Постанова № 23716603, 12.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 квітня 2012 р. № 2-а- 1592/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участю: представника позивача - Пехтеревої О.П.,

представника відповідача - Доценко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби № 0000672310 від 30.12.2011 року. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

15.12.2011р. відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з підприємством ТОВ « Промспец Консалтинг».

За результатами перевірки складений акт № 1973/23/22607926 від 15.12.2011р.

Перевіркою встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій у НВК « Вега » ТОВ (код ЄДРПОУ 22607926) по придбанню товарів у ТОВ «Промспец консалтинп) (код ЄДРПОУ 37091549) за травень, серпень місяць 2011 р.; відсутність об'єкту оподаткування при придбанні товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в зв'язку з придбанням товарів у НВК « Вега » ТОВ на загальну суму 6242 грн., в т.ч. за травень 2011р. на суму 3665 грн., за серпень 2011 р. на суму 2577 грн., чим порушено ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.12.2011р. №0000672310 про сплату податку на додану вартість в сумі 6242,00 грн.

Взаємовідносини позивача з суб'єктами складалися на підставі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996 - ХІУ, та п.п. 1.2. п.1., п.п.2.1., 2.2.П.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Мінюсті України від 05.06.95р. № 168/704.

12.04.2011р. між НВК «Вега» ТОВ (Покупець) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (Постачальник) був укладений Договір поставки № 12/04-11 на поставку будівельних матеріалів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивача з суб'єктом, а на підставі цього відсутність права позивача на формування податкового кредиту, виходячи з наступного.

Згідно вищевказаного договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали та обладнання, згідно специфікації, яка додається до договору. Умови поставки - самовивіз.

12.05.2011р. від постачальника по накладній № 12/05 покупцем - позивачем був отриманий товар ч\з ОСОБА_3 по довіреності № 21 від 12.05.2011р.

Будівельні матеріали були привезені на автомобілі позивача, про що свідчить подорожній лист №12/05 від 12.05.2011р.

Постачальником були видані податкові накладні №452 від 27.04.2011р. та № 247 від 12.05.2011р.

Податкові накладні були включені позивачем в реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Оплата отриманого товару відбулася платіжним дорученням №50 від 14.04.2011р. та № 131 від 07.07.2011р.

01.08.2011р. також між НВК «Вега» ТОВ (Покупець) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (Постачальник) був укладений Договір поставки № 01/08-11 на поставку будівельних матеріалів.

Згідно Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали та обладнання, згідно специфікації, яка додається до договору. Умови поставки - самовивіз.

01.08.2011р. від постачальника по накладній б\н покупцем був отриманий товар ч/з ОСОБА_3 по довіреності №41 від 01.08.2011р.

Будівельні матеріали були привезені автомобілем позивача, про що свідчить подорожний лист № 01А08М1 від 01.08.2011р. Постачальником була видана податкова накладна № 55 від 01.08.2011р., яка була включена позивачем в Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Оплата отриманого товару відбулася платіжним дорученням № 196 від 07.08.2011р.

Відповідно ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України ( 92-15 ); д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України ( 92-15 ), для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу вимог пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість (в редакції, що діяла на момент виникнення взаємовідносин) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, п.6.1. ст.6 та ст..81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з огляду на зазначене, підставою для зменшення платником об'єкту оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаних товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів пов'язаних з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів.

На учасників цивільно-правових відносин, які є платником податків, чинним законодавством України, не покладено обов'язок та не визначено право перевірки відповідності законодавству установчих документів відносин дотримання ними вимог податкового законодавства, а також не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах отриманих від продавця.

Також, суд зазначає, що відсутність у відповідача документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за юридичною адресою, або необізнаність відповідача про його діяльність не є підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання таких обставин у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки відповідачем, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки не є прямим та достатнім свідченням нікчемності всіх укладених з ним угод.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

При цьому, слід зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії. Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби № 0000672310 від 30.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати в розмірі 32.19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17.04.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.