Рішення № 23705197, 18.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/2457-2012 18.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Спрут-500»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»

про стягнення 14 741,04 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Спрут-500»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»про стягнення 14 741,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору № 911/ПЦО на централізовану охорону об'єкту від 01.03.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.12 р. розгляд справи відкладено на 18.04.12 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.04.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Спрут-500»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»було укладено договір № 911/ПЦО на централізовану охорону об'єкту, відповідно до умов якого відповідач передає, а позивач приймає під спостереження за допомогою ПЦО об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Стельмаха, 3 -офісне приміщення.

Пунктами 3.2., 3.4. договору, передбачено, що загальна вартість послуг охорони за один місяць становить 12 690,00 грн.; оплата за цим договором здійснюється на умовах передплати, та проводиться відповідачем щомісячно до 10 (десятого) числа поточного місяця і вноситься на рахунок позивача.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги на суму 12 960,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОА-0000214 від 31.05.11 р., копія якого наявна в матеріалах справи.

02.06.11 р. відповідач звернувся до позивача листом від 26.05.11 р. за вих. 64 з проханням припинити дію договору у зв'язку із матеріальним становищем.

Відповідно до пункту 11.5. договору, розірвання договору раніше строку, на який він укладений, може проводитись за згодою сторін, у випадках, передбачених договором, але при цьому не звільняє сторони від виконання фінансових зобов'язань.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 01.06.11 р. договір № 911/ПЦО на централізовану охорону об'єкту було розірвано.

На момент розірвання договору відповідач не оплатив послуги, надані йому протягом травня2011 р. у сумі 12 960,00 грн.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.07.11 р. позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 23, у якій просить негайно погасити борг, проте відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив.

03.11.11 р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом-попередженням за вих. № 41 з вимогою негайно погасити борг, проте відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив. Станом на час розгляду справи сума заборгованості не змінилась та становить 12 960,00 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.9. договору, у випадку несвоєчасної оплати згідно договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованої суми, за кожний день прострочення, але не більше ніж 10% від розміру місячної плати за послуги.

Пунктом 3.10. договору передбачено, що в разі заборгованості по оплаті наданих послуг охорони, на вимогу позивача відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не спростований належним чином відповідачем, останній за прострочення виконання своїх зобов'язань за договором має сплатити 193,18 грн. інфляційних втрат, 291,86 грн. 3 % річних та 1 296,00 грн. пені.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А; код ЄДРПОУ 35076670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Спрут-500» (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 3, кв. 27) 12 690 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. заборгованості, 291 (двісті дев'яносто одну) грн. 86 коп. 3% річних, 193 (сто дев'яносто три) грн. 18 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.04.12 р.

Суддя С.М. Мельник