Постанова № 23713675, 23.04.2012, Волинський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
23.04.2012
Номер справи
2а/0370/1063/12
Номер документу
23713675
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/1063/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «СклоБудСервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СклоБудСервіс» (далі - ПП «СклоБудСервіс», позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001742301 та № 0001712301 від 03.03.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 14.03.2012 року позивачем отримало акт № 88/23-2/35594107 від 16.02.2011 року про результати проведення відповідачем позапланової перевірки ПП «СклоБудСервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» їх правомірності формування податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року, валових витрат за І квартал 2011 року, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2011 року. З даного акту вбачається, що відповідач дійшов висновку, що правочини укладені ПП «СклоБудСервіс» з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» не спричинили настання реальних правових наслідків та є нікчемними - в силу закону, та на підставі чого були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001742301 від 03.03.2012 року, яким до позивачу збільшеного суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 26623,00 грн. та № 0001712301 від 03.03.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 24877,00 грн. Дані рішення вважають безпідставними, необґрунтованими та такими що прийняті із порушенням законодавства, з наступних підстав.

Під час проведення перевірки, на підтвердження факту здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року, ПП «СклоБудСервіс» пред'явило ревізор-інспектору отриманий від вказаних підприємств товар та надало усю належним чином оформлену первинну документацію, яка згідно вищезазначених вимог повністю відповідає вимогам законодавства. При цьому, претензій щодо її змісту і форми у ревізора-інспектора в акті зауважено не було. Але, як вбачається з акту перевірки, висновки ревізор-інспектора щодо нікчемності правочинів між ПП «СклоБудСервіс» з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» зроблено не на підставі наявної первинної документації чи пред'явленому для огляду товару, а лише на підставі листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 11.11.2011 року про неможливість проведення перевірки ТОВ «АМГ Груп» та акті ДПІ у Святошинському районі м. Києва, від 22.11.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки з ТзОВ «Еталон ЛТД». Таким чином, якщо ТзОВ «АМГ Груп» та ТзОВ «Еталон ЛТД» дійсно вчиняли дії що суперечать інтересам держави і суспільства то на момент здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «СклоБудСервіс» дані підприємства мали реєстраційні свідоцтва та свідоцтво платника ПДВ, їх держану реєстрацію в установленому законом порядку не була припинена, а тому позивачу не було відомо, що дані підприємства вчиняють дії, що суперечать інтересам держави і суспільства.

За таких обставин вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки є неправомірними, а тому податкові повідомлення-рішення № 0001742301 та № 0001712301 від 03.03.2012 року є протиправними та підлягають до скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вказує на те, що контрагенти-постачальники не поставляли товар на адресу ТзОВ «АМГ Груп», то відповідно ТзОВ «АМГ Груп» не могло поставити цей товар на адресу ПП «СклоБудСервіс». Крім того з листів ДПІ у Святошинському районі м. Києва та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надіслано акт про неможливість проведення зустрічних перевірок як ТзОВ «Еталон» так і ТзОВ «АМГ Груп». Укладені правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вважаються таким, що порушують публічний порядок, а отже згідно ЦК України, є нікчемними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та проаналізувавши вимоги чинного законодавства суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «СклоБудСервіс» 03.12.2007 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради в якості юридичної особи, що також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 152163 від 03.12.2007 року та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1741 від 11.12.2007 року. Крім того, відповідно до свідоцтва № 100095516 від 05.02.2008 року позивач зареєстрований у Луцькій ОДПІ Волинської області ДПС як платник податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі направлення № 000246 від 03.02.2012 року, виданого Луцькою ОДПІ, ОСОБА_3 - старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Луцької ОДПІ, на підставі п.п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, ст. 78 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) та відповідно до наказу Луцької ОДПІ № 210 від 03.02.2012 року, була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «СклоБудСервіс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Еталон ЛТД» та ТзОВ «АМГ Груп» їх правомірності формування податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року, валових витрат за І квартал 2011 року, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. За наслідками перевірки 16.02.2012 року складено акт № 887/23-2/35594107.

З акту № 887/23-2/35594107 від 16.02.2012 року вбачається, що перевіркою встановлено позивачем наступні порушення:

1. Частини 1 ст 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦКУ в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними в п. 5 ст. 203 ЦКУ, договору між ТзОВ «АМГ Груп» та ПП «Склобудсервіс», ТзОВ «Еталон ЛТД» та ПП «Склобудсервіс», відповідно до частини 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦКУ, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу закону.

2. Відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, які підпадають під визначення ст. 185, п 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого зменшено податковий кредит на загальну суму 21530,27 грн., у тому числі: у лютому 2011 року на суму 1166,67 грн., липні 2011 року 10363,60 грн., серпні 2011 року 10000,00 грн.

3. Пункту 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (далі - Закон № 283/97-ВР) із змінами та доповненнями, позивачем завищено валові витрати в сумі 5833,35 грн., в т.ч. за I квартал 2011 року в сумі 5833,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1458,00 грн. та п. 138.8 ст 138 ПК України із змінами та доповненнями ПП «СклоБудСервіс» завищено сума витрат, врахованих для визначення об»єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІI квартали 2011 року в загальній сумі 101818,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за II-III квартали 2011 року в загальній сумі 23418,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0001742301 від 03.03.2012 року, яким до позивачу збільшеного суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем 21531,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5092,00 грн., усього на загальну суму 26623,00 грн., та № 0001712301 від 03.03.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 24876,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн., усього на загальну суму 24877,00 грн.

