Рішення № 2371636, 19.11.2008, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" листопада 2008 р. по справі № 01/126-38.1

за позовом Ківерцівської філії відкритого акціонерного товариства “Волиньобленерго”від імені ВАТ “Волиньобленерго”,

до державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство”, м. Ківерці

про стягнення 6835,15 грн.

Суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: Поліщук К.П.(дов. № 19/26-43 від 04.01.2007р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 6835,15 грн. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, передану на підставі договору № 525-0113-000 від 23.11.2005р., за період січень-вересень 2008р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог: просить стягнути з відповідача 7852,27 грн. заборгованості за реактивну електроенергію за період січень-жовтень 2008р., яка судом відхилена у зв’язку з тим, що позивачем не подано доказів на підтвердження надіслання копії заяви про збільшення позовних вимог відповідачу.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з’явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не з’явився в судове засідання, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

23.11.2005р. між ВАТ “Волиньобленерго” в особі Ківерцівської філії, як електропостачальною організацією і державним підприємством “Ківерцівське лісове господарство” як споживачем, було укладено договір № 525-0113-000 про постачання електричної енергії.

Згідно п. 1 договору № 525-0113-000 від 23.11.2005р. позивач зобов’язувався постачати електроенергію відповідачу, а відповідач – оплачувати постачальнику вартість електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Відповідно до п.п.8.1., 8.5. договору № 525-0779-000 від 06.02.2007р. оплата електроенергії та інших платежів здійснюється відповідачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача в терміни, визначені додатком №2 “Порядок розрахунків”.

Остаточний розрахунок по всіх платежах згідно цього договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.

Згідно із п. 2.2.4. договору оплата за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановки споживача здійснюється відповідно до додатку №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 9 Додатку №5 передбачено, що споживач зобов’язаний письмовим повідомленням забезпечувати передачу показань розрахункових електролічильників реактивної електроенергії за розрахунковий період згідно з графіком.

Згідно з наданими відповідачем актами відповідач за період січень 2008р. – вересень 2008р. спожив 357604 квар/год. реактивної електроенергії, що згідно з розрахунком позивача складає 21308,11 грн., оплату реактивної електроенергії за спірний період відповідач провів частково: на суму 14472,96 грн.

Залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 6835,15 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Факт отримання відповідачем рахунків на оплату вартості спожитої реактивної електроенергії підтверджується підписами працівників відповідача на рахунках.

У відповідності із ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобов’язанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором № 525-0779-000 від 06.02.2007р. зобов’язань, не оплатив вартості реактивної електричної енергії в повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 6835,15 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у зв’язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з його вини.

Керуючись ст.ст.526, 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство” (м. Ківерці, вул. Кузнецова, 4, код ЄДРПОУ 00991551) на користь Ківерцівської філії відкритого акціонерного товариства “Волиньобленерго” від імені ВАТ “Волиньобленерго” (м. Ківерці, вул.Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 00131512) 6835 грн. 15 коп. заборгованості за реактивну електроенергію, 102 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Якушева І. О.