Рішення № 23705182, 20.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/2465-2012 20.04.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»ДоПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1Простягнення 1 626,54 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 1-1-4/37-Ю від 16.03.2012 р.;

від третьої особи: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»про стягнення 1 626,54 грн. боргу.

Ухвалою від 01.03.2012 року було порушено провадження по справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України, розгляд справи призначено на 26.03.2012 року.

16.03.2012 року на адресу господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист-відповідь на запит суду від 01.03.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2012 року частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 26.03.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував та просив суд в задоволенні позову позивачу відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання 26.03.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання третьої особи, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 20.04.2012 р.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 20.04.2012 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про судове засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2012 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечив частково.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.04.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2010 року о 11-30 год. в м. Києві по вул. Янгеля (прибудинкова територія) за участю автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та за участю автомобіля Chrysler, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_1, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 27.04.2010 року № 3-1604/10, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Chrysler, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 вимог статті 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.04.2010 року № 3-1604/10, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 210.000447257 від 26.02.2012 р. страховиком автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1, є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА».

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку КТЗ № 3105 від 28.04.2010 р., що складений суб'єктом оціночної діяльності -ТОВ «ЕАК «Довіра»оцінювачем ОСОБА_4, складає 3 495,65 грн.

За страховим випадком -ДТП що сталась 16.04.2010 р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2010-04-16/003 від 30.04.2010 р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2 721,54 грн., яка була зарахована страховиком в рахунок сплати недоотриманих страхових платежів в розмірі 2 721,54грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Chrysler, реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/118384.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача заяву з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу до якої додав весь пакет необхідних документів.

В свою чергу, відповідачем було здійснено самостійну калькуляцію вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, у відповідності до якого вартість ремонту складає 1 314,00 грн. Таким чином, позивачу за вирахуванням 219,00 грн. ПДВ та 510 грн. франшизи, було відшкодовано суму у розмірі 585,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. прямі збитки - це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Пунктом 17 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»встановлено, що у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

Отже, сума витрат, які необхідно здійснити для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, визначається за ринковими цінами та може включати або не включати ПДВ.

Листом ДПА України від 21.08.2009 р. № 10143/5/16-1516 «Щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування»зазначено, що страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку, виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

Враховуючи те, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи зазначене, у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

У разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.

Листом Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування»роз'яснено, що сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Позивачем не було надано належного підтвердження проведення ремонту у платника податку на додану вартість, страхове відшкодування було зараховане позивачем в рахунок сплати страхувальником чергового розміру страхової премії, а тому сума страхового відшкодування має бути зменшена на суму ПДВ -453,59 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 1 172,95 грн. (1 626,54 грн. -453,59 грн.)

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 25965081) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»(місцезнаходження: 01025, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Володимирівська, 5 Б, код ЄДРПОУ 35893575) 1 172 (одну тисячу сто сімдесят дві) грн. 95 коп. основного боргу та 1 160 (одну тисячу сто шістдесят) грн. 66 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.04.2012 року

Суддя О.М. Спичак