Постанова № 2370935, 13.11.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2008 р. Справа № 07/109-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. , Бухан А.І.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –Ямполець І.С.–дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 2462Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24 липня 2008 року по справі № 07/109-08

за позовом Лозівського державного підприємства кормових домішок, с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області

до Приватної фірми «ЕСКО», м. Харків

про стягнення 1600602,00 грн.

встановила:

Позивач, Лозівське державне підприємство кормових домішок, у квітні 2008 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому (після уточнення позовних вимог) просив розірвати договір підряду від 16.07.2007 р. та зобов’язати ПФ «ЕСКО»відшкодувати позивачу 1500000 грн., стягнути з відповідача на користь позивача 33287,67 грн. річних, 67315,06 грн. пені, 16006 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також, в порядку забезпечення позову накласти арешт на кошти відповідача. Вимоги позовної заяви обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору щодо виконання будівельно-монтажних робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 липня 2008 р. по справі № 07/109-08 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 450000 грн. попередньої оплати за договором б/н від 16.07.2007 р., 28527,28 грн. пені, 4316,08 грн. річних, 4828,43 грн. держмита та 35,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог щодо стягнення 1050000 грн. позов залишено без розгляду. В частині вимог щодо розірвання договору б/н від 16.07.2007 р., який укладений між сторонами, в позові відмовлено.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій (після уточнення вимог апеляційної скарги) просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі № 07/109-08 від 24 липня 2008 р. в частині стягнення з відповідача на користь позивача 450000 грн. попередньої оплати за договором б/н від 16.07.2007 р., 28527,28 грн. пені, 4316,08 грн. річних, 4828,43 грн. держмита та 35,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В іншій частині відповідач рішення суду не оскаржує та просить його залишити без змін. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки оскаржуване рішення прийнято за відсутністю представника відповідача, який не був повідомлений про час та місце засідання суду. Відповідне, на думку відповідача, позбавило його можливості скористатися своїми процесуальними правами. Також, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне дослідження усіх фактичних обставин справи, оскільки матеріалами справи (в тому числі і платіжними дорученнями про оплату) підтверджується факт виконання відповідачем робіт по договору у встановлені у договорі строки. Відповідачем у судовому засіданні надано акти виконаних робіт на суму договору та позовну заяву позивача по справі № 47/286-08, в якій позивач особисто підтверджує факт отримання ним від відповідача актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт. Відповідач стверджує, що відповідні акти прийняті позивачем без жодних заперечень та на підставі них здійснена оплата виконаних робіт.

Представник позивача в судове засідання апеляційного господарського суду 12 листопада 2008 року не з’явився, будь-яких доказів в обґрунтування вимог апеляційної скарги не надав. Причину неявки в судове засідання не повідомив, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала апеляційного господарського суду про порушення провадження по справі була направлена на адресу позивача, зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію позивача та довідці про включення його до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк.справи 34-35, т. 1), а саме: Харківська область, Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Степова, 1. Саме цю адресу позивач вказав у позовній заяві, уточненнях до позовної заяви та інших документах, що подавалися ним до суду першої інстанції. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про те, що позивач просив направляти йому кореспонденцію за іншою адресою, а тому колегія суддів вважає, що позивач є таким, що повідомлений належним чином про час та місце засідання суду.

Враховуючи те, що представник позивача був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вирішила розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представника позивача, на підставі наявних у матеріалах справи та додатково поданих відповідачем доказів.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 450000 грн. попередньої оплати за договором б/н від 16.07.2007 р., 28527,28 грн. пені, 4316,08 грн. річних, 4828,43 грн. держмита та 35,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд першої інстанції посилався на те, що станом на момент розгляду справи, відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання робіт за договором у встановлені строки, або доказів повернення попередньої оплати позивачу, у зв’язку з чим відповідач визнаний таким, що прострочив виконання зобов’язання;

залишаючи без розгляду вимогу позивача про стягнення 1050000 грн., суд першої інстанції посилався на те, що позивач не виконав вимог суду та без поважних причин не надав витребувані документи, які мають суттєве значення для вирішення справи, та представник позивача без поважних причин не з’явився на виклик суду і його неявка перешкоджає вирішенню спору по суті;

відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору, суд першої інстанції посилався на те, що станом на час звернення позивача з вимогою до суду, строк дії цього договору скінчився, що виключає можливість його розірвання.

