Рішення № 2370972, 17.11.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" листопада 2008 р.

справа № 5020-5/520

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МПЗ Бекон” (99019, м. Севастополь, вул. Парникова, б. 2, корп. А, кв. 47)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” (м. Севастополь, вул. Н. Островської, б. 14, корп. А, кв. 34)

про стягнення заборгованості в розмірі 66685,04 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Лесніченко О.В., директор, протокол № 1 від 06.12.2007,

Відповідач - не з’явився.

Суть спору:

Позивач, ТОВ „МПЗ Бекон”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ „Мірідіс”, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 27/0308 від 27.03.2008 в розмірі 66685,04 грн., з яких: 60591,72 грн. –основна заборгованість, 6093,32 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого товару.

Відповідач на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з’явився, проте надав суду відзив на позов в якому основну суму заборгованості визнав в повному обсязі, в частини стягнення пені просить відмовити, у зв’язку із фінансовою кризою.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 27/0308.

Відповідно до умов договорів, позивач зобов’язався поставляти товар, а відповідач приймати та сплачувати продукти харчування (далі - товар), на умовах передбачених вказаними договорами.

На виконання умов договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 107556,44 грн., що підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с. 17-22).

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 60591,72 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків підписаний сторонами (а.с. 15).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 60591,72 грн.

Згідно з п. 6.2 договору за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом, сума пені складає 6093,32 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 66685,04 грн., з яких: 60591,72 грн. – основна заборгованість, 6093,32 грн. –пеня.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 666,85 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мірідіс” (м. Севастополь, вул. Н. Островської, б. 14, корп. А, кв. 34, код ЄДРПОУ 31682896, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МПЗ Бекон” (99019, м. Севастополь, вул. Парникова, б. 2, корп. А, кв. 47, код ЄДРПОУ 35557945, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) заборгованість в розмірі 66685,04 грн., з яких: 60591,72 грн. –основна заборгованість, 6093,32 грн. –пеня, витрати по сплаті державного мита в сумі 666,85 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

21.11.2008

Розсилка:

1. ТОВ „МПЗ Бекон” (99019, м. Севастополь, вул. Парникова, б. 2, корп. А, кв. 47)

2. ТОВ „Мірідіс” (м. Севастополь, вул. Н. Островської, б. 14, корп. А, кв. 34)

3. Справа

4. наряд