Рішення № 23712735, 19.04.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа № 29/5014/467/2012

За позовом: Управління економіки, ринкових відносин

та інвестицій Алчевської міської ради,

м. Алчевськ Луганської області,

до відповідача: Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1,

м. Алчевськ Луганської області,

про стягнення 171 797 грн. 52 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Опренко М.В.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, головний спеціаліст -

юрисконсульт, довіреність № 01-06-417 від

20.04.2011, паспорт серії НОМЕР_3,

виданий Алчевський МВ УМВС України в Луганській

області 16.10.1997;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий

Алчевський МВ УМВС України в Луганській

області 31.01.1995.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 20.01.2012 Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради (далі -Управління ЕРВІ Алчевської міськради, позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, відповідача у справі) 171 797 грн. 52 коп., з яких:

- 147 110 грн. 13 коп. -заборгованість за договором оренди № 560 нерухомого майна від 08.09.2010 станом на 01.02.2012 за період з 08.09.2010 по 31.01.2012;

- 20 684 грн. 03 коп. -пеня;

- 4 003 грн. 36 коп. - 3 % річних.

Позивач з посиланням на норми частини 3 статті 18, частини 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 526, 530, 625, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статей 193, 285 Господарського кодексу України (далі -ГК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язань по внесенню орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 560 від 08.09.2010.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) відповідач у справі, подав відзив на позов, в якому наявність боргу в сумі 147 110 грн. 13 коп. підтвердив, з розміром пред'явленої суми пені не погодився, вважає розмір пені, що підлягає до стягнення складає 8 826 грн. 55 коп.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням поданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

08.09.2010 між Управлінням економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, Орендодавець, позивач у справі та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, Орендар, відповідач у справі, був укладений договір оренди № 560 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Алчевська, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення ресторан «Металург», площею - 751,2 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, вартість якого визначена і становить за незалежною оцінкою 923 120 грн. 00 коп. без ПДВ станом на 30.07.2010 (додаток 1). Майно передається в оренду з метою розміщення ресторану (а.с.10-13).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.04.2005 № 840331 нежитлове вбудоване приміщення № 67, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, належить до комунальної власності територіальної громади м. Алчевська (а.с.37,38).

Умовами пункту 11.1 цього договору сторони встановили, що договір укладено строком на 35 місяців, що діє з 08.09.2010 по 07.08.2013 включно.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання -передачі від 08.09.2010 б/н, який підписаний обома сторонами без заперечень (а.с.16).

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься Орендодавцеві Орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

У відповідності з вимогами пункту 3.2 договору орендна плата визначається на підставі конкурсу та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (серпень 2010 року) 38 693 грн. 53 коп. з урахуванням індексу інфляції (додаток 2).

Орендна плата в розмірі 37 261 грн. 58 коп. без ПДВ підлягає сплаті у встановленому порядку.

Орендна плата в розмірі 1 431 грн. 95 коп. без ПДВ не сплачується Орендарем до дня звільнення приміщень, опечатаних ВДВС Алчевського МУЮ згідно з актами державного виконавця від 22.07.2010 та 27.07.2010, а саме:

- кабінет № 17 (згідно з технічним паспортом), площею 15,9 м2;

- кабінет № 36 (згідно з технічним паспортом), площею 11,9 м2.

Індекс інфляції для розрахунку орендної плати застосовується з відставанням на один місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно пункту 3.3 договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за останній місяць перед розрахунковим.

Перераховувати орендну плату відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі щомісячно, до останнього числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця (пункти 3.4, 5.1 договору).

26.04.2011 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна № 560 від 08.09.2010, якою пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції:

«3.2 Орендна плата визначається на підставі конкурсу та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (серпень 2010 року) 38 693 грн. 53 коп. з урахуванням індексу інфляції (додаток 2).

Індекс інфляції для розрахунку орендної плати застосовується з відставанням на один місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.».

Абзац 4 додатку 3 «Акт приймання -передачі виключено (а.с.17).

В пункті 3.7 договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0.1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Причиною виникнення спору стало неналежне виконання відповідачем зобов'язань по внесенню орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворився борг по орендній платі в сумі 147 110 грн. 13 коп. за період з 08.09.2010 по 31.01.2012 станом на 01.02.2012, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі умов пункту 3.7 договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за порушення строків внесення орендної плати за користування нерухомим майном пеню у розмірі 20 684 грн. 03 коп. за період прострочення з 01.11.2010 по 01.01.2012.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 4 003 грн. 36 коп. за період прострочення з 01.11.2010 по 01.01.2012.

