Постанова № 23716756, 18.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 квітня 2012 р. № 2-а- 1555/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участю: прокурора - Якимчука О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Київського району міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Розваг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000381501 від 11.01.2012 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2021214 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт від 16.12.2011 р. № 4467/15-1/32134446, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000381501 від 11.01.2012 р. про допущені порушення підприємством п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Прикінцевих положень» Податкового кодексу України, а саме - про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 2021214 грн. Позивач із податковим повідомленням - рішенням № 0000381501 від 11.01.2012 р. не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивач вважає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 р. збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Отже, позивач вважає, що ним було правомірно сформовано склад об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду у розмірі 2021214 грн., сума якого правомірно включена до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ- ІІІ кварталі 2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, при цьому посилався на те, що під час проведення камеральної перевірки встановлено, що об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у 2-3 кварталі 2011 року сформовано позивачем з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за підсумками 2010 року, чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 2021214 грн. Представник відповідача зазначив, що виходячи з положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу ІІ-ІІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року. Таким чином, представник відповідача вважає, що висновки акту камеральної перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є таким, що прийнято на підставі діючих норм податкового законодавства.

Прокурор та представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Суд, вислухавши прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Розваг» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, про що складено акт від 16.12.2011 р. № 4467/15-1/32134446.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2021214,00 грн.

Не погодившись з зазначеними висновками акту перевірки, позивач звернувся до відповідача зі своїми запереченнями №43 від 28.12.2011 року, на які листом від 05.01.2012 року №172/10/15-136 отримав відповідь про правомірність висновків акту перевірки та про залишення заперечень позивача без задоволення.

На підставі акту перевірки від 16.12.2011 р. № 4467/15-1/32134446 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 11.01.2012 року №0000381501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2021214,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем у зв'язку із відображенням в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ- ІІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення за 2010 рік, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту дозволяє включати виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Суд не приймає до уваги таке твердженням податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В якості підстави прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року №0000381501 відповідачем зазначено п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Відповідно п.п. 54.3.2 зазначеної норми Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Разом з тим, матеріали справи, в тому числі акт перевірки, не містять достовірно встановлених фактів завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Висновки акту перевірки базуються на обставинах набрання чинності розділу III Податкового кодексу України з 01.04.2011 року, яким, на думку відповідача, не передбачена можливість обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року. Податковий орган доводив, що у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від'ємне значення за 2010 рік, а лише за 1 квартал 2011 року.

Суд зазначає, що відповідно до вимог підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Таким чином, оскільки у рядку 06.6 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 21.09.2011 р. позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування, та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 2021214 грн.

Суд зазначає, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 податкового року - 2021214 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений ст. 150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим п. 3 підр. 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011 року у складі витрат позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі 2021214 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого-третього кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

Відповідно до п. 1 розд. XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з п. 1 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у п. 3 підр. 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-3 кварталу 2011 року, яким визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, зважаючи на норми Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Дослівне тлумачення положень п. 3 підр. 4 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року така сума від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Будь-яких обмежень витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, адже у подальшому (у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі) він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до вимог ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст. 139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України, які не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень норм п. 3 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність факту завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2-3 кварталі 2011 року у розмірі 2021214 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Київського району міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000381501 від 11.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг" судові витрати в розмірі 32.19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23.04.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.