Постанова № 23714638, 25.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1227/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гарника К.Ю.,

при секретарі Онищенко С.В.,

за участю:

представників позивача - Шмельова М.М.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Індастріал Девелопмент") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2011 № 0001332302/250, № 0001322302/3484, № 0001302302/249.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу про завищення ТОВ "Індастріал Девелопмент" відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 214393,00 грн та за листопад 2010 року у розмірі 138294,00 грн, а також суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 68749,00 грн та відповідного залишку відємного значення за листопад 2010 року у розмірі 29374,00 грн вважає безпідставними, оскільки правомірність нарахування вказаних сум по господарських операціях з ТОВ "Юніфон груп" та ТОВ "Промметбуд" підтверджується належно оформленими первинними документи (договорами, податковими та видатковими накладними, рахунками, банківськими виписками та іншими).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вимог позивача. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, у зв'язку з неможливістю підтвердження правильності віднесення сум ПДВ, оскільки на момент виписки спірними контрагентами податкових накладних їх місцезнаходження не було встановлено та були направлені запити на встановлення місцезнаходження, а також ними не подавалась податкова за перевіряємий період.

30.03.2012 позивачем до суду надано уточнення позовних вимог, а саме в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2011 № 0001332302/250, № 0001302302/249, а також від 02.03.2012 № 0000582302/17, прийнятого на підставі рішення Державної податкової служби у Полтавській області.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 21.01.2005, ідентифікаційний номер 33357578, перебуває на обліку як платник податків в Кременчуцькій ОДПІ, згідно довідки про взяття на облік платника податків № 7331 від 31.01.2005. Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 200003265 від 03.02.2005 (а.с. 232-238, т. І).

У період з 04.11.2011 по 10.11.2011 працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Індастріал Девелопмент" у звязку з питань правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету за червень-листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 7789/23-308/33357578 від 17.11.2011, яким зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, у зв'язку з чим занижено ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 51549,00 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року у розмірі 214393,00 грн та за листопад 2010 року у розмірі 138294,00 грн, а також завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 68749,00 грн та відповідного залишку відємного значення за листопад 2010 року у розмірі 29374,00 грн (а.с. 16-60, т. І).

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 17.11.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011:

- № 0001332302/250, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 382061,00 грн;

- № 0001322302/3484, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 77323,50 грн, з яких 51549,00 грн - за основним платежем, 25774,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001302302/249, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68749,00 грн (а.с. 12-15, т. І).

За наслідками оскарження ТОВ "Індастріал Девелопмент" в порядку апеляційного узгодження ДПА у Полтавській області податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 № 0001322302/3484 та прийнято від 02.03.2012 № 0000582302/17, інші податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 70-85, т. І; 1-2, т. ІІ).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням суд виходив з наступного.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР) визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

В силу підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача.

При цьому, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що між позивачем (по тексту договору - Покупець) та ТОВ "Юніфон груп" (по тексту договору - Продавець) укладено договір поставки від 01.09.2010 № 01-09-2010/КП, за умовами якого Продавець зобовязується на умовах та в терміни, передбачені даним Договором, поставити Покупцю продукцію в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначених у специфікації(ях), які додаються до Договору та є його невідємною частиною. Покупець зобовязується прийняти поставлену продукцію та сплатити кошти Продавцю за вказану вище продукцію. Ціна Товару зазначена у специфікації(ях). Поставка продукції здійснюється на умовах ЕХW (м. Харків, вул. Рубанівська, буд.4) згідно правил «ІНКОТЕРМС-2000». Датою поставки вважається дата підписання накладної на приймання продукції (при прийманні продукції на складі Продавця) або дата на товарно-транспортній накладній перевізника. Розрахунки за товар здійснюється в національній валюті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 45 календарних днів з дати поставки товару. (а.с. 86-88, т. І). Також, представником позивача надано додаткові угоди, відповідно до яких доповнювались умови вищевказаного договору поставки (а.с. 4-7, т.І).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та наступних податкових накладних: від 18.11.2010 № 339, від 05.10.2010 № 140, від 07.10.2010 № 182, від 13.10.2010 № 201, від 14.10.2010 № 208, від 19.10.2010 № 223, від 22.10.2010 № 236, від 26.10.2010 № 240, від 26.10.2010 № 238, від 29.10.2010 № 253, від 25.11.2010 № 340, від 22.09.2010 № 114, від 24.09.2010 № 126, від 24.09.2010 № 127, від 14.09.2010 № 93, від 30.09.2010 № 136, від 30.09.2010 № 137 (а.с. 89-116, т.І). Дослідивши в судовому засіданні вищеперераховані копії податкових накладних, судом встановлено, що вони формально відповідають вказаним вимогам Закону України № 168/97-ВР.