Відповідач у справі наявність заборгованості по орендній платі в сумі 147 110 грн. 13 коп. на дату звернення з позовом підтвердив та подав докази часткового погашення боргу після пред'явлення позову, а саме:

- платіжне доручення № 2 від 01.03.2012 на суму 20 000,00 грн. (а.с.84);

- платіжне доручення № 3 від 05.03.2012 на суму 10 000,00 грн. (а.с.84);

- платіжне доручення № 5 від 19.03.2012 на суму 10 000,00 грн. (а.с.83);

- платіжне доручення № 6 від 30.03.2012 на суму 60 000,00 грн. (а.с.83);

- платіжне доручення № 7 від 30.04.2012 на суму 25 000,00 грн. (а.с.82).

Всього сплачено 125 000,00 грн.

Відповідач у справі не погодився з розрахунком суми пені, вважає, що до стягнення підлягає пеня в сумі 14 519 грн. 63 коп. за період прострочення з 20.02.2011 по 20.02.2012 та подав заяву в порядку статті 267 ЦК України про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, за статтею 11 ЦК України, є, зокрема, договори та інші правочини.

Спір, що виник між сторонами у справі, стосується правовідносин по оренді майна.

За змістом статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки майно відноситься до комунальної власності, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1, 5 статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.

Згідно пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення наведених приписів чинного законодавства та умов договору оренди, свої обов'язки щодо сплати орендних платежів виконував не належним чином, внаслідок чого згідно розрахунку позивача станом з 01.02.2012 утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 147 110 грн. 13 коп. за період з 08.09.2010 по 31.01.2012.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 147 110 грн. 13 коп. заявлені обґрунтовано.

Відповідач під час розгляду справи господарським судом перерахував частково заборгованість в сумі 125 000,00 грн., що підтверджується платіжними документами залученими до матеріалів справи (а.с.82-84).

Отже, в частині стягнення боргу в сумі 125 000,00 грн. предмет спору відсутній.

Підпунктом 1-1 пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 125 000,00 грн. слід припинити.

В решті заявленої суми боргу 22 110 грн. 13 коп. позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Матеріалами справи доведено, що відповідач допустив прострочення внесення орендної плати, тому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 3.7 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 20 684 грн. 03 коп. за період прострочення з 01.11.2010 по 01.01.2012.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені та вважає, що до стягнення підлягає пеня в сумі 14 519 грн. 63 коп. за період прострочення з 20.02.2011 по 20.02.2012, але контррозрахунку пені не надав.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України cплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає пеня за період прострочення з 20.02.2011 (дата звернення з позовом до суду 20.02.2012 -а.с.40) по 01.01.2012 (кінцева дата періоду, за який пред'явлено позивачем вимоги про стягнення пені) в сумі 19 368 грн. 70 коп.

В решті заявленої суми пені 1 315 грн. 33 коп. за період прострочення з 01.11.2011 по 20.02.2011 слід відмовити, оскільки спливла позовна давність.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та враховуючи, що відповідач прострочив виконання своїх обов'язків по сплаті орендних платежів, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 4 003 грн. 36 коп.

Перевіркою судом розрахунку заявленої суми 3 % річних порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3 435 грн. 95 коп. слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем за платіжним дорученням від 15.02.2012 № 215 помилково сплачено судовий збір в сумі 3 435 грн. 95 коп. на рахунок № 31219206700006 (а.с.9).

Під час розгляду справи позивач надав оригінал платіжного доручення від 28.02.2012 № 284 про перерахування судового збору в сумі 3 435 грн. 95 коп. на рахунок № 31214206783006, яке знаходиться в матеріалах справи (а.с.44).

За таких обставин, враховуючи приписи пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає, що позивачу слід повернути з Державного бюджету України помилково сплачений при поданні до господарського суду Луганської області позовної заяви судовий збір у розмірі 3 435 грн. 95 коп., що перерахований за платіжним дорученням від 15.02.2012 № 215, оригінал якого слід вилучити з матеріалів справи та повернути позивачу.

Керуючись статтями 43, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині стягнення боргу в сумі 125 000,00 грн. провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, 94220, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, 94220, м. Алчевськ Луганської області, Леніна, буд.48, ідентифікаційний код 20185674 заборгованість з орендної плати в сумі 22 110 грн. 13 коп., пеню в сумі 19 368 грн. 70 коп., 3 % річних в сумі 4 003 грн. 36 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3 435 грн. 95 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні вимог в частині стягнення пені в сумі 1 315 грн. 33 коп. відмовити.

5. Повернути Управлінню економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, 94220, м. Алчевськ Луганської області, Леніна, буд.48, ідентифікаційний код 20185674, з Державного бюджету України помилково сплачений при поданні до господарського суду Луганської області позовної заяви судовий збір у розмірі 3 435 грн. 95 коп., що перерахований за платіжним дорученням від 15.02.2012 № 215, оригінал якого вилучений з матеріалів справи та повертається позивачу.

Підставою для повернення з Державного бюджету України судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення -24.04.2012.

Суддя Р.Є. Якушенко