Рішення № 23705283, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/2011-2012 25.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР», м.Київ

про: стягнення 166 777,85 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -ОСОБА_1 -(довір № б/н від 01.02.2012р.)

від Відповідача - не з'явились

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром», м.Дніпропетровськ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 166 777,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 14.03.2012р.

14.03.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшло письмове підтвердження щодо відсутності справи зі спору між тими ж сторонами з тих же підстав та додаткові документи по справі, а саме: копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 01.02.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Позивача, супровідний лист та докази направлення Відповідачу Акту звіряння взаємних розрахунків, витяг з сайту Єдиного державного реєстру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 28.03.2012рю. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

28.03.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з Відповідача основний борг у розмірі -149 424,02 грн., 11 651,15 грн. неустойки та 2816, 64грн. -3% річних.

28.03.2012рю через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 28.03.2012р. було оголошено перерву до 18.04.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

18.04.2012р. Позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з Відповідача основний борг у розмірі -7024,00 грн., 11651,15 грн. неустойки та 2816, 64грн. -3% річних. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків, станом на 13.04.2012р., підписаний з боку Позивача.

В судовому засіданні 18.04.2012р. від представника Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012р. продовжено строк розгляду справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 25.04.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.04.2012р. представник Позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з Відповідача основний борг у розмірі -24,00 грн., 11651,15 грн. - неустойки та 2816, 64грн. -3% річних. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків, станом на 19.04.2012р., з доказами направлення Відповідачу.

Позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 25.04.2012р. на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.04.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція була отримана Відповідачем, про що свідчать Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення Відповідачу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторонами не за?являлось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази та заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки №458.

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити і передавати у власність Покупцеві товари для відпочинку торгівельної марки «GRILLY», а також інші супутні товари, далі по тексту договору -«товар», згідно Специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах даного договору.

Згідно до п.1.2 Договору, ціна, найменування, артикул і штрих-код товару вказуються у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п.3.5 Договору, загальна сума Договору складається із сум вартості кожної партії Товару, зазначених у Специфікаціях (видаткових накладних) які є невід'ємною частиною Договору і орієнтовно складає: 600 000 (шістсот тисяч) грн. без ПДВ, ПДВ - 120 000 грн., усього 720 000 (сімсот двадцять тисяч ) грн.

Як вбачається з п.3.7 Договору, умови оплати: Покупець оплачує кошти за поставлену продукцію через 30 календарних днів з дати поставки. Сторони домовились, що «товарна вітрина»складає суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Товарна вітрина - товар, який не підлягає оплаті через 30 календарних днів після поставки, а підлягає оплаті при закінченні дії даного договору чи в разі дострокового розірвання такого. При кожному замовленні, але обов'язково на 1 та 15 число кожного місяця, за письмовою вимогою Постачальника Покупець надає інформацію про залишки продукції в торговій мережі «СПАР». Постачальник до надання такої інформації та проведення розрахунків має право зупинити постачання товару до повного виконання Покупцем відповідних зобов'язань.

Згідно до п.4.2.3 Договору, Покупець зобов'язаний оплатити товар у порядку, у розмірі й у терміни, зазначені в п.3.7 даного Договору.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим Договором. (п.5.4 Договору).

Відповідно до п.9.3 Договору, термін дії даного Договору -із дати підписання його сторонами і до 31.12.2010р., а в частині грошових зобов'язань -до їх повного виконання відповідно до договору і чинного законодавства України. Якщо жодна із сторін не виявила намірів по розірванню договору, то такий вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

На виконання умов Договору, Позивачем було поставлено Відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, завіреними з боку обох сторін, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було повернуто товар та оплачено товар частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 149424,020 грн., що крім іншого підтверджується й Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2011р., який був підписаний з боку Позивача та Відповідача.

Судом встановлено, що Відповідачем було здійснено оплату поставленого за Договором № 458 від 10.03.2010р. товару на загальну суму 149 400,02 грн., внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 24,00грн., яка й заявлена Позивачем до стягнення, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 25.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №458 постачання товару від 10.03.2010р., є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, Позивачем було поставлено Відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, завіреними з боку обох сторін, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем було повернуто товар та оплачено товар частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 149424,020 грн., що крім іншого підтверджується й Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2011р., який був підписаний з боку Позивача та Відповідача.

Як вбачається з п.3.7 Договору, умови оплати: Покупець оплачує кошти за поставлену продукцію через 30 календарних днів з дати поставки.

Судом встановлено, що Відповідачем було здійснено оплату поставленого за Договором № 458 від 10.03.2010р. товару на загальну суму 149 400,02 грн., внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 24,00 грн., яка й заявлена Позивачем до стягнення, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 25.04.2012р.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, в частині суми основного боргу у розмірі 24,00грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 24,00 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування неустойки у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 5.3. Договору відповідно до встановлено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені частково у розмірі 11651,04 грн. В решті позовних вимог у цій частині -відмовити.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: що розмір 3% річних, який нарахований Позивачем протягом періоду з моменту прострочення до 10.02.2012р., перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 2813,63 грн. В решті позовних вимог в цій частині -відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

Крім того, судом встановлено, що у зв'язку із зменшенням позовних вимог, розмір судового збору сплачений Позивачем при поданні позову до суду, перевищує розмір, який підлягає сплаті, а отже суд приходить до висновку про повернення надмірно сплаченого судового збору Позивачу, про що приймає відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства «Поліпром», (код ЄДРПОУ 19155069) задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»(код ЄДРПОУ 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства «Поліпром»(код ЄДРПОУ 19155069) основний борг у розмірі 24,00 грн., пеню у розмірі -11 651,04 грн. та 3% річних у розмірі -2813,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»(код ЄДРПОУ 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства «Поліпром»(код ЄДРПОУ 19155069) судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева