Ухвала суду № 23705088, 24.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 62/60-25/172-2012 24.04.12

За позовом 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

6. ОСОБА_6

7. ОСОБА_7

8. ОСОБА_8

9. ОСОБА_9

10. ОСОБА_10

11. ОСОБА_11

12. ОСОБА_12

до Фонду державного майна України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Відкрите акціонерне товариство «Одеський завод «Центролит»

про визнання недійсним наказу, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін та учасників:

від позивача 1: ОСОБА_1

від позивача 2: не з'явились

від позивача 3: не з'явились

від позивача 4: не з'явились

від позивача 5: не з'явились

від позивача 6: не з'явились

від позивача 7: не з'явились

від позивача 8: не з'явились

від позивача 9: не з'явились

від позивача 10: не з'явились

від позивача 11: не з'явились

від позивача 12: не з'явились

від відповідача: ОСОБА_14 (представник за довіреністю від 12.01.2012р.)

від третьої особи: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання недійсним наказу №930 від 05.07.2010р., винесеного відповідачем. Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням відповідачем повноважень під час винесення оскаржуваного наказу, оскільки Фонд державного майна України на час винесення наказу №930 від 05.07.2010р. вже не був єдиним органом управління ВАТ «Одеський завод «Центроліт», як засновник, а рішення про призначення та звільнення керівника мали прийматися загальними зборами акціонерів цього товариства.

Справа розглядається Господарським судом м. Києва вдруге. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2011р. позовні вимоги було задоволено частково. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2011р. було залишено без змін. Вищий господарський суд України Постановою від 12.03.2012р. скасував Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2011р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. та направив справу на новий розгляд.

Розпорядженням керівника апарату Скрипай Є.О. справу №62/60 було передано на повторний автоматичний розподіл. Проведеним 10.04.2012р. автоматичним розподілом справ в Господарському суді міста Києва, дана справа була розподілена на суддю Морозова С.М. Ухвалою від 11.04.2012 справа прийнята до провадження, їй присвоєно номер 62/60-25/172-2012, судове засідання призначене на 24.04.2012.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що під час прийняття спірного наказу він діяв в межах повноважень, визначених законодавством.

В результаті розгляду справи, дослідження позовних вимог, обставин справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.1998 проведено державну реєстрацію змін до статуту Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод «Центролит»(надалі ВАТ «ОЗ «Центролит») заснованого за рішенням Фонду державного майна України (наказ №333 від 24.02.1998) шляхом перетворення Державного підприємства «Одеський завод «Центролит»у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України «Про господарські товариства»та Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, який затверджено постановою №1099 від 11.09.1996 Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.1. Статуту товариства, його засновниками є держава в особі Фонду Державного майна України. Акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»(в редакції, яка діяла на момент перетворення ВАТ «ОЗ «Центролит») акція це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

З матеріалів справи вбачається, що не всі позивачі отримали сертифікати акцій, вказані бланки цінних паперів наявні у ОСОБА_16 1703 штуки (серт.А №000239 від 21.09.2000), ОСОБА_17 100 штук (серт.А №000125 від 21.09.2000), ОСОБА_4 2000 штук (серт.А №000082 від 21.09.2000), ОСОБА_5, яка змінила прізвище на ОСОБА_5, 2000 штук (серт.А №000067 від 21.09.2000).

Крім того, згідно із п.4.2 статуту ВАТ «ОЗ «Центролит»усі акціонери повинні бути внесені до реєстру власників іменних цінних паперів товариства.

На виконання умов договору №12/09-ВР від 27.10.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадро»16.12.2009 було складено реєстр акціонерів ВАТ «ОЗ «Центролит».

