Рішення № 23705442, 18.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/2453-2012 18.04.12

За позовом Джей. Ве. Каппелен ГмбХ (J. W. Cappelen GmbH)До Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП»Про стягнення 239 631,10 доларів США та 127 898,08 євроСуддя Балац С.В. Представники сторін: Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю;Від відповідача не з'явились.

Суть спору: Джей. Ве. Каппелен ГмбХ (J. W. Cappelen GmbH) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП»заборгованості у розмірі 239 631,10 доларів США та 127 898,08 євро.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений товар. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість у розмірі 239 631,10 доларів США та 127 898,08 євро.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилалась за адресою вказаною у позовній заяві та витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були отриманні відповідачем про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуті відділенням поштового зв'язку.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.04.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так як, в рішенні Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі № 57/370 за позовом Джей. Ве. Каппелен ГмбХ (J. W. Cappelen GmbH) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП»про стягнення заборгованості у розмірі 239 631,10 доларів США та 127 898,08 євро було встановлено факти, які мають значення при вирішенні справи № 5011-45/2453-2012, тому вони не потребують доведення знову.

Отже, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. у справі № 57/370 було встановлено, що позивач протягом періоду з вересня 2008 року по грудень 2008 року здійснював поставку відповідачу товару (облицьований папір) загальною вартістю 239 631,10 дол. США та 127 898,08 євро.

Як було встановлено, при вирішенні справи № 57/370, для поставки товару відповідачу, позивач здійснював закупівлю (замовлення) товару у іноземних юридичних осіб, а саме: Моорім Юкей ЛТД (Moorim UK Ltd.), юридична особа за законодавством Англії, Хольмен Пейпер АБ (Holmen paper АВ), юридична особа за законодавством Швеції та Норске Ског Брук ГмбХ (Norske Skog Bruck GmbH), юридична особа за законодавством Австрії. Вищезазначені юридичні особи організовували поставку відповідного товару безпосередньо відповідачу.

02.10.2008 p. відповідач, за допомогою електронних засобів зв'язку, замовив у позивача товар на загальну суму 254900,50 дол. США, що засвідчується підтвердженнями замовлення № 944 від 16.10.2008 р. та № 932 від 16.10.2008 р.

Також відповідач, за допомогою електронних засобів зв'язку, надіслав позивачу наступні замовлення: замовлення від 01.10.2008 р. на загальну суму 37625,00 євро; замовлення від 05.09.2008 р. на загальну суму 279554,00 євро.; замовлення від 05.09.2008 р. на загальну суму 279554,00 євро. та замовлення на загальну суму 15000,00 євро, що засвідчується підтвердженням замовлення позивача № 917 від 23.09.2008 р.

Позивач виставив відповідачу наступні рахунки: № 2518 від 16.12.2008 р.; № 2519 від 16.12.2008 р.; № 2398 від 10.11.2008 р.; № 2399 від 10.11.2008 р.; № 2400 від 10.11.2008 р.; № 2401 від 10.11.2008 р.; № 2402 від 10.11.2008 р.; № 2403 від 10.11.2008 р.; № 2404 від 10.11.2008 р.; № 2389 від 07.11.2008 р.; № 2390 від 07.11.2008 р.; № 2391 від 07.11.2008 р.; № 2392 від 07.11.2008 р.; № 2393 від 07.11.2008 р. на загальну вартість 239631,10 дол. США.; № 2471 від 25.11.2008 р. - на суму 37650,69 євро; № 2512 від 15.12.2008 р. - на суму 37340,34 євро; № 2266 від 29.09.2008 р. - на суму 38081, 05 євро. на загальну суму 113071,98 євро.; № 2282 від 03.10.2008 р. на суму 14826,00 євро.

В підтвердження здійснення поставок товару відповідачу позивачем надано міжнародні товарно-транспортні накладні та сертифікати походження, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, відповідач, оплату поставленого товару на загальну суму 239631,10 дол. США та 127898,08 євро не здійснив.

Юридичні особи, в яких здійснювалась закупівля (замовлення) товару не вступали у договірні відносини з відповідачем.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується замовленнями, підтвердженнями замовлень, міжнародними товарно-транспортними накладними, сертифікатами походження та рахунками, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Викладене вище свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі -продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до рахунків фактур, встановлено наступні строки оплати отриманого відповідачем товару: рахунок-фактура № 2518 від 16.12.2008 р. на суму 14 995,56 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2519 від 16.12.2008 р. на суму 2 800,89 доларів США протягом 120 повних днів; рахунок-фактура № 2398 від 10.11.2008 р. на суму 21 845,05 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2399 від 10.11.2008 р. на суму 23 789,08 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2400 від 10.11.2008 р. на суму 9 171,85 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2401 від 10.11.2008 р. на суму 12 619,32 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2402 від 10.11.2008 р. на суму 21 050,65 доларів США протягом 120 повних днів; рахунок-фактура № 2403 від 10.11.2008 р. на суму 8 460,28 доларів США протягом 120 повних днів; рахунок-фактура № 2404 від 10.11.2008 р. на суму 11 953,01 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2389 від 07.11.2008 р. на суму 22 779,66 доларів США протягом 120 повних днів; рахунок-фактура № 2390 від 07.11.2008 р. на суму 22 173,70 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2391 від 07.11.2008 р. на суму 22 131,28 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2392 від 07.11.2008 р. на суму 22 820,91 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок-фактура № 2393 від 07.11.2008 р. на суму 23 039,86 доларів США протягом 60 повних днів; рахунок № 2471 від 25.11.2008 р. на суму 37 650,69 євро протягом 60 днів від дати рахунку; рахунок № 2512 від 15.12.2008 р. на суму 37 340,24 євро протягом 90 днів від дати рахунку; рахунок № 2266 від 29.09.2008 р. на суму 38 081,05 євро протягом 90 днів від дати рахунку; рахунок № 2282 від 03.10.2008 р. на суму 14 826,00 євро протягом 60 днів від дати рахунку.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт наявності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копії належних доказів, що підтверджують розмір заборгованості відповідача за поставлений товар.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 239 631,10 доларів США та 127 898,08 євро

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 239 631,10 доларів США та 127 898,08 євро підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП»(місцезнаходження: 02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 15; ідентифікаційний код 33884532) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Джей. Ве. Каппелен ГмбХ (J. W. Cappelen GmbH) (місцезнаходження: Марокканергассе, 22/4, 1030, Відень, Австрія (Marokkanergasse 22/4, 1030, Vienna, Austria) суму основної заборгованості у розмірі 239 631,10 (двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять один) долар США 10 центів, 127 898,08 (сто двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) євро 08 центів, витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 380,00 (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 23.04.2012 р.