Рішення № 23705252, 24.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/1633-2012 24.04.12

За позовомдочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»доприватного акціонерного товариства «Геофізична компанія Надра» простягнення 5 604 851, 56 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивачастарший юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № 2-75д від 26.12.2011 року) відповідачапредставник ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 02.04.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Геофізична компанія Надра»про стягнення 5 604 851,56 грн., у тому числі 517 059,43 грн. збитків, 4 336 738,29 грн. пені та 751 053,84 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором № 6-09-С від 27.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/1633-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні 28.02.2012 року.

У зв'язку з неявкою представника Відповідача ухвалою від 28.02.2012 року розгляд справи відкладався на 13.03.2012 року.

Перед початком розгляду справи по суті учасників судового процесу ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідачем 03.04.2012 року через відділ діловодства суду надано відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги повністю з огляду на відсутність його вини у простроченні виконання господарсько-договірних зобов'язань. Одночасно, через відділ діловодства суду Відповідачем 03.04.2012 року надано клопотання про застосування правових наслідків спливу строків позовної давності до вимог Позивача про стягнення пені та штрафу.

У судовому засіданні 24.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 27.10.2009 року укладено договір №6-09-С про виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Західно-Марківській площі, обробку отриманих даних та побудову об'ємної геолого-геофізичної моделі в межах площі досліджень.

Відповідно до розділу «Предмет договору»сторонами визначено строки початку (IV квартал 2009 року) та строки закінчення робіт (III квартал 2011 року).

Відповідач зобов'язався виконати роботи за договором № 6-09-С від 27.10.2009 року в обсягах і термінах, передбачених календарним планом та забезпечити матеріально-технічну базу, складання та погодження планів робіт (пункт 2.1.1 договору).

Календарним планом робіт (додаток № 2 до договору № 6-09-С від 27.10.2009 року) встановлено, що Відповідач виконує роботи поетапно. Перший етап «Підготовчий період, проектування і перед польовий період»мав бути виконаним Відповідачем протягом місяця з дня підписання договору, тобто -не пізніше 27.11.2009 року.

Другий етап «Проведення комплексу польових досліджень»Відповідач мав виконувати протягом наступних 11 календарних місяців і закінчити не пізніше 27.10.2010 року.

29.04.2010 року (тобто більше ніж через шість місяців з моменту укладення договору) сторонами у справі підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт загальною вартістю 517 059,43 грн.

Інших доказів виконання Відповідачем своїх зобов'язань сторонами суду не надано.

Таким чином, Відповідач виконав приблизно 0,046 % від визначеного договором загального обсягу робіт.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Посилання Відповідача на неможливість виконання ним своїх господарських зобов'язань за укладеним договором у зв'язку з простроченням Позивача судом не приймається, оскільки пунктом 2.1.3 саме на Відповідача покладено обов'язок проводити необхідні погодження на проведення польових робіт з землевласниками та власниками комунікацій. Пунктом 2.1.4, до якого посилається Відповідач, встановлено, що виконавець починає роботи тільки після отримання письмового дозволу замовника виключно в охоронних зонах об'єктів та при проходженні комунікацій Позивача.

Таким чином, у Відповідача відсутні належні правові підстави для відстрочення виконання робіт на всій території родовища.

Відповідно до додатку № 2 до договору №6-09-С від 27.10.2009 року, Відповідач був зобов'язаний розпочати польові дослідження (другий етап) через 1 місяць з моменту укладення договору, проте лише в березні 2010 року Позивача було повідомлено листом №1103/Др про готовність їх розпочати (відповідно до відміток Укрпошти на повідомленні про отримання поштової кореспонденції лист отримано Позивачем 15.03.2010 року). Цим же листом, Відповідач просив повідомити його про наявність охоронних зон відповідно до умов пункту 2.1.4 договору та за умови їх наявності повідомити дані про їх розташування.

Оскільки докази отримання Позивачем (чи направлення на його адресу) листа №0705/Др від 07.05.2010 року в матеріалах справи відсутні, останній не приймається судом до уваги.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що Відповідач невмотивовано ухилився від виконання своїх договірних зобов'язань та не довів суду, що прострочення сталось не з його вини.

Статтею 617 Цивільного кодексу України на особу, що допустила порушення зобов'язання, покладено обов'язок доведення відсутності її вини у цьому правопорушенні. Оскільки Відповідачем не доведено факту відсутності його вини у порушенні договірних обов'язків, суд встановлює наявність підстав для застосування до Відповідача правових наслідків порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення зобов'язання є (зокрема) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання (у випадку, встановленому договором або законом), відшкодування збитків та сплата неустойки.

Пунктом 2.2.13 договору №6-09-С від 27.10.2009 року передбачене право Позивача у випадку прострочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Позивач скористався своїм правом, встановленим пунктом 2.2.13 договору, та листом № 2-02-11337 від 23.09.2011 року повідомив Відповідача про відмову від договору (копія опису вкладення №161732 додано до позовної заяви).

17.10.2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату збитків та неустойки (опис поштового вкладення №6425000161759).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до позовної заяви, під збитками Позивач розуміє суму грошових коштів, сплачену ним Відповідачу платіжним дорученням № 937 від 30.04.2010 року, оскільки метою укладення договору було отримання визначеного ним кінцевого результату, а не саме по собі проведення Відповідачем підготовчих та польових робіт.

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В процесі розгляду справи, суд дійшов висновку наявності усіх складових, необхідних для відшкодування збитків як правового наслідку порушення господарсько-правового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 517 059,43 грн. збитків підлягає задоволенню.

Як зазначалось раніше, відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Правове обґрунтування позовних вимог про стягнення пені та штрафу базується на нормі частини другої статті 231 Господарського кодексу України. Суд не може погодитись з доводами Позивача, оскільки відповідно до цієї правової норми визначені нею розміри штрафних санкцій застосовуються лише у випадках, коли інші розміри не встановлені укладеним учасниками господарських відносин договорами.

Оскільки сторони у справі статтею 6 договору №6-09-С від 27.10.2009 року встановили інші розміри відповідальності за порушення зобов'язань, відсутні підстави для застосування правових приписів частини другої статті 231 Господарського кодексу України (принцип свободи договору, встановлений статтею 3 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Позивач має право на отримання від Відповідача неустойки в розмірі, визначеному укладеним сторонами у справі договором.

Пунктом 6.3 договору № 6-09-С від 27.10.2009 року встановлено, що за односторонню не обґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії договору Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 1% суми договору.

Фактично, Відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань, не виконавши другий етап проведення робіт. Таким чином, право на стягнення договірних штрафних санкцій у Позивача виникло через дванадцять місяців з моменту укладення договору (відповідно до додатку №2 один місяць першого етапу та одинадцять місяців виконання другого етапу).

Стаття 256 Цивільного кодексу України встановлює, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.

Частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності до вимог зі стягнення неустойки.

Оскільки Позивачем не доведено наявності об'єктивних причин пропущення строку позовної давності, відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони у справі пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Геофізична компанія Надра»(04114, м. Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28, ідентифікаційний код 24942043) на користь дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 517 059,43 грн. (п'ятсот сімнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 43 коп.) збитків та 5 939,18 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 18 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншому - відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.