Як зазначено у реєстрі акціонерів ВАТ «ОЗ «Центролит»акціонерами з відповідною кількістю акцій є, у тому числі: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області 40503011 штукОСОБА_16 - 1703 штук, ОСОБА_19 - 40 штук, ОСОБА_5 2000 штук, ОСОБА_9- 2000 штук, ОСОБА_8 2000 штук, ОСОБА_10 - 2000 штук, ОСОБА_11 - 2000 штук, ОСОБА_12 2000 штук, ОСОБА_1 - 2400 штук, ОСОБА_7 - 100 штук, ОСОБА_6 - 100 штук, ОСОБА_4 - 2 000 штук.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що акціонерами ВАТ «ОЗ «Центролит» з відповідною кількістю акцій є:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області - 40 503 011 штук,

ОСОБА_16 - 1 703 штук,

ОСОБА_19 - 40 штук,

ОСОБА_5 - 2 000 штук,

ОСОБА_9 2 000 штук,

ОСОБА_8 - 2 000 штук,

ОСОБА_10 -2 000 штук,

ОСОБА_11 - 2 000 штук,

ОСОБА_12 - 2 000 штук,

ОСОБА_1 - 2 400 штук,

ОСОБА_7 - 100 штук,

ОСОБА_6 - 100 штук,

ОСОБА_22 - 2 000 штук та інші.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є.

У відповідності до статті 47 Закону України «Про господарські товариства»у акціонерному товаристві створюється виконавчий орган - правління або інший орган, визначений статутом, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Нормами статті 48 Закону України «Про господарські товариства»закріплено, що голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом. Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.

Пунктом 8.1 статуту ВАТ «ОЗ «Центролит»встановлено, що управління товариством здійснюють: вищий орган товариства (загальні збори), спостережна рада, правління товариства, ревізійна комісія.

Відповідно до п 8.2. статуту ВАТ «ОЗ «Центролит»закріплено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. В період до проведення перших загальних зборів та набуття в процесі приватизації прав власності товариства іншими акціонерами вищим органом товариства є засновник як єдиний акціонер. Засновник здійснює управління товариством шляхом прийняття рішень (розпоряджень) з питань, що віднесені до компетенції вищого органу товариства.

Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління. До моменту скликання загальних зборів акціонерів виконання обовязків голови покладається на директора Одеського заводу «Центролит». Наступного голову правління призначає вищий орган товариства (Пунктом 8.4 статуту ВАТ «ОЗ «Центролит»).

14.03.2000 проведено загальні збори акціонерів ВАТ «ОЗ «Центролит»в результаті яких Фонд державного майна України втратив право на здійснення управління товариством, як його засновник та єдиний акціонер, та набув право на участь в управлінні товариством пропорційно частці у статутному фонді останнього.

Рішенням господарським судом Одеської області від 22.06.2007 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 по справі № 6/148-07-3597 було встановлено факт проведення перших загальних зборів ВАТ «ОЗ «Центролит».

Як закріплено нормами частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням: господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

05.07.2010 видано наказ Фонду державного майна України №930 від 05.07.2010 «Про звільнення в.о. голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит». Вказаним наказом з 30.06.10 припинено виконання обов'язків голови правління Товариства ОСОБА_1 та покладено виконання обов'язків голови правління Товариства на ОСОБА_23

Матеріалами справи підтверджено, що при видачі спірного Наказу, Фонд керувався постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03.09.1998 "Про проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання" та Законами України «Про управління об'єктами державної власності»та «Про господарські товариства", а також протоколом засідання конкурсної комісії Фонду з проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання по заміщенню вакантної посади керівника Товариства № 2 від 30.06.10.

Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - закон N 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно із п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 господарським судам підвідомчі (підсудні) усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК незалежно від суб'єктного складу учасників спору.

Таким чином, для кваліфікації спору як корпоративного позивач має довести, що дії відповідача порушують права пов'язані зі здійсненням ним корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, а позовні вимоги випливають саме з порушення таких корпоративних прав.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Позивачами у позовній заяві не зазначено, які саме права як акціонера, визначені статтею 10 Закону України «Про господарські товариства»або Статутом товариства, були порушені відповідачем винесенням оскаржуваного наказу.

