Рішення № 23705237, 24.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/4180-2012 24.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ

про стягнення 5092,24 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача -ОСОБА_1 (дов. № 09022012-01 від 09.02.2012 р.);

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі-відповідач) про стягнення 5092,24 грн., з яких 4355,96 грн. страхового відшкодування порядку регресу, 547,54 грн. пені, 82,77 грн. інфляційних втрат і 105,97 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 4355,96 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем на підставі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нараховано відповідачу 547,54 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 82,77 грн. інфляційних втрат і 105,97 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомив, відзив на позов до суду не направив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2010 р. між позивачем та ТОВ «Гранд Босфор»укладено Договір № 39-А/10/ОД добровільного страхування наземного транспорту, за яким позивачем застраховані майнові інтереси ТОВ «Гранд Босфор», пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

27 липня 2010 року о 15 годині 45 хвилин на 46 км. Автодороги Одеса -Білгород-Дністровський -Монаші, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Caddi», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить та під керуванням ОСОБА_3, та наземного транспортного засобу автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Гранд Босфор»та під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 серпня 2010 року у справі № 3-3997 встановлено порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту № 376-08-10 від 17.08.2010 року з визначення розміру матеріального збитку, складеного експертом-оцінювачем «Карекс груп» ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, розмір матеріального збитку становить 4794,63 грн.

Право на зайняття оцінкою дорожніх транспортних засобів експертом-оцінювачем експертом-оцінювачем «Карекс груп»ОСОБА_5 підтверджується Свідоцтвом № 8112 від 02.03.2010 р. про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача № 7258 від 12.12.2009 р., Сертифікатом № 9645/10 від 31.05.2010 року суб'єкта оціночної діяльності, виданими Фондом державного майна України.

Згідно з Актом № 267 від 27.10.2010 р. виконаних робіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 4980,37 грн.

Договором № 39-А/10/ОД сторонами встановлено франшизу у розмірі 0,5% від страхової суми, що складає 624,42 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Страховим актом № ПРС-0337 від 18.10.2010 р. пошкодження транспортного засобу автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 27 липня 2010 року о 15 годині 45 хвилин на 46 км. Автодороги Одеса -Білгород-Дністровський -Монаші, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4355,95 грн.

Позивачем платіжним дорученням № 459 від 21.10.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4355,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Caddi», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6307377, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою МТСБУ.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «Volkswagen Caddi», державний номерний знак НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/6307377, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Полісом № ВС/6307377 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Позивачем направлено відповідачу Претензію з вимогою про відшкодування в порядку регресу 4355,95 грн. виплаченого страхувальнику страхового відшкодування.

Відповідач відповіді на Претензію не надав, сплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4355,95 грн..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 105,97 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2011 року по 20.02.2012 року, та 82,77 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2011 року по січень 2012 року включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення коштів, втрачених внаслідок інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.

З огляду на вищенаведені норми права, враховуючи, що наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним , вимоги позивача про стягнення з відповідача 105,97 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2011 року по 20.02.2012 року, та 82,77 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2011 року по січень 2012 року включно, підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 547,54 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Однак, ані Цивільним кодексом України, ані Законами України «Про страхування»та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 547,54 грн., нарахованої на суму страхового відшкодування, задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юніверс»(03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код 32638319) 4355,96 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять грн. 96 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 82,77 грн. (вісімдесят дві грн. 77 коп.) інфляційних втрат, 105,97 грн. (сто п'ять грн. 97 коп.) 3% річних, 1436,48 грн. (одна тисяча чотириста тридцять шість грн. 48коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.04.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова