Постанова № 23715110, 24.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

24 квітня 2012 р. справа № 2а- 3233/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,

представника позивача - Брильова А.Ю.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" до Основ'янської державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чудо База", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова: від 13.01.2012 року №0000012320 та від 08.02.2012 року №0000102320; стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на користь позивача суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1152,90 грн.

В зв'язку з закінченням реорганізації, первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі м. Харкова замінено на належного відповідача -Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 28 по 30 грудня 2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Ємець В.В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "Чудо База" щодо з'ясування та повноти відображення в податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із TOB "АПК Харківцукорзбут" за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 2779/23-206/36984982 від 30.12.2011 р., за висновками якого підприємством у вересні 2011 року по операціям з TOB "АПК Харківцукорзбут" було завищено податковий кредит та, відповідно, занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 76 860, 00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, начальником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012320 від 13.01.2012 р., яким підприємству донараховано 96 075, 00 грн., з яких: за основним платежем - 76 860,00 грн., за штрафними санкціями - 19 215,00 грн.

Рішенням ДПА України в Харківській області № 391/10/25-103 від 27.01.2012 р. скаргу підприємства залишено без задоволення та підприємству додатково донараховано штрафні санкції в сумі 19 215, 00 грн. На підставі цього Рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102320 від 08.02.2012 р. на суму штрафних санкцій 19 215,00 грн.

З висновками акту позивач не погоджується, оскільки вважає їх такими, що суперечать фактичним обставинам господарських взаємовідносинам між TOB "Чудо База" та TOB "АПК Харківцукорзбут", факт реальності яких підтверджено первинними документами. А тому позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова №0000012320 від 13.01.2012 р. та № 0000102320 від 08.02.2012 р. підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000012320 від 13.01.2012 р. та № 0000102320 від 08.02.2012 р. винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає.

Податковим органом ставиться під сумнів фактичне виконання угод між позивачем та контрагентом, оскільки за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2011 р. неможливо підтвердити реальність здійснення TOB "АПК Харківцукорзбут" господарських операцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, TOB "Чудо База", зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.04.2010 р. № 14801020000046589, про що свідчить виписка з ЄДРПОУ (а.с. 28). Згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, TOB "Чудо База" має код 36984982 (а.с.30-31).

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з 26.04.2010 р., про що свідчить довідка (а.с. 33). TOB "Чудо База" є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100282189, індивідуальний податковий номер 369849820325 (а.с. 34).

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать, що в період з 28 по 30 грудня 2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Ємець В.В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "Чудо База" щодо з'ясування та повноти відображення в податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із TOB "АПК Харківцукорзбут" за вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені Актом № 2779/23-206/36984982 від 30.12.2011 р. (а.с. 7-14).

В акті зазначено про порушення: п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України по операціям з TOB "АПК Харківцукорзбут" TOB "Чудо База" безпідставно завищено суму податкового кредиту та як наслідок занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 76860 грн., в ч.т. у вересні 2011 року у сумі 76860 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012320 від 13.01.2012 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 96075, 00 грн., з яких: за основним платежем - 76860,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19215,00 грн. (а.с. 5).

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення № 6/АС від 10.01.2012 р. (а.с. 15). На вказані заперечення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова надано відповідь № 158/10/23-215 від 10.01.2012 р. (а.с. 16-18). TOB "Чудо База" звернулося з первинною скаргою до ДПС України у Харківській області № 14/АС від 17.01.2012 р. (а.с. 19-20).

Рішенням ДПА України в Харківській області № 391/10/25-103 від 27.01.2012 р. скаргу позивача залишено без задоволення та додатково донараховано штрафні санкції в сумі 19 215, 00 грн. (а.с. 21-23). На підставі цього Рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102320 від 08.02.2012 р. на суму штрафних санкцій 19215,00 грн. (а.с. 6).

Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України № 3611/6/10-2115 від 29.02.2012 р. про результати розгляду скарги (а.с. 27).

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000012320 від 13.01.2012 р. слугував висновок ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було покладено відомості з акту № 2771/07-010/37190987 від 30.12.2011 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово-господарських відносин для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах TOB "АПК Харківцукорзбут".

