованими на реальне настання правових наслідків, про що свідчать надані для перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, проведені розрахунки, факт настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, дані бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському р-ні м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що внаслідок порушення ТОВ «Оргтехком»вимог п. 198.2, п. 198.2 п. 198.6, ст. 198, п. 201.1,п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України, платником податків завищено суму податкового кредиту з ПДВ за липень 2011р. у розмірі 105020,33 грн. Порушення допущено по взаємовідносинах з контрагентом ПП «ОВД-Трейд»за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліку показників господарських операцій у липні 2011 року, котрі реально не відбулись. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, ТОВ «Оргтехком», зареєстроване 06.06.1996 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 24336012, знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби з 29.01.1999 року, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №28315281 від 21.04.2004 року.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу від 28.09.2011 року № 1987, згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Оргтехком»за результатами якої складено акт № 4622/2305/24336012 від 03.10.2011 року «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оргтехком»код ЄДРПОУ 24336012 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «ОВД-Трейд»(код ЄДРПОУ 37091177) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року».

Щодо правомірності дій податкового органу по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехком», суд зазначає наступне.

За приписами п.п.78.1.1 ст. 78 ПК України, документальна перевірка здійснюється за наявності таких обставин:

виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення платником податків валютного та іншого законодавства та

ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Обов'язковою обставиною для призначення та проведення перевірки за п.п.78.1.1 п.78 ст.78 ПК України є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи, що позивач надав відповідь на письмовий запит органу державної податкової служби разом із всіма витребуваними первинними документами, суд зазначає, що підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача були відсутні.

Крім того, суд зазначає, що в порушення п.7 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, акт перевірки не має наскрізної нумерації сторінок.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Оргтехком»п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1,п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VI, внаслідок того, що підприємством ТОВ «Оргтехком»завищено податковий кредит за липень 2011 року на суму 105020,33 грн.; пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, пп. 138.5.1. п.138.5 ст.138, п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VI, внаслідок того, що підприємством ТОВ «Оргтехком»завищено валові витрати за ІІІ квартал 2011 року на 525101,65 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року на 120773,38 грн.

На підставі виявлених порушень позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1,п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0004892305 від 17.10.11 р. яким товариству з обмеженою відповідальністю «Оргтехком»збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість року на суму 131275,41 гривень.

На підставі виявлених податковим органом порушень позивачем вимог пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, пп. 138.5.1. п.138.5 ст.138, п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, відповідачем податкове повідомлення рішення не приймалось.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного повідомлення-рішення слугувало відображені в акті від 03.10.2011 року № 4622/2305/24336012. посилання суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Оргтехком»вимог пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст.138, п.139.1. ст.139, п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.1., п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищення сум податкового кредиту у липні 2011 року по взаємовідносинам з ПП «ОВД-Трейд»за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій, факт реального вчинення яких відсутній.

За матеріалами справи судом встановлено, представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що мотивами, на підставі яких суб'єкт владних повноважень дійшов такого висновку, є, по-перше, ненадання до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару, який був придбаний позивачем у ПП «ОВД-Трейд», по-друге, наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 536/2305/37091177 від 22.09.2011 року суб'єкту господарювання приватного підприємства «ОВД-Трейд»(код ЄДРПОУ 37091177), складеного ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, який встановив відсутність факту реального вчинення господарських операцій цим підприємством у липні 2011 року.

Жодних інших мотивів ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також висновків, відображених в акті від 03.10.2011 року № 4622/2305/24336012, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Порядок дій, прав та обов'язків співробітників органів державної податкової служи при проведенні перевірко унормовані Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 85.4., 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У разі відмови платника податків надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Представник відповідача у судовому засіданні не надав будь-яких доказів про витребування під час проведення перевірки у ТОВ «Оргтехком»документів, що підтверджують транспортування товару. В акті перевірки від 03.10.2011 року № 4622/2305/24336012 також відсутнє будь-яке посилання про витребування будь-яких документів, а також відсутнє посилання на факт відмови ТОВ «Оргтехком»надати ці документи. Будь-який акт про відмову у наданні документів з боку платника податків представником відповідача у судовому засіданні не надано.

Таким чином, суд зазначає, що висновок про порушення ТОВ «Оргтехком»умов формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ПП «ОВД-трейд»з огляду на відсутність під час проведення перевірки документів, що підтверджують транспортування товару, який був придбаний позивачем у вказаного контрагента є передчасним, не підтвердженим відповідними доказами та є припущенням з боку суб'єкту владних повноважень, що суперечить пп. 4, 5, 6 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року.

З наявних у справі документів, які на вимогу суду були надані представником позивача, вбачається, що 01.07.2011р. між позивачем, ТОВ «Оргтехком»(в якості Покупця) та ПП «ОВД-Трейд (в якості Продавця) було укладено договір №1022, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар (електрообладнання, інвентар), а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість цього товару.

Згідно наданих та досліджених у судовому засіданні первинних документів вбачається, що товар, закуплений ТОВ «Оргтехком»у ПП «ОВД-Трейд»реалізовувався в подальшому на адресу АК «Харківобленерго»згідно договорів №2/28/02 від 28.02.2011 року та № 2/22/03 від 22.03.2011 року.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що ці правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірних правочинів на момент господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, перелічені договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та його постачальником та покупцем факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах правочину між ТОВ «Оргтехком»та ПП «ОВД-Трейд», позивачем подані до суду всі первинні документи, які були складені при здійсненні цього правочину.

З наданих позивачем до матеріалів справи первинних документів вбачається, що на підставі укладеного 01.07.2011 року договору № 1022, ПП «ОВД-Трейд»було виписано на адресу ТОВ «Оргтехком»рахунок-фактуру № 070703 від 07.07.2011 року відповідно до якого постачальник -ПП «Овд-Трейд»зобов'язувався поставити на адресу покупця - ТОВ «Оргтехком»електрообладнання на загальну суму 304563,30 грн. Факт отримання товару підтверджено належним чином оформленою видатковою накладною № РН-070703 від 07.07.2011 року. Фактично товар отримав директор ТОВ «Оргтехком»ОСОБА_3 за довіреністю № 394 від 07.07.2011. Наказ про призначення Директора відповідальною особою за отримання товару від контрагентів № 12-1-ОД від 04.01.2011 року додано до матеріалів справи. Факт перевезення товару на склад, що є власністю покупця, згідно доданого до матеріалів справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно, підтверджено належним чином оформленою товарно-транспортною накладною від 07 липня 2011 року. Перевезення відбувалося на автомобілі ГАЗ-33021, державний номерний знак 35043ХА. Вказаний транспортний засіб належить ТОВ «Оргтехком»на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ від 01.06.2005 р. серія ЯНВ № 288361, копія якого додана до матеріалів справи. Вказаний вище товар був оприбуткований позивачем в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленим актом № 36964 від 07.07.2011 р. Сплата позивачем ПДВ при здійсненні вказаної поставки товару підтверджується належним чином оформленою податковою накладною № 62 від 07.07.2011 року, яка була передана ПП «ОВД-Трейд»на адресу покупця -ТОВ «Оргтехком».

Також на підставі укладеного 01.07.2011 року договору № 1022, ПП «ОВД-Трейд»було виписано на адресу ТОВ «Оргтехком»рахунок-фактуру № 110709 від 11.07.2011 року відповідно до якого постачальник -ПП «Овд-Трейд»зобов'язувалося поставити на адресу покупця - ТОВ «Оргтехком»муфти на загальну суму 302049,54 грн. Факт отримання товару підтверджено належним чином оформленою видатковою накладною № РН-110709 від 11.07.2011 року. Факт перевезення товару підтверджено належним чином оформленою товарно-транспортною накладною від 11 липня 2011 року. Перевезення відбувалося на автомобілі. Оприходування товару позивачем відбулося на підставі належним чином оформленого акту № 36965 від 11.07.2011 р. Сплата ПДВ при здійсненні вказаної поставки товару підтверджується належним чином оформленою податковою накладною № 84 від 11.07.2011 року, яка була передана ПП «ОВД-Трейд»на адресу покупця -ТОВ «Оргтехком».

Матеріали справи свідчать, що у липні 2011 року на виконання вказаного договору відбулася ще одна поставка товару. ПП «ОВД-Трейд»було виписано на адресу ТОВ «Оргтехком»рахунок-фактуру № 200706 від 20.07.2011 року відповідно до якого постачальник -ПП «Овд-Трейд»зобов'язувалося поставити на адресу покупця - ТОВ «Оргтехком»ізолятори на загальну суму 23 509,14 грн. Факт отримання товару позивачем підтверджено належним чином оформленою видатковою накладною № РН-200706 від 20.07.2011 року. Фактично товар отримав директор ТОВ «Оргтехком»ОСОБА_3 за довіреністю № 431 від 20.07.2011р. Факт перевезення товару підтверджено належним чином оформленою товарно-транспортною накладною від 20 липня 2011 року. Перевезення відбувалося на том же автомобілі ГАЗ-33021, державний номерний знак 35043ХА. Оприходування товару позивачем відбулося на підставі належним чином оформленого акту № 36979 від 20.07.2011 р. Сплата ПДВ при здійсненні вказаної поставки товару підтверджується належним чином оформленою податковою накладною № 173 від 20.07.2011 року, яка була передана ПП «ОВД-Трейд»на адресу покупця -ТОВ «Оргтехком».

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку ТОВ «Оргтехком»засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок ПП «ОВД-Трейд», що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом

Як свідчать матеріали справи, придбаний у ПП «ОВД-Трейд»у липні 2011 року товар був проданий позивачем на адресу АК «Харківобленерго»на підставі доданих до матеріалів справи договорів №2/28/02 від 28.02.2011 року та № 2/22/03 від 22.03.2011 року.

Позивачем надані, а судом досліджені первинні документи, які підтверджують рух придбаного позивачем товару до його покупця, а саме накладні, довіреності на отримання товару представником АК «Харківобленерго», належним чином оформлені податкові накладні, які підтверджують факт включення ТОВ «Оргтехком»до складу податкових зобов'язань сум ПДВ, сплачених АК «Харківоленерго»при отриманні від позивача товару. Факт розрахунку за поставлений позивачем товар з боку його покупця підтверджений відповідними банківськими виписками.

Дослідивши залучені до матеріалів справи первинні документи, суд не встановив здійснення з боку позивача збиткових операцій, асортимент та номенклатура товарів, що були придбані у ПП «ОВД-Трейд»співпадає з асортиментом та номенклатурою товарів, які були продані на адресу АК «Харківобленерго».

Проаналізувавши зміст первинних документів, суд зауважує про наявність економічної обґрунтованості проведених позивачем господарських операцій. Ціна за якою придбавалися товари у ПП «ОВД-Трейд»була нижчою, ніж та за якою товар відпускався на адресу покупця.

Оцінивши перелічені первинні та інші документи, суд звертає увагу на те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій позивача.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В акті встановлено, що сума податку на додану вартість, яка була включена підприємством позивача до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що ТОВ «Оргтехком»правомірно включило до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім як у власній господарській діяльності та і в подальшому.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Також, у ході розгляду справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Отже, суд встановив, що викладений в акті перевірки висновок податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується на мотивах акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 536/2305/37091177 від 22.09.2011 року суб'єкту господарювання приватного підприємства «ОВД-Трейд»(код ЄДРПОУ 37091177), складеного ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, який встановив відсутність факту реального вчинення господарських операцій цим підприємством у липні 2011 року.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів від іншої особи ніж сторона за правочином. У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету перелічених правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «Оргтехком».

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Суд, оцінивши зібрані по справі докази, не знаходить висновки ДПІ у Дзержинському Харківської області Державної податкової служби, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ОВД-Трейд»№536/2305/37091177 від 22.09.2011р. є достатнім і переконливим доказом неможливості проведення господарської діяльності підприємством позивача.

При цьому, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів невиконання або неналежного виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" за правочином з його контрагентом.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

Таким чином, суд робить висновок, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення ТОВ «Оргтехком»вимог пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст.138, п.139.1. ст.139, п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.1., п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту у липні 2011 року.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірних рішень на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 17.10.2011 року № 0004892305, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

В зв'язку з вищевикладеним, рішення відповідача не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2011 року № 0004892305, прийняте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехком" (код ЄДРПОУ 24336012) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 32.19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко