Ухвала суду № 23705909, 26.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.04.2012р. Справа № 18/767/12

Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Сарського споживчого товариства, вул. Чапаєва, буд. 3/1, с. Сари, Гадяцький район, Полтавська область, 37340

про стягнення 532522,00 грн.

встановив:

Згідно з підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» (який вступив в силу 01.11.2011р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В ч.1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 23.12.2010р. № 2857-VІ «Про Державний бюджет України»з 1 січня 2011 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 941,00 грн.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 01.02.2012р. № 06-16/842 змінилися реквізити для сплати судового збору, а саме з 06.02.2012р. судовий збір з позовів, що подаються до господарського суду Полтавської області повинен сплачуватися на окремий рахунок за наступними реквізитами:

одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області (м. Полтава), 22030001,

код ЄДРПОУ одержувача 38019510,

рахунок № 31214206783002,

банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

З огляду на викладене, з позовних вимог про стягнення 532522,00 грн. судовий збір підлягає сплаті в розмірі 10650,44 грн.

За банківською квитанцією № QS13992715 від 25.04.2012р. позивачем сплачено лише 5325,22 грн. судового збору.

Отже, несплачена сума судового збору становить 5322,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Закон України «Про судовий збір» набрав чинності з 1 листопада 2011 року. Отже, позовні заяви, подані з цієї дати, підлягають оплаті судовим збором у порядку, встановленому даним законом.

Згідно вхідного штампу канцелярії господарського суду дана позовна заява подана 25.04.2012р.

Таким чином, суд не може прийняти як належний доказ сплати судового збору надану позивачем банківську квитанцію № 2062/з1 від 31.10.2011р., за якою сплачено 5325,25 грн. державного мита на рахунки для зарахування державного мита, оскільки згідно зі ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито зараховувалося до загального фонду Державного бюджету України.

Посилання позивача на ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якою визначено якщо сума судового збору підлягала поверненю у зв"язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору, в даному випадку судом відхиляється з наступного.

Закон України «Про судовий збір» регулює питання сплати та повернення сум судового збору, а не сум державного мита. Відповідно до п. 1 ст.10 цього Закону він набирає чинності з 1 листопада 2011р. Даним Законом не розповсюджена його дія на правовідносини, що виникли до його вступу в силу.

Крім того, позивачем не подано доказів подання та повернення саме даної позовної заяви судом.

До позову позивачем додано лише заяву позивача, адресовану господарському суду Полтавської області від 14.11.2011р., про видачу довідки про повернення державного мита та коштів на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому доказів відмови суду у видачі такої довідки чи доказів неповерення державного мита позивачем судуд не надано.

Отже, суд не може прийняти як належний доказ сплати судового збору по даній справі банківську квитанцію № 2062/з1 від 31.10.2011р. про сплату державного мита. При цьому позивач не позбавлений права звернення до суду з заявою про винесення ухвали про повернення вказаних коштів державного мита.

Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.

Згідно з ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

У разі відсутності наміру повторно подавати даний позов позивач може звернутися до суду з заявою про винесення додаткової ухвали про повернення судового збору на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір", додавши до заяви оригінал платіжного доручення, за яким проводилася сплата судового збору.

Керуючись п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вхід. № 896/12 від 25.04.2012 р.) та додані до неї документи, у тому числі банківська квитанція № QS13992715 від 25.04.2012р. про сплату 5325,22 грн. судового збору, банківська квитанція № 2062/з1 від 31.10.2011р. про сплату 5325,25 грн. державного мита, поштова квитанція /фіскальний чек/ № 2018 від 25.04.2012 р. та поштовий опис вкладення у цінний лист від 25.04.2012 р.

Суддя Безрук Т.М.