Рішення № 23712624, 26.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" квітня 2012 р. Справа № 9/5007/94/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №89/16 від 10.01.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність за вих. №266 від 02.04.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (м.Житомир)

про стягнення 356096,53 грн.

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради про стягнення 356096,53грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.09.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №9/5007/94/11.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.09.2011р. суддею Алексєєвим М.В. зупинено провадження у справі №9/5007/94/11 до завершення реорганізації комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради та встановлення його правонаступника.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 91/2011 від 02.12.2011р., справу №9/5007/94/11, яка знаходилась у провадженні судді Алексєєва В.В., передано для розгляду судді Гнисюку С.Д.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.02.2012р. провадження у справі №9/5007/94/11 поновлено, замінено сторону Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради її правонаступником Комунальною установою по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради та призначено до розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представників сторін та з метою надання сторонами доказів для повного всебічного та об'єктивного розгляду справи.

За клопотанням сторін, ухвалою суду від 29.03.12 р. строк розгляду спору продовжено відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Також на виконання вимог ухвали господарського суду від 29.03.12р. подав акт звірки розрахунків №380, копію листа КВЖРЕП №3 за вих. №1023 від 26.10.10р., адресований КП "Житомиртеплокомуненерго", копію листа КП по експлуатації адмінбудинків за вих. №1182 від 19.10.10р., адресований КП "Житомиртеплокомуненерго".

Представник відповідача в судовому засіданні суму основного боргу визнав, подав для долучення до матеріалів справи копію наказу №29 від 30.03.12р., копію статуту КУ по експлуатації адмінбудинків, копію. рішення Житомирської обласної ради від 17.03.11р. №95, копію рішення Житомирської обласної ради №464 від 22.03.12р.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представники сторін зазначив, що додаткові докази відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.09р. між КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (Теплопостачальна організація) та Комунальним підприємством по експлуатації адмінбудинків обласної ради (Споживач) укладено договір №276 купівлі-продажу теплової енергії (а.с. 10-13), відповідно до якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 Договору).

Об'єктами, до яких відпускалася теплова енергія є: м. Житомир, м-н Корольова, 2; м. Житомир, м-н Корольова, 3/14; м. Житомир, вул. Черняхівського,12а.

Всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, платіжними документами, які виписуються Постачальником (п. 4.8 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки по договору проводяться Споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок Постачальника.

Підставою для здійснення платежів до даному договору є виставлена платіжна вимога (квитанція) (п. 5.2).

Також згідно п. 5.4 Договору сторони дійшли домовленості, що при наявності заборгованості по даному договору, будь-які платежі, незалежно від зазначення періоду за який здійснюється платіж, зараховується в погашення заборгованості, починаючи з початку її виникнення.

01.01.11р. між тими ж сторонами, а саме: Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (Виконавець) та Комунальним підприємством по експлуатації адмінбудинків обласної ради (Споживач) укладено договір №277 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Пунктом 1.1 договору №277 від 01.01.11р. передбачено, що виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 3.1 договору № 48 від 01.07.2010р. сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

2) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 100% від очікуваного споживання наступного місяця.

Згідно п. 3.3 договору № 48 від 01.07.2010р. сторони домовились, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаному в платіжному дорученні.

Також п. 3.6 сторони узгодили, що не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунки з надання послуг з теплопостачання за період з листопада 2009 р. по квітень 2011 року, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.23-44).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову утворилась заборгованість перед позивачем за отримані послуги в сумі 316568,59 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.19-20).

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ГПК України).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 316568,59грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 10440,32грн. - 3% річних та 29087,62грн. - інфляційних.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує наступне.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних нарахувань та 3% річних становить 29087,62грн. та 10440,32грн. відповідно.

Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Також в позові позивач просить стягнути з відповідача 10,68 грн. витрат, пов'язаних з направленням відповідачу позовної заяви.

Дану вимогу суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 12, ід. код 04011928)

- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771) - 356096,53грн. заборгованості, з яких: 316568,59грн. - основний борг, 10440,32грн. - 3% річних, 29087,62грн. - інфляційні, а також 3560,97грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.04.12

Суддя Гнисюк С.Д.

Віддрукувати:

Друк. : 3 прим.

1 - в справу

2, 3 - сторонам