Рішення № 23705360, 20.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/2485-2012 20.04.12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ, ЄДРПОУ 20474912

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС», м.Київ, ЄДРПОУ 23498273

про стягнення 3 196,24 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС», м.Київ про стягнення 3196,24 грн. суми страхового відшкодування.

Заявою б/н від 11.04.2012р. позивач на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив позовні вимоги та заявив про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 6392,48 грн.

Судом розглядаються остаточні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»з урахуванням змісту заяви б/н від 11.04.2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату стахового відшкодування у відповідності до вимог договору страхування наземного транспорту №3026040/05АВ від 22.04.2010р., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач у судові засідання 21.03.2012р., 11.04.2012р., 20.04.2012р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом витягу №13-3746/25 від 21.09.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 04053, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кудрявський Узвіз, 5-Б.

На вказану адресу господарським судом було скеровано ухвали від 29.02.2012р., 21.03.2012р., 11.04.2012р.

За приписами п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги наявність на ухвалах від 29.02.2012р., 21.03.2012р., 11.04.2012р. штампів канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, враховуючи, що зазначені ухвали направлялись господарським судом за адресою Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС», яка вказана у витягу №13-3746/25 від 21.09.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Крім того, згідно із п.п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16, ч.3 ст.18 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 22.04.2010р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було підписано договір добровільного страхування наземного транспорту №3026040/05АВ, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:

марка/модель: Daewoo Lanos,

реєстраційний номер: НОМЕР_2,

кузов/шасі: НОМЕР_3,

рік випуску -2007.

За змістом вказаного договору вигодонабувачем визначено Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Строк дії договору №3026040/05АВ від 22.04.2010р. встановлено з 28.04.2010р. до 27.04.2011р.

Виходячи зі змісту відомостей №8780039 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, 02.03.2011р. о 18 годині 20 хвилин на пр.Жовтневому у м.Миколаєві відбулось зіткнення транспортних засобів 1. Легковий Форд, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, водій ОСОБА_7, 2. Легковий Део Ланос, номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, який був за кермом.

Згідно із листом №9/422 від 18.01.2012р. Управління державної автомобільної інспекції управління МВС України у Миколаївській області учасниками дорожньо-транспортної пригоди 02.03.2011р. були ОСОБА_6, ОСОБА_2 Протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_7

Приймаючи до уваги зміст листа №9/422 від 18.01.2012р., враховуючи, що постановою від 01.04.2011р. Центрального районного суду м.Миколаєва по справі №3-1266/2011, прийнятою за результатами розгляду обставин дорожньо-транспортної пригоди 02.03.2011р., винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу про адміністративні правопорушення України, визнано ОСОБА_7, суд дійшов висновку, що у відомостях №8780039 про обставини дорожньо-транспортної пригоди було помилково визначено прізвище заподіювача шкоди як ОСОБА_7. Наразі, відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ за полісом ВЕ/6061972 застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_7.

03.03.2011р. ОСОБА_2рійович звернувся до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

03.03.2011р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 було складено звіт №56-11 про оцінку майна, згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 8372,92 грн.

Одночасно, виходячи зі змісту рахунку №34 від 09.03.2011р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 вартість послуг по ремонту автомобіля становить 7238 грн.

За змістом страхового акту №2011/U/OMOD01286/UIA2277 від 10.03.2011р. позивачем було погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 6392,48 грн.

Як встановлено судом, на підставі платіжного доручення №4080 від 12.03.2011р. позивач виконав свої зобов'язання за договором страхування №3026040/05АВ від 22.04.2010р. та перерахував на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, як виконавця відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, страхове відшкодування у розмірі 6392,48 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги здійснення виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2, позивач звернувся до відповідача з заявою №912 від 01.11.2011р. про перерахування страхового відшкодування у розмірі 6392,48 грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування».

Як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обов'язок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»заявлено, зокрема, вимоги про стягнення суми майнової шкоди у розмірі 6392,48 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»встановлено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Ford Escort, номерний знак НОМЕР_1, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 02.03.2011р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2, прийнятий на страхування Приватним акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС»(поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/6061972).

Наявність у відомостях №8780039 про обставини дорожньо-транспортної пригоди даних про те, що подія сталася внаслідок порушення правил маневрування обома учасниками ДТП, судом до уваги не приймається, виходячи з того, що зазначений документ містить лише попередній висновок про особу, яка винна у порушенні правил дорожнього руху. Наразі, у матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за результатами розгляду обставин дорожньо-транспортної пригоди 02.03.2011р. Одночасно, вина ОСОБА_7 підтверджена постановою від 01.04.2011р. Центрального районного суду м.Миколаєва по справі №3-1266/2011.

Одночасно, згідно із п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Виходячи з того, що згідно із полісом №ВЕ/6061972 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 50000 грн. та франшизу в сумі 510 грн., суд дійшов висновку стосовно необхідності зменшення суми, яка підлягає сплаті, до 5882,48 грн. (6392,48 грн. -510 грн.).

Таким чином, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми збитків, заподіяних ОСОБА_7, враховуючи, що сума заборгованості була розрахована позивачем без урахування франшизи в сумі 510 грн., визначеної полісом №ВЕ/6061972, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 5882,48 грн.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС», м.Київ про стягнення 6392,48 грн. страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС»(04053, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б, ЄДРПОУ 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м.Київ, Полільський район, вул.Іллінська, буд.8, ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 5882,48 грн., судовий збір в сумі 1481,06 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 25.04.2012р.

Суддя М.О.Любченко