Рішення № 23705227, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/2404-2012 25.04.12

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва

в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та

Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВЕТА"

про стягнення 418 070, 41 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від прокуратури ОСОБА_1 -по дов. №1533 вих-12 від 19.03.2012р.

від позивача-1: ОСОБА_2 -по дов. №001-13-6 від 25.10.2011р.

від позивача -2: ОСОБА_3 -по дов. №155/1/03-22 від 03.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_4 -по дов. №ь/б/н від 24.01.2012р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВЕТА" заборгованості по орендній платі за Договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду №10/3380 від 03.07.2009р. у сумі 418 070, 41 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. було порушено провадження у справі №5011-36/2404-2012, розгляд справи призначено на 26.03.2012р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника прокуратури та позивача -021 розгляд справи було відкладено на 25.04.2012р.

В судовому засіданні 25.04.2012р. представники прокуратури та позивачів подали заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просять стягнути з відповідача на користь позивача -2 заборгованість станом на 12.03.2012р. в сумі 453 456, 60 грн.

В судовому засіданні 25.04.2012р. представник відповідача позов визнав повністю та просив розстрочити виконання рішення суду відповідно до г8рафіку погашення заборгованості, що підписаний представниками позивача -2 та відповідача.

Представники прокуратури, позивачів проти розстрочки виконання рішення не заперечували.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

03 липня 2009 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ВЕТА" (далі - відповідач) було укладено Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду №10/3380 (далі -Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1), орендодавець на підставі рішень Київської міської ради з питань власності (протокол від 03.04.2009 № 25), листа Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.07.2009 №225/289-607 та листа Головного управління комунальної власності м. Києва від 11.03.2005 №042/11/7-1317 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), далі -об'єкт оренди, за адресою: вулиця Олеся Гончара, буд. № 71 літ. А, для розміщення офісів.

Згідно п.2.1 Договору об'єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею 105,00 кв.м. в т.ч. на 1 поверсі 18,70 кв. м., на 2 поверсі -86,30 кв. м.

Згідно п. 2.4 Договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація".

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006р. №34/91, та за липень 2009р. становить 118,65 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 12 458,23 грн. (п. 3.1. Договору).

Згідно п.3.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. Договору).

Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернені об'єкта оренди орендодавцеві (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином не виконував.

У зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати становить 453 456, 60 грн. за період з 10.02.2010р. по 12.03.2012р.

Позивач звертався до відповідача шляхом направлення останньому вимоги № 155/1/11-3637 від 01.09.2011р. з проханням сплатити існуючу суму заборгованості. Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування.

Проте, заборгованість по сплаті орендної плати до цього часу погашена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ч.1 ст. 2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості в розмірі 453 456, 60 грн., станом на 12.03.2012р.) не сплатив

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду № 10/3380 від 03.07.2009р. в розмірі 453 456, 60 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

Розглянувши заяву представника відповідача про розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 453 456,60 та враховуючи письмову заяву представників прокуратури та позивачів, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне:

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Подача заяви про розстрочку судового рішення та погодження її з представником прокуратури та позивачів свідчить про врахування матеріальних інтересів та фінансового стану обох сторін, і викладене в заяві прохання про розстрочку якнайкраще, на думку сторін, забезпечить врахування спільних інтересів при виконанні рішення господарського суду міста Києва по даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВЕТА" (01054, м. Київ, вул. Гончара, 71, р/р 2600601276002 філія ВАТ "Укрексімбанк"в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 13678838) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, р/р 2600800990704 в КБ "Хрещатик", МФО 300670, код ЄДРПОУ 03366500) 453 456 грн. 60 коп. -заборгованості по сплаті орендної плати за Договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду №10/3380 від 03.07.2009р. розстрочивши виконання рішення наступним чином:

№ п/пПеріод погашення заборгованостіСума сплати заборгованості130.04.12226728,30231.05.1228341,03330.06.1228341,03431.07.1228341,03531.08.1228341,03630.09.1228341,03731.10.1228341,03830.11.1228341,03931.12.1228341,09 453456,60

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВЕТА"(01054, м. Київ, вул. Гончара, 71, р/р 2600601276002 філія ВАТ "Укрексімбанк "в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 13678838) судовий збір в розмірі 9 069 грн. 13 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 26.04.2012р.