Згідно висновків, які викладені в акті, перевіркою встановлено, що за серпень, вересень 2011 року неможливо підтвердити реальність здійснення TOB "АПК Харківцукорзбут" господарських операцій.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з TOB "АПК Харківцукорзбут".

01.04.2011 р. між позивачем, TOB "Чудо База" (покупець) та TOB "АПК Харківцукорзбут" (продавець) було укладено договір поставки № 0104А6, предметом якого є цукор-пісок (а.с. 39-41).

Поставку товару у вересні 2011 р. підтверджено прибутковими накладними, наявними в матеріалах справи: № 3644 від 01.09.2011 р., № 3703 від 05.09.2011 р., № 3702 від 05.09.2011 р., № 3744 від 07.09.2011 р., № 3806 від 10.09.2011 р., № 3807 від 10.09.2011 р., № 3827 від 13.09.2011 р., № 3978 від 20.09.2011 р., № 3977 від 20.09.2011 р., № 4045 від 21.09.2011 р., № 4044 від 21.09.2011 р. (а.с. 43-53).

Згідно додатку до договору поставки № 0104А6 від 01.04.2011 р. сторони домовились використовувати постійну довіреність при централізовано-кільцевих перевезеннях та повідомили зразки печаток (штампів) (а.с. 42).

На виконання умов договору № 0104А6 від 01.04.2011 р. позивачем отримані податкові накладні: № 9 від 01.09.2011 р., № 75 від 05.09.2011 р., № 74 від 05.09.2011 р., № 123 від 07.09.2011 р., № 186 від 10.09.2011 р., № 187 від 10.09.2011 р., № 211 від 13.09.2011 р., № 363 від 20.09.2011 р., № 362 від 20.09.2011 р., № 434 від 21.09.2011 р., № 433 від 21.09.2011 р. (а.с. 54-64).

Крім того, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що за отримані товари позивач розраховувався шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки постачальника, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 65-76).

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем, доставлено відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 43-53).

Отримані підприємством податкові накладні від TOB "АПК Харківцукорзбут" на суму 76 860,00 грн. були включені до складу податкового кредиту за вересень 2011 р., та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних (а.с. 85).

Витрати понесені на придбання товарів у TOB "АПК Харківцукорзбут" були включені до складу податкових витрат в декларацію з податку на прибуток за 2-3 кв. 2011 р. (а.с. 77-82).

Придбані товари відображені бухгалтерськими проводками та використані у власній господарській діяльності (а.с. 84).

Суд не погоджується з позицією відповідача про неможливість підтвердження реальності здійснення господарської операції між TOB "Чудо База" та TOB "АПК Харківцукорзбут" з огляду на таке.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає; що TOB "Чудо База" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагента TOB "АПК Харківцукорзбут", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши TOB "Чудо База" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення додаткового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між TOB "Чудо База" та TOB "АПК Харківцукорзбут" угоди, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Щодо донарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 19 215,00 грн., суд зазначає наступне. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102320 від 08.02.2012 р. на суму штрафних санкцій 19 215,00 грн., яке прийняте на підставі необхідності, на думку ДПІ, застосування штрафної санкції за ставкою 50 %, а не 25%.

В якості обґрунтування необхідності застосування штрафних санкцій відповідач посилається на встановлене в ході розгляду скарги безпідставне незастосування ДПІ штрафної санкції за ставкою 50 % на суму повторно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вересні 2011 року у розмірі 19215,00 грн., оскільки вперше збільшення ДПІ грошового зобов'язання TOB "Чудо База" з цього податку за порушення, допущені платником після 1 січня 2011 р., було здійснене згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000722320 від 21.09.2011 р. (а.с. 23).

З наданої позивачем до суду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 р. вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0000722320 від 21.09.2011 р. скасоване (а.с. 98-101).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, застосування штрафної санкції за ставкою 50 % та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000102320 від 08.02.2012 р. на суму штрафних санкцій 19 215,00 грн. суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки на час його прийняття податкове повідомлення-рішення № 0000722320 від 21.09.2011 р. узгодженим не було і в подальшому було скасовано.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000012320 від 13.01.2012 р. та № 0000102320 від 08.02.2012 р. не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,-

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" до Основ'янської державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби: від 13.01.2012 року №0000012320 та від 08.02.2012 року №0000102320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1152,90 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 25.04.2012 року.

Суддя Сагайдак В.В.