Окрім того, реальність здійснення господарських операцій за вказаним договором поставки за період, що перевірявся, підтверджується також видатковими накладними, рахунками-фактурами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 127-156, т.І). Одержувачами у вказаних первинних документах визначені контрагенти позивача, яким в подальшому було реалізовано вказані ТМЦ.

В ході судового розгляду встановлено, що придбані у ТОВ "Юніфон груп" на підставі договору товари позивачем у подальшому реалізовано ТОВ «Метпромгруп», ВАТ "Дизельний завод", ТОВ «Транс Погран Послуги», ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", що підтверджується договорами поставки, податковими накладними, рахунками, довіреностями на право отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, митними накладними та взаєморозрахунками з контрагентами, копії яких долучено до матеріалів адміністративної справи (а.с. 157-219, т. І).

Оплата вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Індастріал Девелопмент" перераховано на розрахунковий рахунок спірного контрагента, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями платіжних документів з відмітками банківської установи (а.с. 117-126. т. І).

Суд зазначає, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором поставки позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії договору про виготовлення продукції на давальницькій сировині від 01.09.2010 № 01092010-Д/185, укладений між ТОВ "Юніфон груп" та Підприємством Холодногірської виправної колонії № 18 та специфікації до нього, згідно якого Підприємство Холодногірської виправної колонії № 18 було виготовлено металовироби. Відповідно до долучених пояснень директора Підприємства Холодногірської виправної колонії № 18 металовироби виготовлялись з наданої ТОВ "Юніфон груп" давальницької сировини металопрокату. Виготовлення металовиробів здійснювалось у відповідності до технологічного процесу, впровадженому на підприємстві та включало в себе наступні операції: штамповка, свердлування, плазморізка, токарні роботи, зварювання, гнучка, загартовка. Виготовлені Підприємством ХВК № 18 металовироби відповідають технічним вимогам та кресленням, їх якість підтверджується відповідними сертифікатами та посвідченнями якості. Приймання виготовлених металовиробів за кількістю здійснювалося на підставі актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с. 8-107, 127-243, т. ІІ).

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (комплектуючих та запасних частин) у ТОВ "Юніфон груп".

Щодо операцій позивача, проведених з ТОВ «Промметбуд», судом встановлено, що договором поставки від 14.09.2010 № 101 встановлені аналогічні умови передання ТМЦ. Що й договором від 01.09.2010 № 01-09-2010/КП між ТОВ «Індастріал Девелопмент»та ТОВ "Юніфон груп", окрім пункту 3.1, відповідно до якого Поставка продукції здійснюється на умовах СРТ (м. Харків, вул. Рубанівська буд.4) згідно правил «ІНКОТЕРМС-2000»(а.с. 220-222, т. І).

Так, вказаними правилами встановлено, що CPT ("фрахт/перевезення оплачено до ...") - означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії податкову накладну від 16.09.2010 № 108, видаткову накладну від 16.09.2010 № 0013 та платіжного доручення з відмітками банківської установи щодо оплати, придбаних ТМЦ (а.с. 223-225, т. І).

В ході судового розгляду встановлено, що придбані у ТОВ "Промметбуд" на підставі договору товари позивачем у подальшому реалізовано ТОВ «Трейд Фрост Ф», що підтверджується договором поставки, видатковою та податковою накладними, копії яких долучено до матеріалів адміністративної справи (а.с. 226-231. т.І).

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з вказаним контрегантом.

Надаючи оцінку посиланню перевіряючих на факт не встановлення місцезнаходження та направлення запитів на встановлення їх місцезнаходження, а також не подання податкової звітності за перевіряємий період, суд зазначає наступне.

Представником відповідача не надано належних доказів про відсутності спірних контрагентів за місцезнаходженням, отже, на час укладання договору поставки, його виконання та видачі податкових накладних у суду відсутні підстави вважати, що вказані підприємстві на той час було відсутні за місцезнаходження.

Пунктом 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбаним товарам у контрагента, податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Отже, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарської операції товарно-матеріальних цінностей, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаного товару податку на додану вартість, а також наданими первинними документами спростовано доводи відповідача щодо зафіксованих актом перевірки порушень.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат, податкового кредиту та визначення сум податків, а також має належне документальне підтвердження.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність свого контрагента.

Отже, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарської операції товарно-матеріальних цінностей, встановлено факт сплати позивачем у ціні придбаного товару податку на додану вартість, а також наданими первинними документами спростовано доводи відповідача щодо зафіксованих актом перевірки порушень.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат, податкового кредиту та визначення сум податків, а також має належне документальне підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011 № 0001332302/250, № 0001302302/249 та від 02.03.2012 № 0000582302/17.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" витрати у вигляді судового збору у розмірі 2146,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 26 квітня 2012 року.

Суддя К.Ю. Гарник