Рішення № 23705319, 18.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/2483-2012 18.04.12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ВМВ Компані», м.Червоноград, ЄДРПОУ 22363743

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», м.Київ, ЄДРПОУ 32243798

про стягнення 1 244 640,00 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

Від відповідача: ОСОБА_2 -по дов., ОСОБА_3 -по дов., ОСОБА_4 -по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні

суду оголошувались перерви з 21.03.2012р. по 30.03.2012р., з 30.03.2012р. по 06.04.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані», м.Червоноград звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», м.Київ, про зобов'язання здійснити виплату дивідендів у розмірі 1244640 грн. з чистого та нерозподіленого прибутку за 2010 рік.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача обов'язку стосовно виплати позивачу, як одному із акціонерів Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», дивідендів у розмірі 30% чистого прибутку за 2010 рік та нерозподіленого прибутку за минулі роки на підставі приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та п.15.4 статуту відповідача.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду міста Києва 20.03.2012р., проти позовних вимог надав заперечення, посилаючись на ті обставини, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, визнані неконституційними рішенням №22-рп/2010 від 30.11.2010р. Конституційного Суду України. Крім того, як вказує відповідач, з огляду на те, що рішенням загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», яке оформлено протоколом №10 від 05.01.2012р., вирішено прибуток за 2010 рік та нерозподілений прибуток за минулі роки не розподіляти між акціонерами та направити на розвиток товариства, підстави для проведення позивачу виплати дивідендів у розмірі 1244640 грн. відсутні.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту наявного у матеріалах справи статуту відповідача, рішенням загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «БРВ Київ», яке оформлено протоколом №8 від 17.05.2010р., на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»щодо приведення статуту закритого акціонерного товариства у відповідність з положеннями вказаного нормативно-правового акту затверджено нову редакцію статуту Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», яка зареєстрована державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації 13.08.2010р.

Відповідно до виписки Публічного акціонерного товариства «Корпоративний та інвестиційний банк Креді Агріколь»позивач є акціонером Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ»з кількістю простих іменних акцій 5800000, загальною номінальною вартістю 5800000 грн., що складає 20% статутного фонду товариства.

Згідно із ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства»корпоративними правами є сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до ст.25 вказаного нормативно-правового акту кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

За приписами ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 5.1.1. статуту відповідача передбачено, що кожною простою акцією товариства її власнику -акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право, в тому числі, на отримання дивідендів.

Таким чином, приймаючи до уваги зміст перелічених вище норм законодавства та статуту відповідача, суд дійшов висновку, що позивачу, як акціонеру Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», належить корпоративне право, зокрема, на отримання дивідендів.

Наразі, статтею 30 Закону України «Про акціонерні товариства»дивіденд визначено як частину чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Положеннями ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що дивіденд - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виплати дивідендів врегульований ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства», який протягом існування між сторонами корпоративних правовідносин стосовно виплати дивідендів з чистого прибутку за 2010 рік та нерозподіленого прибутку за минулі роки, що є предметом розгляду по справі, змінювався.

Згідно із ст.30 вказаного нормативно-правового акту в редакції від 17.09.2008р. виплата дивідендів здійснювалася з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймалося загальними зборами акціонерного товариства.

Пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України №2154-VI від 27.04.2010р. «Про Державний бюджет України на 2010 рік», на приписи якого позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, було внесено зміни до ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»та викладено її в наступній редакції: «Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків».

Проте, як встановлено судом, рішенням №22-рп/2010 від 30.11.2010р. Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України положень статей 14, 24, 64, пунктів 7 -13 розділу VІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»визнано такими, що не відповідають Конституції України норми, зокрема, п.11 Прикінцевих положень Закону України №2154-VI від 27.04.2010р. При цьому, Конституційним судом України в п.2 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. За висновками суду, викладеними у рішенні №22-рп/2010 від 30.11.2010р., законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві.

Тобто, приписи п.11 Прикінцевих положень Закону України №2154-VI від 27.04.2010р. втратили чинність з 30.11.2010р., внаслідок чого посилання позивача при зверненні до суду на зазначену норму Закону України «Про акціонерні товариства»в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»суд вважає безпідставними та помилковими.

03.12.2010р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році», яким було, в тому числі, внесено зміни і до ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства», які застосовувалися з 30.11.2010р. та до 01.01.2011р. За змістом вказаних змін виплата дивідендів здійснювалася з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснювалася господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. Розмір виплати дивідендів міг бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Згідно із ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»в редакції від 23.12.2010р. виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, відповідно до закону. Рішення про виплату дивідендів у розмірі більше 30 відсотків за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Статтею ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»в редакції від 02.03.2011р., яка була чинною на момент прийняття загальними зборами акціонерів відповідача рішення, оформленого протоколом №10 від 05.01.2012р., передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»в редакціях, що діяли протягом 2011р. (виходячи з того, що фактично прибуток за 2010 рік міг бути розподілений починаючи з 2011 року), необхідною передумовою виплати акціонерам дивідендів є рішення загальних зборів акціонерного товариства.

Положеннями п.10.4.12 та 10.4.15 статуту Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ»вирішення питань стосовно розподілу прибутку і збитків товариства, затвердження розміру річних дивідендів також віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів відповідача.

Як встановлено судом, рішенням загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», яке оформлено протоколом №10 від 05.01.2012р., вирішено прибуток, отриманий у 2010 році, та нерозподілений прибуток минулих років залишити в розпорядженні товариства та направити його на розвиток юридичної особи.

За твердженням відповідача, які з боку позивача підтверджені, вказане рішення вищого органу товариства не було відмінено або визнано в судовому порядку недійсним, внаслідок чого станом на теперішній час останнє є чинним.

У п.35 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" викладено правову позицію про те, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням. У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Посилання позивача на положення п.10.4 та п.15.4 статуту, згідно із якими мінімальний розмір дивідендів у 2010 році, що підлягає обов'язковій сплаті, складає 30 відсотків чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд вважає безпідставними, враховуючи, що статут у визначеній редакції було затверджено рішенням загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «БРВ Київ», яке оформлено протоколом №8 від 17.05.2010р., ще до прийняття Конституційним Судом України рішення №22-рп/2010 від 30.11.2010р. у справі щодо відповідності Конституції України положень статей 14, 24, 64, пунктів 7 -13 розділу VІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Тобто, на момент приведення товариством установчих документів у відповідність із Законом України «Про акціонерні товариства»Приватному акціонерному товариству «БРВ Київ»не могло бути відомо, що 30.11.2010р. будуть визнані неконституційними приписи п.11 Прикінцевих положень Закону України №2154-VI від 27.04.2010р. Наразі, відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суд не приймає до уваги положення статуту та інших внутрішніх документів товариства, які суперечать закону.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи зазначену позицію Верховного Суду України та ті обставини, що п.11 Прикінцевих положень Закону України №2154-VI від 27.04.2010р. визнано неконституційним, а також виходячи з того, що загальними зборами Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ»було прийнято рішення, яке оформлено протоколом №10 від 05.01.2012р., не розподіляти прибуток 2010 року та нерозподілений прибуток минулих років, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу дивідендів у розмірі 1244640 грн., внаслідок чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ВМВ Компані»підлягають залишенню без задоволення.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ВМВ Компані», м.Червоноград до Приватного акціонерного товариства «БРВ Київ», м.Київ, про зобов'язання здійснити виплату дивідендів з чистого та нерозподіленого прибутку за 2010 рік у розмірі 1244640 грн.

У судовому засіданні 18.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.04.2012р.

Суддя М.О.Любченко