Згідно договору поставки № 25/11 від 25.02.2010 року ТзОВ «АМГ Груп» (Постачальник) зобов'язується відвантажити у власність ПП «СклоБудСервіс» (Покупець) товар та сплатити за нього на умовах договору. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні № РН-0000523 та № 549 від 28.02.2011 року на загальну суму 7000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1166,66 грн.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупцем) та ТзОВ «Еталон ЛТД» (Постачальник) 28.07.2011 року було укладено договір купівлі-продажу, за яким останній зобов'язується постачити товар для використання у підприємницькій діяльності загальною плановою вартістю 62181,60 грн., в т.ч. ПДВ 10363,60. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні № ДО-000005 та № 5 від 28.07.2011 року відповідно, на загальну суму 62181,60 грн., в т.ч. ПДВ 10363,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупцем) та ТзОВ «Еталон ЛТД» (Постачальник) 30.08.2011 року було укладено договір купівлі-продажу, за яким останній зобов'язується постачити товар (передати у власність) для використання у підприємницькій діяльності загальною плановою вартістю 60000,48 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні № ДО-000023 та № 23 від 31.08.2011 року відповідно, на загальну суму 60000,48 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.

Також, як вбачається з договору купівлі-продажу № 30-09/11 укладеного між позивачем (Покупцем) та ТзОВ «Еталон ЛТД» (Постачальник) 30.09.2011 року, за яким останній зобов'язується постачити товар (передати у власність) для використання у підприємницькій діяльності загальною плановою вартістю 25000,20 грн., в т.ч. ПДВ 4166,70 грн. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні № ДО-9 та № 10 від 30.09.2011 року відповідно, на загальну суму 25000,20 грн., в т.ч. ПДВ 4166,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до податкового кредиту підприємство включило:

за липень 2011 року - податкова накладна № 5 від 28.07.2011 року на загальну суму 51818,00 грн., в т.ч. ПДВ 10363,00 грн.;

за серпень 2011 року - податкова накладна № 23 від 31.08.2011 року на загальну суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.;

за вересень 2011 року - податкова накладна № 18 від 30.09.2011 року на загальну суму 20833,50 грн., в т.ч. ПДВ 4166,70 грн.;

за лютий 2011 року - податкова накладна № 549 від 28.02.2011 року на загальну суму 5833,33 грн., в т.ч. ПДВ 1166,67 грн.;

Факт транспортування товару підтверджується первинними документами: товарно-транспортними накладними № 10005279463 від 27.07.2011 року, № 10005282414 від 30.08.2011 року та №10006583454 від 29.09.2011 року

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правочини укладені між позивачем та ТзОВ «АМГ Груп», ТзОВ «Еталон ЛТД», виконаний обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТзОВ «АМГ Груп», ТзОВ «Еталон ЛТД» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

Факт придбання товару підтверджується вищевказаними документами наявними в матеріалах справи та первинними документами: копіями податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень № 126, № 147, № 168, № 32, які надавались податковому органу під час проведення позапланової перевірки ПП «СклоБудСервіс».

Крім того, факт товарності даної господарської операції підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за лютий, липень, серпень та вересень 2011 року та товарно-транспортними накладними від 27.07.2011 року, 30.08.2011 року та 29.09.2011 року.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача із ТзОВ «АМГ Груп» та ТзОВ «Еталон ЛТД» (договори, податкові накладні, видаткові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Разом з тим, судом встановлено, що Луцька ОДПІ Волинської області ДПС при проведенні перевірки використовувались наступні документи: акт Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 301/23-214/37280436 від 11.11.2011 року про неможливість проведення перевірки ТзОВ «АМГ Груп», з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період січень - квітень 2011 року, де встановлено, що у ТзОВ «АМГ Груп», яке мало відносини з ПП «СклоБудСервіс» в лютому 2011 року, відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а дані про обсяги поставок, податкові зобов'язання за вказаний період є недійсними; акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 350/23-20/32596012 від 22.11.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Еталон ЛТД», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків наведеними у додатку за липень-серпень 2011 року, де встановлено, що у ТзОВ «Еталон ЛТД», яке мало відносини з ПП «СклоБудСервіс» в липні 2011 року відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а дані про обсяги поставок, податкові зобов'язання за вказаний період є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.

Суд звертає увагу на ту обставину, що у висновках зроблених Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси і Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва та викладених у вищевказаному акті, відсутній дані про те, що в ході перевірки встановлено відсутність фактів реального вчинення господарських операцій ТзОВ «АМГ Груп» та ТзОВ «Еталон ЛТД» саме, з ПП «СклоБудСервіс».

Відповідачем не наведено жодних доказів того, що вчинені даним підприємством господарські операції не мали реального характеру.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Разом з тим, суд вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визначення контролюючими органами грошових зобов'язань, визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не є обов'язковими для суду.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції позивача, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС в ході перевірки не доведено нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТзОВ «АМГ Груп» і ТзОВ «Еталон ЛТД», не встановлено всіх обставин реальності здійснення господарської операції, оскільки висновки податкового органу базуються лише на актах перевірок ТзОВ «АМГ Груп» та ТзОВ «Еталон ЛТД», в яких податковими інспекціями зроблено висновок про нікчемність правочину.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд дійшов висновку про безпідставність висновків Луцької ОДПІ Волинської області ДПС, викладених у акті позапланової перевірки ПП «СклоБудСервіс», з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині заниження податку на додану вартість на суму 26623,00 грн., та заниження податку на прибуток на загальну суму 24877,00 грн. слід скасувати як протиправні.

Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною 2 статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 03.03.2012 року № 0001742301 та № 0001712301.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11,17,71,94,158,160,162,163,186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2012 року № 0001742301 та № 0001712301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СклоБудСервіс» судові витрати по справі в сумі 514,19 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 27 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський

Попередній документ : 23713649
Наступний документ : 23713688