Враховуючи ті обставини, що ані позивачем, ані відповідачем рішення суду першої інстанції по даній справі в частині залишення позову без розгляду та відмови у задоволенні позовних вимог не було оскаржено, матеріали справи свідчать, що позивачем по даній справі в подальшому подано окремий позов про стягнення з відповідача 1050000 грн. (сума, в якій позов по даній справі залишено без розгляду) та господарським судом Харківської області дана позовна заява розглянута і 06 жовтня 2008 р. прийнято відповідне рішення (справа № 47/286-08), колегія суддів апеляційного господарського суду перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 450000 грн. попередньої оплати за договором б/н від 16.07.2007 р., 28527,28 грн. пені, 4316,08 грн. річних, 4828,43 грн. держмита та 35,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (саме в цій частині відповідач і оскаржує рішення суду по справі № 07/109-08).

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається, в тому числі, на неналежне повідомлення його про час та місце засідання суду першої інстанції. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідні процесуальні документи суду направлялися за його юридичною адресою, зазначеною у позовній заяві, договорі від 16.07.2007 р. та свідоцтві про державну реєстрацію відповідача. У суду першої інстанції були відсутні будь-які докази, які б свідчили про тимчасову зміну відповідачем свого місцезнаходження, а тому колегія суддів вважає, що відповідач повідомлявся належним чином про час та місце засідання суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що у разі тимчасової зміни свого місцезнаходження у зв‘язку з проведенням ремонтних робіт, відповідач зобов‘язаний був повідомити поштове відділення та прохати останнього направляти йому кореспонденцію за іншим місцезнаходженням. Що ж стосується посилання відповідача про те, що позивач знав про інше місцезнаходження відповідача, але не повідомив про це суд, колегія суддів зазначає, що відповідне не є підставою для скасування рішення суду з підстав неналежного повідомлення відповідача про час та місце засідання суду.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, 16.07.2007 р. між сторонами по даній справі було укладено договір підряду б/н. Умовами даного договору передбачено, що підрядник (відповідач) зобов’язується на свій ризик виконати завдання замовника (позивача) з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити таку роботу: будівельно - монтажні роботи згідно технічного завдання, за адресою м. Лозова, пров. Технічний, 1 (п.1 договору). Строк дії договору встановлений до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2007 р. (п. 8.1).

Відповідно до п. 2 вказаного договору, ціна робіт за договором складає 1500000,00 грн. Визначена ціна є попередньою. Остаточна ціна договору визначається за проектно - кошторисною документацією та актом прийому - здачі виконаних робіт.

П. 3 договору встановлені умови оплати за цим договором, а саме:

протягом трьох діб з моменту підписання цього договору перераховується аванс у розмірі 30% від суми договору, що складає 450000 грн.;

протягом кожного місяця з моменту підписання акту здачі-приймання робіт –проміжні розрахунки, включаючи усунення виявлених недоліків у процесі приймання робіт.

Згідно з п. 4 договору, підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту перерахування авансу, та виконати роботу протягом 3 місяців з моменту перерахування авансу, з правом дострокового виконання.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 450000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 74 від 13.09.2007 р. та № 74 від 26.09.2007 р. (т 1 арк.справи 15-16).

Крім того, позивачем було перераховано відповідачу 738647,52 грн. платіжним дорученням № 74 від 28.11.2007 р. та 311352,48 грн. платіжним дорученням № 164 від 20.12.2007 р. (т. 1 арк.справи 17-18). При цьому, як вбачається із залучених до матеріалів справи платіжних доручень, у графі «призначення платежу»позивачем було зазначено: «за виконання будівельно - монтажних робіт по рекон. виробн. згідно дог. б/н від 16.07.07 р. та акту №1 прийомки викон. робіт за листопад місяць 2007 р.»та «за виконання будівельно - монтажних робіт по рекон. виробн. згідно дог. б/н від 16.07.07 р. та акту № 2 викон. робіт за грудень місяць 2007 року».

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач посилався на те, що авансові платежі ним перераховано у відповідності до вимог договору, а платежі у розмірі 738647,52 грн. та 311352,48 грн. здійснені помилково, оскільки роботи відповідачем не виконувались та будь-яких актів виконаних робіт позивач від відповідача не отримував (заява директора позивача Р.І. Безверхньої від 19.06.2008 р. за вих. № 79/Л-Г –т. 1 арк. справи 42).

