Рішення № 23705682, 25.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2012 р. Справа № 10/009-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/009-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД»

в особі арбітражного керуючого -керуючого санацією Рибія О.В., м. Харків;

до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району

Київської області, с. Велика Олександрівка,

про визнання угоди недійсною

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 23.01.2012р. № 105;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 15.12.2011р. № 20.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовом звернулось товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД»в особі арбітражного керуючого -керуючого санацією Рибія О.В. (надалі -позивач) до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (надалі -відповідач) про визнання угоди недійсною.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорювана Угода про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року була укладена між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л. всупереч нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та вимогам цивільного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсною.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2012р. порушено провадження у справі № 10/009-12 та призначено її розгляд на 20.03.2012р.

До початку розгляду справи через канцелярію господарського суду позивачем були подані уточнення до позовної заяви, підтримані останнім в судовому засіданні, в яких позивач просить суд визнати угоду недійсною та повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД»обєкт незавершеного будівництва Амбулаторія на 100 відвідувань, розташоване в с. Чубинське Бориспільського району.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні просив розглянути та задовольнити заяву про забезпечення позову, яка була подана разом з позовною заявою.

Присутніми в судовому засіданні 20.03.2012 р. представниками відповідача надано документи, витребувані судом, та відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволені.

Також, представники відповідача заперечили проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, відмовив у її задоволенні, оскільки в порушення приписів ст. 33 ГПК України обставини, викладені у заяві, жодними доказами не підтверджені.

Ухвалою від 20.03.2012р. суд відклав розгляд справи на 03.04.2012р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

27.03.2012р. через канцелярію господарського суду від позивача на виконання вимог суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Присутній у судовому засіданні 03.04.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав у судовому засіданні додаткові пояснення та докази по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 17.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи та додатково подані документи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи та витребування нових доказів по справі.

Ухвалою від 17.04.2012р. суд відклав розгляд справи на 24.04.2012р.

До початку розгляду справи через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшло клопотання за вих. № 90 від 23.04.2012р., в якому останній просить визнати недійсною Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року, укладену між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД", в особі ліквідатора Лецкана В.Л.

Оскільки позивач у своєму клопотанні за вих. № 90 від 23.04.2012р. фактично зменшив позовні вимоги та виклав їх у редакцій, зазначеній у позовній заяві, тому дане клопотання приймається ссудом до розгляду.

На виконання вимог ухвали суду від 17.04.2012р. сторони надали витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 25.04.2012р.

Присутній у судовому засіданні 25.04.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням клопотання за вих. № 90 від 23.04.2012р., а також надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, раніше наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2007 р. у справі № Б-50/245-07 порушено провадження про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД» на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та призначено ліквідатором - арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2009р. задоволено клопотання ліквідатора про припинення стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД»процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та введено процедуру розпорядження майном, у зв'язку з виявленням активів банкрута, припинено ліквідаційну процедуру боржника та введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2011р. у справі № Б-50/245-07 введено процедуру санації та призначено керуючим санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД»арбітражного керуючого Рибій Олега Володимировича, якого зобов'язано забезпечити виконання повноважень керуючого санацією у відповідності з вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стосовно проведення процедури санації боржника.

В процесі проведення процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД»керуючому санацією Рибію О.В. стало відомо про те, що попереднім ліквідатором ТОВ «Агробудпереробка ЛТД»ОСОБА_5 було укладено з Великоолександрівською сільською радою Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року.

При цьому, 13.02.2012р. позивач звернувся з запитом за вих. № 1 до відповідача з проханням надати належним чином завірені копії Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року, Акту прийому-передачі об'єкту незавершеного будівництва «Медична амбулаторія»складений відповідно до спірної угоди, а також належним чином завірені копії Договору № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 23 квітня 2004 року, Договіру №18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 18 січня 2005 року, Технічних умов № 332 від 21 грудня 2004 року на виконання їх було укладено спірну угоду.

Запит відповідачем було отримано 13.02.2012р. та зареєстровано за вхідним номером 2-02/03/288.

Позивач, не отримавши відповіді від відповідача на запит за № 1 від 13.02.2012р., звернувся до суду з позовом про визнання недійсною Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року, оскільки остання укладена всупереч діючому законодавству України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2008 року між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області (за угодою - кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л. (за угодою -боржник) було укладено Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного.

Зазначена угода укладена сторонами на підставі ст. 600 Цивільного кодексу України, з метою повного погашення зобов'язань боржника перед кредитором згідно Договорів № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 23 квітня 2004 року та №18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 18 січня 2005 року та Технічних умов № 332 від 21 грудня 2004 року.

Відповідно до умов вищевказаної угоди ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л., передає Великоолександрівській сільській раді Бориспільського району Київської області в якості відступного об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія», розташований в селі Чубинське Бориспільського району Київської області.

На виконання п. 2.1. угоди про припинення зобов'язання передачею відступного між сторонами було підписано Акт № 1 приймання-передачі, згідно з яким Великоолександрівській сільській раді було передано об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну», загальною площею 1974,13 кв. м., що розташований в селі Чубинське Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»(в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд, проаналізувавши спірну угоду, встановив, що вона не відповідає нормам чинного законодавства, тобто укладена з порушенням норм статті 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсною з наступних підстав.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор -фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому, у статті 1 вказаного Закону вказано, що кредитор -це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимогами щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості з заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державі органи, які здійснюють справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Втім, під час розгляду справи судом встановлено, що Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД»не зверталась.

Суд також звертає увагу на те, що зобов'язання ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» передати житлову площу (квартири) за Договорами № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 23 квітня 2004 року та №18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 18 січня 2005 року є зобов'язаннями передати певне майно і не є грошовими зобов'язаннями боржника у розумінні ч. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки згідно з ч.6 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, дії ліквідатора по відчуженню об'єкту незавершеного будівництва на користь Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка у встановленому законом порядку не набула статусу кредитора, порушує права інших кредиторів та суперечить приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Сторони не надали суду доказів проведення оцінки майна банкрута, яке відчужувалось на користь відповідача, на момент укладення оспорюваної угоди.

До того ж, як вбачається з тексту Угоди від 15 травня 2008 року, остання не містить в собі й опису об'єкту незавершеного будівництва, зокрема, не зазначено ступінь готовності об'єкту незавершеного будівництва, не вказано загальної площі об'єкту незавершеного будівництва та адресу, за якою цей об'єкт розташований.

Крім того, як вбачається з п. 2.2 спірної угоди, кредитор (відповідач) набуває право власності на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія»після підписання Акту прийому-передачі сторонами, що є підставою для здійснення кредитором (відповідачем) у подальшому державної реєстрації права власності відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідально до ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Крім того, у ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Поряд із цим, у ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України зазначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», суб'єктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку.

Таким чином, об'єкт незавершеного будівництва - це об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Як вбачається з наданих суду доказів, саме позивачу був виданий Дозвіл № 18 від 26.09.2005р. на виконання будівельних робіт житлової та громадської забудови в с. Чубинське.

Крім того, позивач надав проектну документацію на будівництво «Медичної амбулаторії на 100 відвідувань в зміну».

Отже, на день укладання Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року власником матеріалів, які були використані в процесі будівництва медамбулаторії на 100 відвідувань у зміну в межах села Чубинське був позивач.

Також, до справи надано укладений між ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД»та Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області Договір від 12.07.2005р. оренди земельної ділянки площею 0,2691 га під розміщення медамбулаторії на 100 відвідувань у зміну в межах села Чубинське, який на момент укладення оспорюваної угоди був чинний.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобовязаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно положень ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обовязковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 цього ж Закону передбачено, що обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм чинного законодавства та враховуючи, що метою укладання Угоди від 15.05.2008р. було не лише припинення зобов'язань за Договорами № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 23 квітня 2004 року та №18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 18 січня 2005 року та Технічними умовами № 332 від 21 грудня 2004 року, а й набуття відповідачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну», тому позивач зобов'язаний був здійснити державну реєстрацію своїх прав на об'єкт незавершеного будівництва ще до укладання оспорюваної угоди.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Втім, судом встановлено, що державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну»на момент укладення оспорюваної угоди проведена не була, що, в свою чергу, взагалі унеможливлювало вчинення будь-яких правочинів щодо переходу права власності на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну».

При цьому, відповідачем до справи надано витяг про державну реєстрацію прав № 31464748, виданий комунальним підприємством Бориспільської районної ради Бориспільським районним «Бюро технічної інвентаризації», згідно з яким рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва -медична амбулаторія було прийнято тільки 28.09.2011р.

Також, відповідачем наданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 153871, який був виданий 17.10.2010р. та відповідно до якого права на земельну ділянку площею 0,2690 га під розміщення медамбулаторії зареєстровані за Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області. Однак, вказаний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою оформлений після вчинення оспорюваної Угоди від 15.05.2008р. та закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 12.07.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Таким чином, виходячи з вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що Угода про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року була укладена всупереч нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та вимогам цивільного законодавства, які передбачають обов'язку державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва, у разі його відчуження.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом та порушення вимог ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з наступних підстав.

Приписами статті 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 вказаного Кодексу).

В силу ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 28 постанову Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р. № 9, перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючим санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД»Рибія Олега Володимировича було призначено ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2011р.

Отже, раніше ніж 08.02.2011р. керуючому санацією Рибію О.В. не могло бути відомо про факт укладання Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л.

Крім того, позивачем надано до справи Акт № 2 приймання-передачі бухгалтерської та іншої документації ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД»від 10.02.2011р., яким зафіксовано факт відсутності будь-якої бухгалтерської та іншої документації ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД».

Також, позивач надав докази звернення до попереднього арбітражного керуючого ОСОБА_7 з проханням передати бухгалтерську та іншу документацію ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД». Проте, представник арбітражного керуючого ОСОБА_7 повідомив про відсутність будь-якої документації ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД», яка, у свою чергу, також не була отримана від ліквідатора -арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

До того ж, 13.02.2012 р. позивач звертався з запитом за вих. № 1 до відповідача з проханням надати належним чином завірені копії Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року, Акту прийому-передачі об'єкту незавершеного будівництва «Медична амбулаторія»складений відповідно до спірної угоди, а також належним чином завірені копії Договору № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 23 квітня 2004 року, Договіру №18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області»від 18 січня 2005 року, Технічних умов № 332 від 21 грудня 2004 року на виконання їх було укладено спірну угоду.

Запит відповідачем було отримано 13.02.2012р. та зареєстровано за вхідним номером 2-02/03/288.

Отже, зібраними по справі доказами не спростовано того, що позивачу по справі -товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД»в особі арбітражного керуючого -керуючого санацією Рибія О.В. могло бути відомо про факт укладання Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року раніше ніж 13.02.2012р., як зазначено у позовній заяві.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності щодо вимоги про визнання недійсною Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року на день звернення позивача до суду не сплив.

Щодо порушення позивачем вимог ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»слід відзначити наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 17 зазначеного Закону, в проваджені справи про банкрутство розглядаються заяви про визнання угод недійсними лише на підставах, визначених цим Законом, які є вичерпними.

Стаття 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що угода боржника, в тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнано господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до вимог цивільного законодавства недійсною, якщо:

- угода укладена боржником із заінтересованими особами і і результаті якої кредитором завдані чи можуть бути завдані збитки;

- угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майна боржника у зв'язку з його виходом із складу учасників боржника.

Визначені у ст. 17 Закону, підстави є спеціальними підставами для визнання угод (майнових дій) боржника недійсними, стосуються виключно процедури банкрутства і мають розглядатися в межах провадження справи про банкрутство.

Таким чином, дана стаття передбачає дві спеціальні умови, за яких угода може бути визнана недійсною у справі про банкрутство, а саме укладання боржником угоди із заінтересованими особами та завдання цією угодою збитків кредиторам.

При цьому, поняття зацікавлених осіб надано у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до положень цієї статті заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Тому будь-який кредитор у справі не може бути зацікавленою особою в розумінні ст. 1 Закону.

Крім того, як було зазначено вище, Великоолександрівська сільська рада кредитором у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД»не визнавалась.

Таким чином, визнання угод недійсними на підставах, які не передбачені ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, відбувається в порядку позовного провадження.

Виходячи з вищенаведених обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного, укладену між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД", в особі ліквідатора Лецкана В.Л., 15 травня 2008 року.

3. Стягнути з Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, 11; код 04363484) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД»(61045, м. Харків, вул. Тобольська, 42, код 20574157) 1609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення -25.04.2012 р.

СуддяА.І. Привалов