Рішення № 23706001, 20.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 р. Справа № 5024/369/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха", м. Херсон

до Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління-1", м. Херсон

про стягнення 153491 грн.75 коп.

за участі представників:

від позивача - представник ОСОБА_1 дов. № 32 від 27.03.2012 р.

від відповідача - представник ОСОБА_2 дов. № 01 від 04.04.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епоха" (позивач) звернулось до закритого акціонерного підприємства "Ремонтно-будівельне управління-1" про стягнення суму основного боргу 145 014 грн.40 коп., 3% річних у розмірі 3 981грн. 95 коп., індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 4 495грн.40 коп., а всього 153 491грн.75 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності при розгляді справи. Відповідач не визнав позовні вимоги, у зв'язку з тим, що вони заявлені за пропуском строку позовної давності.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між відповідачем (генпідрядник) і позивачем (субпідрядник) 29 вересня 2008 року, було укладено договір підряду № б\н (далі договір), згідно якого субпідрядник взяв на себе зобов'язання забезпечити відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт із ізоляції трубопроводу тепломережі на об'єкті "Реконструкція тепломережі від котельної по Кіндійському шосе, 32 до житлового будинку по Кіндійському шосе, 40, в м. Херсоні", а генпідрядник в свою чергу зобов'язувався прийняти цю роботу й оплатити її (п.1 договору).

Відповідно до припису пункту 30 договору розрахунки за виконанні роботи здійснюються з урахуванням вимог загальних умов (постанова КМУ від 01.08.05р. № 668) на підставі актів виконаних робіт форми "КБ-2в" та "КБ-3", протягом 3-х днів після підписання сторонами актів виконаних робіт.

Відповідно до умов пункту 35 договору сторони домовилися, що приймання-передачу закінчених робіт буде здійснено відповідно до вимог загальних умов (постанова КМУ від 01.08.05р. № 668). Конкретний строк закінчення виконаних позивачем робіт зафіксовано в пункті 3 договору - " " грудня 2008 року.

Умовами пункту 43 договору сторони визначили свою відповідальність за не виконання чи неналежне виконання взятих на себе за договором зобов'язань. Строк дії договору визначено сторонами в пункті 51 договору "... діє до кінця виконання заходів визначених у пунктах 4 і 8 договору" тобто до календарної дати фактичної здачі виконаних робіт відповідачу.

Пунктом 4 договору позивачу надавалось право дострокового завершення виконання робіт і здачі їх відповідачу.

Згідно п.п. 30, 32 договору підряду, відповідач повинен був провести розрахунок з позивачем за виконані роботи на протязі трьох діб після підписання сторонами актів виконаних робіт.

Пункт 8 договору унормовує права сторін уточнити тверду договірну ціну при виникненні умов перевищення її понад 10 відсотків.

Оглядом договору, суд дійшов до висновку. що договір між сторонами був укладений із дотриманням вимог ст. ст. 837 - 864 Цивільного кодексу України та загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Позивач виконав роботи в повному обсязі у зазначені в договорі строки, що підтверджується підписаними між сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 та актом виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. за формою № КБ-2в. Відповідно до акту приймання виконаних робіт позивач виконав для відповідача робіт на загальну суму 347 420 грн. 40 коп.

Судом встановлено, що станом на січень 2012 року відповідачем було перераховано лише 202 406 грн. Отже, на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 145 014 грн. 40 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення суми боргу та у відповідності до ст. 625 ЦК України нарахував 3 % річних у суму 3981 грн. 95 коп. та інфляційні витрати у сумі 4495 грн.40 коп.

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності при розгляді позовної заяви.

Стаття 251 Цивільного кодексу України визначає, що строком позовної давності є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Стаття 252 ЦК України визначає, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Оскільки сторони при укладанні договору підряду № б\н від 29.09.2008р. не обумовили конкретних календарних дат проведення оплати виконаних робіт, приймаючи до уваги, що відповідно до п.1 ст. 252 ЦК України строк визначається в місяцях, то суд приймає за конкретну дату підписання акту виконаних робіт згідно до договору підряду № б\н від 29.09.2008р. 31 грудня 2008р.

Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальний строк позовної давності в три роки, а п. 1 ст. 261 цього ж кодексу вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За договорами підряду на капітальне будівництво про стягнення грошового боргу розповсюджується загальний строк позовної давності. Інших строків (спеціальні) позовної давності для даних правовідносин чинне законодавство не передбачає.

При укладанні договору підряду 29 вересня 2008 року сторони не визначили конкретні календарні дати підписання актів виконаних робіт та зобов'язання провести оплату виконаних робіт, а застосували загальний строк визначивши його в 3 дні після підписання сторонами актів.

Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року відповідачем було підписано в грудні місяці 2008р. одночасно з актом була підписана і довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р.

Відповідно до пункту 30 договору відповідач зобов'язаний був протягом 3 (трьох) календарних днів здійснити оплату виконаних позивачем робіт перерахувавши грошові кошти на поточний рахунок позивача, але не зробив цього.

Таким чином, позивач з 04 січня 2009 року набув право вимоги грошових коштів за виконані роботи згідно договору підряду № б\н від 29.09.2008р.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено часові межі реалізації захисту свого права або інтересу у судовому порядку в 3 роки.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позивач на протязі встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трьох річного строку ( 04.01.2009р. - 04.01.2012р.) не звернувся до господарського суду за захистом його порушеного майнового права, а подав позов 14 березня 2012 року. Тобто, він заявив позов за межами строку позовної давності встановленого статтею 257 ЦК України.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах, пов'язаних із застосуванням позовної давності (постанова ВСУ від 05.10.2004 у справі N6/195-03) та Вищий господарський Суд України (постанова від 22.04.2008р у справі №2-1/16602-2007).

Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України наслідками пропущення строку позовної давності є відмова суду у задоволенні позову.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від того, чи дійсно права позивача порушені та те, що цивільно-правовий інститут позовної давності належить до інститутів матеріального права.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.04.2012р.