Рішення № 23712798, 24.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.12 Справа № 30/5014/752/2012

За позовом Державного підприємства „Донецька залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Ясинуватської дирекції залізничних перевезень" м. Ясинувата Донецької області

до Державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 9475 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № Н-01/3308 від 28.09.2009;

від відповідача -ОСОБА_2, провідний юрисконсульт, довіреність № 1-1/1900 від 22.08.2011,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 9475 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 50019694 масу вантажу у вагоні № 64561178.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 50019694 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні

№ 64561178, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 9475 грн. 00 коп.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача письмовим відзивом на позовну заяву, зданого у судовому засіданні 24.04.2012 № 1-7/791, проти позову не заперечує, але просить суд на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 1 ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням того, що залізниці не було спричинено збитків та не створило загрози безпеки руху, зменшити розмір штрафу.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У жовтні 2011 року зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці на станцію Новий Світ Донецької залізниці за накладною № 50019694 Державне підприємство «Донбасантрацит»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (антрацит) у вагонах №№ 68749985, 66787326, 64561178, 68609882, одержувачем за накладною відповідачем був зазначений Старобешевська ТЕС.

На станції Новий Світ Донецької залізниці на підставі письмової заявки вантажоодержувача від 11.10.2011 було проведено контрольне переваження вагону № 64561178, на 150 тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні № 64561178 в накладній № 50019694 вказана маса вантажу 64000 кг, фактично ж встановлено 60320 кг, тобто на 3680 кг менше, ніж вказано у накладній № 50019694.

По даному факту складено комерційний акт серії AQ 651800/70 від 11.10.2011.

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у справному вагоні, двері люка зачинені, втечи вантажу немає, завантаження рівномірне, без скосів та заглиблень, нижче рівня бортів на 500 мм, відсутні ознаки крадіжки та втрат, вантаж без маркування, відмітка у накладній відсутня.

Вказані відомості також містяться у телеграмі станції призначення Новий Світ Донецької залізниці, яка була відправлена на станцію відправлення Красний Луч Донецької залізниці від 11.10.2011 (а. с. 14).

Належність відповідачеві вантажу у вагоні № 64561178 на момент відправлення вагону відповідачем не оспорюється.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 9475 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 50019694 (вагон № 64561178) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 64000 кг, спосіб визначення маси -на 150 тонних вагонних вагах, у графі «Відправник»вказано найменування відправника -ДП «Донбасантрацит», тобто відповідача у справі; інформація про маркування вантажу у накладній відсутня.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150 тонних вагонних вагах (повірка яких проведена 24.06.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 61-67), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 64561178, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -64000 кг, фактичній масі вантажу -60320 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційним актом серії AQ 651800/70 від 11.10.2011, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 10).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02

№ 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 50019694 за вагон № 64561178 становить 1895 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 9475 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Разом з тим, відповідач у відзиві № 1-7/791 від 24.04.2012 заявив клопотання, за яким просить зменшити розмір штрафу.

Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства, зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі

ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь-яких збитків або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до суми 1895 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 1895 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит», вул. Косіора, 10, м. Красний Луч Луганської області, ідентифікаційний код 32446546, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі відокремленого структурного підрозділу Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, вул. Скрипника, 97, м. Ясинувата Донецької області, р/р 260060100247 в ДФАБ «Експрес-Банк», МФО 335838, ідентифікаційний код 25905191, штраф у розмірі 1895 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата підписання рішення - 26.04.2012

Суддя І.П. Голенко