Рішення № 23713170, 26.04.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.12 Справа № 5021/293/12.

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» , м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія», с. Салтикове, Конотопський район, Сумська область

про стягнення 2 186 грн. 07 коп.

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.

За участі секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1540 від 30.12.2011р.

від відповідача: Хоменко А.Г. (директор)

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 186 грн 07 коп., з яких: заборгованість за послуги зв'язку - 1 900 грн. 00 коп., інфляційні збитки - 179 грн. 75 коп., 3% річних - 81 грн. 98 коп., пеня - 24 грн. 31 коп., а також просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує свої позовні вимоги повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в дане судове засідання подав відповідь на окрему ухвалу від 09.04.2012р. (вих. №12 від 25.04.2012р.), в якій зазначає, що зазначені в ухвалі недоліки відповідачем виправлено. Також, відповідач надає для залучення до матеріалів справи копії рахунків за травень та червень 2010р., копію попередження позивача від 05.07.2010р. про наявність боргу та його оплату.

Крім того, представник відповідача в даному судовому засіданні усно пояснив, що у зв'язку з виїмкою документації підприємства за 2010р., що підтверджується, протоколами виїмки від 10.06.2011р. (а.с.65) та від 15.09.2011р. (а.с.66), точної суми заборгованості відповідача за телекомунікаційні послуги за травень-жовтень 2010р. зазначити не може, тому просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами, які надані позивачем.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив: Між позивачем та відповідачем 23.05.2006р. був укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 466, за умовами якого підприємство зв'язку (позивач) надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1 (а.с. 12), і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2 (а.с. 12).

Відповідно до п. 3.2.8 договору № 466 від 23.05.2006р., споживач (відповідач) зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Згідно п. 4.5 та 4.6 даного договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримання в кредит послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (а.с.52).

Пунктом 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 09.08.2005р. № 720, передбачено, що в разі неотримання рахунку до 10 числа, що настає після розрахункового періоду або здійснення розрахунків без застосування квитанції (або без надання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора (позивача) для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ч.2 п.2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» однією з основних умов надання телекомунікаційних послуг є оплата - замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Позивач свої зобов`язання відповідно до договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт отримання відповідачем від позивача послуг електрозв'язку на підставі зазначеного договору на суму 1900 грн. 03 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договором № 466 від 23.05.2006р., укладеним між сторонами, рахунками за надані відповідачу послуги (а.с. 16-21).

Таким чином, на день подачі позову до суду згідно розрахунку позивача (а.с. 14) заборгованість відповідача складає 1900 грн. 03 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, порушивши господарське зобов`язання повинен відшкодувати спричинену цим шкоду суб`єкту, права чи законні інтереси якого порушені.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору про надання послуг електрозв'язку № 466 від 23.05.2006р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 1 900 грн. 03 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 466 від 03.05.2006р., позивач просить стягнути з відповідача 179 грн. 75 коп. інфляційних збитків та 81 грн. 98 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 24 грн. 31 коп. за травень-жовтень 2010р.

У судовому засіданні від 26.04.2012р. представник відповідача заявляв усне клопотання про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог в частині нарахування позивачем пені в сумі 81 грн. 98 коп. Представник позивача не заперечував проти застосування строку позовної давності до позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи усне клопотання відповідача та те, що позивач не заперечує проти застосування строку позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне застосувати строк спеціальної позовної давності в один рік щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та відмовляє у задоволенні позовних вимог в даній частині.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» (41654, Сумська область, Конотопський район, с. Салтикове, вул. Петровського, б.1, код 30902857) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 1900 грн. 03 коп. заборгованості, 179 грн. 75 коп. інфляційних збитків, 81 грн. 98 коп. 3% річних, 1 592 грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складане 28.04.2012р.