З урахуванням вищенаведеного, а також положень ст. ст. 525, 526, 530, 625, 849 ЦК України, позивач і просив суд відшкодувати йому сплачені суми попередньої оплати, пені та річних, а місцевий господарський суд визнав такі вимоги обґрунтованими, та такими, що заявлені у відповідності до приписів чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями позивача та висновками суду, оскільки, як наявні у справі документи, так і додатково подані докази підтверджують факт належного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, а позивач, на думку колегії суддів, навмисно ввів в оману суд першої інстанції, вказуючи, що він не отримував від відповідача актів виконаних робіт та помилково сплатив грошові кошти на підставі платіжних доручень № 74 від 28.11.2007 р. і № 164 від 20.12.2007 р.

Такі висновки судом апеляційної інстанції зроблені на підставі додатково поданих відповідачем доказів, а саме: робочих проектів, кошторисів, довідок про вартість виконаних робіт за листопад та грудень 2007 року, а також актів виконаних робіт за цей період, які підписані з боку позивача та направлені на адресу відповідача. Факт отримання таких актів позивачем підтверджується як подальшою оплатою виконаних робіт, так і безпосередньо твердженнями позивача, що викладені ним у позовній заяві від 29.08.2008 р. по справі № 47/286-08 (копія якої подана відповідачем до суду апеляційної інстанції), де позивач вказує, що відповідач надав позивачу довідки про вартість виконаних робіт та акти виконаних робіт за листопад та грудень 2007 р. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідна позовна заява також підписана директором підприємства позивача Р.І. Безверхньою.

З урахуванням тих обставин, що про наявність вищенаведених документів (додатково поданих відповідачем доказів) було відомо позивачу, однак він такі документи суду першої інстанції не надав, колегія суддів вважає за необхідне залучити до матеріалів справи додатково подані відповідачем докази, які свідчать про факт виконання відповідачем робіт за договором від16.07.2007 р. у строки, встановлені договором.

Таким чином, враховуючи факт належного виконання відповідачем передбачених договором робіт, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача сум попередньої оплати та нарахованих сум пені і річних, а відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, та задоволенню не підлягають і рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при неповному дослідженні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Що ж стосується твердження позивача стосовно того, що роботи, вказані відповідачем у актах виконаних робіт фактично ним не були виконані (копія позовної заяви по справі № 47/286-08 –залучена апеляційним господарським судом у якості додатково поданого доказу), колегія суддів зазначає, що таке твердження не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки у відповідності до приписів чинного законодавства, а саме: ст. 882 ч. 4 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених в роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки в роботі, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Аналіз положень чинного законодавства та фактичних матеріалів справи свідчить про те, що у позивача були відсутні правові підстави для стягнення з відповідача сум попередньої оплати, оскільки виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем без будь-яких заперечень (у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач заявив про недоліки в роботі чи взагалі про її невиконання, докази відмови від підписання акту виконаних робіт), в подальшому ці роботи були оплачені позивачем з вирахуванням раніше сплачених сум попередньої оплати.

Питання ж щодо визнання актів виконаних робіт недійсними не було предметом розгляду у суді першої інстанції, жодних доказів на обґрунтування недійсності цих актів позивач до суду першої інстанції не надав, а тому, з урахуванням приписів ст. 101 ч. 3 ГПК України, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для надання оцінки дійсності чи недійсності таких актів.

При цьому, колегія суддів також враховує, що рішення господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2008 року по справі № 47/286-08, яким встановлено, що роботи за договором від 16.07.2007 р. не були виконані позивачем, не набуло чинності, у зв’язку з поданням на нього апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги по цій справі було відкладено (копії відповідних процесуальних документів залучені до матеріалів справи).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Твердження відповідача, викладені ним у апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та підтверджені документально.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 2, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 липня 2008 року по справі № 07/109-08 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 450000 грн. попередньої оплати за договором б/н від 16.07.2007 р., 28527,28 грн. пені, 4316,08 грн. річних, 4828,43 грн. держмита та 35,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині (в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо стягнення 1050000 грн. та відмови у задоволенні позову в частині вимог щодо розірвання договору б/н від 16.07.2007 р., який укладений між сторонами) рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Лозівського державного підприємства кормових домішок (64602, Харківська область. Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Степна, 1 р/рахунок 26008301770372 в АПБ «ПІБ»м. Лозова МФО 351522 Код 00686374) на користь Приватної фірми «ЕСКО»(61200, м. Харків, вул. Пушкінська, 3 кв. 11 р/рахунок 26006819349441 у відділенні № 19 банку «Грант»МФО 351607 Код 21258808) 2414,22 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Шевель О.В.

суддя Афанасьєв В.В.

суддя Бухан А.І.