Як зазначено в тексті оскаржуваного Наказу Фонду державного майна України від 05.07.2010 № 930 «Про звільнення в.о. голови правління ВАТ «Одеський завод Центроліт»»вказаним Наказом було припинено з 30 червня 2010 року ОСОБА_1 виконання обов'язків голови правління ВАТ «Одеський завод Центроліт»; трудовий договір від 11.12.2007 року з виконуючим обов'язки керівника виконавчого органу ВАТ «Одеський завод Центроліт»вважається таким, що втратив чинність; покладено з 30 червня 2010 року виконання обов'язків голови правління ВАТ «Одеський завод Центроліт»на ОСОБА_23; виконуючому обов'язки голови правління ВАТ «Одеський завод Центроліт»ОСОБА_23 доручено прийняти справи по управлінню ВАТ, про що скласти відповідний акт приймання -передачі справ та подати його на затвердження ФДМ України; заборонено виконуючому обов'язки голови правління ВАТ «Одеський завод Центроліт»ОСОБА_23 вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження необоротними активами товариства, встановлення зобов'язань товариства або гарантування зобов'язань третіх осіб без відповідного письмового дозволу ФДМ України.

Аналізуючи правову природу вказаного наказу господарський суд приходить до висновку, що ним регулюються трудові правовідносини щодо звільнення та призначення керівника ВАТ «Одеський завод Центроліт»та надання йому відповідних повноважень в зв'язку з таким призначенням. Вказаний наказ визначає питання припинення дії трудового договору ОСОБА_1 та укладення трудового договору з ОСОБА_23 на посаді виконуючого обов'язки голови ВАТ «Одеський завод Центроліт»., а не питання управління діяльністю вказаного товариства.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.

В даному випадку, як свідчить зміст позовної заяви та позовні вимоги, позивачами оскаржується нормативний акт індивідуальної дії щодо звільнення з посади і призначення на посаду відповідних осіб, який по своїй суті регулює трудові правовідносини. Накази про прийняття на роботу та звільнення з посади є актами волевиявлення підприємства, спрямованими на встановлення або припинення трудових відносин між підприємством та конкретним працівником. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, спори, пов'язані із скасуванням (визнанням недійсними) наказів про прийняття на роботу, звільнення з посади, належать до трудових спорів і не підвідомчі господарським судам.

Разом з тим, справи у трудових спорах між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства - фізичною особою і господарським товариством є підвідомча (підсудними) загальним судам, що дає підстави для господарського суду припинити провадження у справі.

Вказані висновки також встановлені Вищим господарським судом України в постанові від 12.03.2012, винесеної за результатами розгляду цієї справи, вказівки якого є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи у відповідності до ст. 111-12 ГПК України.

Зважаючи на викладене, судом не приймаються до уваги заперечення позивачів про те, що спір не є трудовим, оскільки, по-перше, позивачами не доведено порушення їх корпоративних прав винесенням оскаржуваного наказу, а отже не доведено, що спір пов'язаний зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасників господарського товариства, і по-друге, предметом позову є нормативний акт індивідуальної дії, яким регулюються трудові правовідносини (щодо звільнення з посади та призначення на посаду, укладення та розірвання трудового договору).

Суд погоджується з тим, що у відповідності до пункту 8.2.4. статуту ВАТ «ОЗ «Центролит»до компетенції загальних зборів відноситься, зокрема, питання обрання та відкликання членів спостережної ради, правління та ревізійної комісії товариства, а зважаючи на те, що органом управління ВАТ «ОЗ «Центролит»на час винесення оскаржуваного рішення були Загальні збори цього товариства, питання призначення та звільнення Голови правління відносяться до виключної компетенції таких загальних зборів. Однак ці факти мають встановлюватися в порядку цивільного судочинства під час розгляду трудового спору з вимогами, в тому числі, про скасування наказу про звільнення та призначення на посаду Голови правління вказаного товариства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах, суд припиняє провадження по справі.

Керуючись ст. 12, 77, п. 1 ч. 1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №62/60-25/172-2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Фонду державного майна України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Відкрите акціонерне товариство «Одеський завод «Центролит»про визнання недійсним наказу припинити.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.М. Морозов