Постанова № 23715219, 04.04.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/1836/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М. при секретарі Бориславській К.В. Святецькому О.В. за участі:представника позивача: ОСОБА_4 представника відповідача: Варфоломєєвої О.В. представника третьої особи: Орлова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 звернулась з позовом до УПФУ у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача ГУДКСУ у Хмельницькій області, про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення коштів в розмірі 8 598,84 грн., сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що при реєстрації придбаного легкового автомобіля AUDI Q7 в органах ДАІ її було зобов'язано сплатити до Пенсійного фонду України збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8 598,84 грн. Посилаючись на положення ч. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої зазначений збір сплачується при відчуженні легкових автомобілів, вважає таке зобов'язання незаконним. При зверненні до відповідача та третьої особи з заявою про повернення сплачених коштів, отримано відповідь про відсутність підстав для їх повернення. Просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у поверненні цих коштів та стягнути з Державного бюджету України на її користь кошти в сумі 8 598,84 грн., сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обзязі.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, подали заперечення проти позову, в яких вказують, що з врахуванням вимог ч. 7 ст.1, п. 6 ст. 2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.п. 12-14 Порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля може бути як продавець так і покупець, а тому підстави для повернення сплаченого позивачем збору як покупцем автомобіля відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволеню частково.

Судом встановлено, що при реєстрації придбаного легкового автомобіля AUDI Q7 в органах ДАІ нею сплачено до Пенсійного фонду України збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8 598,84 грн., що підтверджується квитанцією № 125338/11 від 10.12.2011 року.

07.02.2012 року позивач звертався до УПФУ у м. Хмельницькому з заявою про повернення коштів, сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля, на яку їй надано відповідь про відсутність підстав для їх повернення.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Пунктом 7 статті 1 даного Закону, якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Відповідно до пункту 12 "Порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Згідно частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, оскільки положення Порядку № 1740 щодо платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля суперечать положенням Закону № 400/97-ВР, застосуванню підлягаю положення п. 7 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, в силу якого платником зазначеного збору є продавець автомобіля.

Статтею 3 Закону № 400/97-ВР визначено, що платники збору, визначеними пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Сплата позивачем збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до бюджету підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 4 п. 4 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 4 квітня 2006 року № 332, на Головне управління покладені повноваження щодо повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у поверненні коштів, сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови у поверненні коштів не підлягають задоволенню, оскільки таке рішення відповідачем не приймалось. Відмова пенсійного органу в поверненні коштів була надана у формі листа-відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині повернення коштів в сумі 8 598,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 158 -163 КАС України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд -

П О С Т А Н О В И В:

позов ОСОБА_7 задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_7, ідентифікаційний код НОМЕР_1, кошти в сумі 8 598 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 84 коп., сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля та 107 грн. 30 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап