Рішення № 23712758, 19.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа № 23пд/5014/466/2012

За позовом Державного підприємства «Луганськвугілля»(м. Луганськ)

до Публічного акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська»(смт. Білоріченське Лутугинського району Луганської області)

про визнання недійсним правочину

Суддя Воронько В.Д.

представники, присутні у судовому засіданні 05.04.2012 та, після оголошення перерви, 19.04.2012:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 03/5-594 від 30.12.2011;

від відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н від 03.02.2010; ОСОБА_3, довіреність б/н від 03.02.2011.

У судовому засіданні 05.04.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.04.2012 до 11 год. 45 хв.

в с т а н о в и в:

Між державним підприємством «Луганськвантажтранс»(транспорт), правонаступником якого в даний час є Державне підприємство «Луганськвугілля», та Закритим акціонерним товариством «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»в подальшому перейменованим в Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»(вантажовласник) 18.02.2008 був укладений договір № 23 на подачу та прибирання залізничних вагонів, предметом якого в п. 1 договору сторони визначили взаємовідносини між транспортом та вантажовласником, пов'язані з наданням послуг: з подачі та прибирання залізничних вагонів, маневровим роботам, по оплаті за користування залізничними вагонами, оплату за які здійснює вантажовласник в порядку, передбаченому умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.5 договору попередня оплата послуг здійснюється шляхом 100% перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок транспорту. Розмір попередньої оплати визначається середньодобовим планом перевезень на поточний місяць та середньодобовим об'ємом подачі вагонів, попереднього місяця. Сторони домовились перераховувати мінімальну суму кредитового сальдо з розрахунку трьохдобового запасу за надання транспортних послуг.

27.12.2011 Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» звернулося до позивача з заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог, де в п. 1 вказано: «Згідно договору № 23 від 18.02.2008, укладеного між ВП «Луганськвантажтранс»ДП «Луганськвугілля»та ПАТ ГЗФ «Луганська»станом на 23.12.2011 ВП «Луганськвантажтранс»ДП «Луганськвугілля»має кредиторські вимоги до ПАТ ГЗФ «Луганська», а ПАТ ГЗФ «Луганська»має зобов'язання по сплаті в загальній сумі 1500000 грн. 00 коп.». В п. 2 вказаної заяви зазначено: «Згідно договору уступки права вимоги № 25/04 від 08.04.2011, укладеного між ПрАТ «Луганська вугільна компанія» та ПАТ ГЗФ «Луганська»станом на 23.12.2011, ПАТ ГЗФ «Луганська»має кредиторські вимоги до ДП «Луганськвугілля», ДП «Луганськвугілля»має зобов'язання по оплаті в загальній сум 1500000 грн. 00 коп.

В п. 3 цієї заяви вказано, що відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»заявляє про припинення зобов'язань відповідача по договору, вказаному в п. 1 цієї заяви, у вигляді сплати грошових коштів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк яких настав.

17.02.2012 Державне підприємство «Луганськвугілля»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська»про визнання недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви ПАТ ГЗФ «Луганська»№ 1236 від 27.12.2011.

В обґрунтування позову позивач вказав, що Державне підприємство «Луганськвугілля»є підприємством паливно-енергетичного комплексу, та приймає участь у процедурі погашення заборгованості у порядку передбаченому Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Метою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження»містить перелік обставин, за наявності яких зупинення виконавчого провадження є обов'язковим.

Відповідно до п. 15 частини 1 цієї статті, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до частини 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» у разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею.

Відповідно до частини сьомої вищенаведеної статті вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги.

Таким чином, в результаті одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач порушив право інших кредиторів на першочергове отримання сум боргу.

Відповідач проти позову заперечив, зазначаючи, що статтею 602 Цивільного кодексу України вказані обставини, за яких зарахування зустрічних вимог є недопустимим.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Також, за вимогами частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зарахуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають їз різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Однорідність цих вимог випливає з їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов'язань.

Зобов'язання сторін у даній справі є грошовими та однорідними за матеріальним змістом.

Таким чином відповідач вважає, що його дії повністю відповідали вимогам законодавства.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Державне підприємство «Луганськвугілля»є підприємством паливно-енергетичного комплексу, та приймає участь у процедурі погашення заборгованості у порядку передбаченому Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Метою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження»містить перелік обставин, за наявності яких зупинення виконавчого провадження є обов'язковим.

Відповідно до п. 15 частини 1 цієї статті, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з абзацом п'ятим частини другої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження»у випадках передбачених пунктом 15 статті 34 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивач надав докази включення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Даним Законом погашення заборгованості в інший спосіб, ніж визначений Законом, не передбачено.

Таким чином проведення відповідачем заліку взаємних вимог суперечить вимогам вищевказаного Закону, а тому є незаконним в силу п. 5 ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви Публічного акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»№ 1236 від 27.12.2011.

3.Стягнути з Публічного акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області, код 32441307 на користь Державного підприємства «Луганськвугілля», вул. Лермонтова, 1В, м. Луганськ, код 32473323 витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Рішення підписано - 24.04.2012.

Суддя В.Д.Воронько