Ухвала суду № 23705371, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 5011-36/3674-2012 25.04.12

За позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-33"

Про зобов'язання повернути майно

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 39/10-021 від 23.04.2012 р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33»повернути Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва майно, яке було передано відповідно до актів опису, прийнятого на облік та передано на відповідальне зберігання, а у разі неможливості повернення майна, відшкодувати втрачене майно в розмірі 2 715 556, 80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. порушено провадження у даній справі, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 25.04.2012 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить відповідача повернути майно, а саме: сонцезахисні окуляри в кількості 145 шт. на загальну суму 5075, 00 грн., ґудзики для чоловічих сорочок (сірого, зеленого та коричневого кольорів, діаметром 1 см. на загальну суму 2 683 398, 00 грн., цукор (пісок) у 3-х мішках, вагою 50 кг. На загальну суму 945, 00 грн., тютюнові вироби в асортименті на загальну суму 8 492, 50 грн., алкогольні вироби на загальну суму 12 700, 00 грн., всього майна на суму 2 710 610, 50 грн.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 25.04.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2011 р. між Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крона-33»(далі-виконавець) укладено договір про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави № 3/24-332, за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов'язок надати замовнику послуги, пов'язані з транспортуванням, належним зберіганням, та реалізацією безхазяйного та іншого майна, яке переходить у власність держави.

Відповідно до п. 3.1. договору виконавець зобов'язаний надати послуги з реалізації переданого замовником майна в термін, передбачений чинним законодавством, який діє на дату передачі майна на реалізації.

Згідно з п. 7.3. договору при невиконанні виконавцем вимог щодо проведення інвентаризації майна, неналежному йому зберіганню та порушенні інших умов цього договору, замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, та передати майно на зберігання, реалізацію іншому суб'єкту господарювання, попередивши про це виконавця за один робочий день.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що повернення нереалізованого майна у разі розірвання договору оформляється актом приймання-передачі по предметно згідно з актами опису, оцінки та передачі.

Для реалізації даного договору та у відповідності із п. 7 Постанови Кабінету Міністрів 25.08.1998р. №1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого (безхазяйного) та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним», комісією у складі представників позивача та відповідача було складено та підписано Акти опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік та передано на відповідальне зберігання від 09.10.2010 року № 8, 09.10.2010 року № 9, 09.10.2010 року № 1, 09.10.2010 року № 7, 09.10.2010 року № 6, 09.10.2010 року № 4, 09.10.2010 року № 2, 09.10.2010 року № 10, 30.01.2008 року № 11 та акти прийому - передачі від 28.04.2007 року № 34/24-336 та 27.04.2007 року № 33/24-336.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з листом № 18026/10/24-343 від 02.09.2011 р. та листом № 18560/10/24-343 від 13.09.2011 р. з вимогою надання можливості проведення щоквартальної інвентаризації майна на загальну суму 2 715 556, 80 грн., що належить державі та знаходиться в складських приміщеннях, розташованих за адресами: Київська обл., с. Велика Димерка, вул. Лініна, 109 та м. Бровари, вул. Незалежності, 16.

Крім того, судом вставлено, що позивачем зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона-33» передати всі товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на відповідальному зберіганні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертекс».

Проте, станом на день розгляду справи відповідач відповіді на вищевказані листи не надав, майно відповідно до договору про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави № 3/24-332 від 13.01.2011 р. позивачу не повернув та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертекс» не передав.

За таких обставин позивач просить відповідача повернути майно, а саме: сонцезахисні окуляри в кількості 145 шт. на загальну суму 5075, 00 грн., ґудзики для чоловічих сорочок (сірого, зеленого та коричневого кольорів, діаметром 1 см. на загальну суму 2 683 398, 00 грн., цукор (пісок) у 3-х мішках, вагою 50 кг. На загальну суму 945, 00 грн., тютюнові вироби в асортименті на загальну суму 8 492, 50 грн., алкогольні вироби на загальну суму 12 700, 00 грн., всього майна на суму 2 710 610, 50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У відповідності до положень ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно з ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Суд відзначає, що станом на день розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона-33" майно відповідно до договору про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави № 3/24-332 від 13.01.2011 р. позивачу не повернуло. Матеріали справи свідчать про те, що нового договору зберігання укладено не було.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача повернути майно, а саме: сонцезахисні окуляри в кількості 145 шт. на загальну суму 5075, 00 грн., ґудзики для чоловічих сорочок (сірого, зеленого та коричневого кольорів, діаметром 1 см. на загальну суму 2 683 398, 00 грн., цукор (пісок) у 3-х мішках, вагою 50 кг. На загальну суму 945, 00 грн., тютюнові вироби в асортименті на загальну суму 8 492, 50 грн., алкогольні вироби на загальну суму 12 700, 00 грн., всього майна на суму 2 710 610, 50 грн. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача та стягуються з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона-33" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 9, кв. 39, код 32775609) повернути Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код 26077945) майно, а саме: сонцезахисні окуляри в кількості 145 шт. на загальну суму 5075, 00 грн., ґудзики для чоловічих сорочок (сірого, зеленого та коричневого кольорів, діаметром 1 см. на загальну суму 2 683 398, 00 грн., цукор (пісок) у 3-х мішках вагою 50 кг. на загальну суму 945, 00 грн., тютюнові вироби в асортименті на загальну суму 8 492, 50 грн., алкогольні вироби на загальну суму 12 700, 00 грн., всього майна на суму 2 710 610, 50 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-33" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 9, кв. 39, код 32775609), з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю. Повний текст рішення складений: 26.04.2012 р.