ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-68/2989-2012 19.04.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальнстю "Електроспец Плюс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі "простягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (предст. за довіреністю),
ОСОБА_2 (предст. за довіреністю),
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариства з обмеженою відповідальнстю "Електроспец Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі " про стягнення 785, 61 грн. заборгованості за договором підряду № 270509/3 від 27.05.2009.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по договору щодо повної та своєчасної оплати робіт, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 635, 79 грн. Позивач зазначає, що належним чином виконав роботи по договору та у встановленому порядку передав їх відповідачу, а відповідач їх прийняв, про що свідчать підписані з боку відповідача акти приймання-передачі виконаних робіт № 1 за від 20.07.2009 та № 2 від 20.07.2009. За порушення відповідачем строків оплати позивач, окрім основного боргу в розмірі 635,79 грн., просить стягнути з відповідача 49,85 грн. пені, 30,67 грн. 3% річних, 69,30 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 12.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2012.
Ухвалами суду від 22.03.2012, 10.04.2012 розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у сторін.
Ухвалою суду від 10.04.2012 розгляд справи було відкладено на 19.04.2012 у зв'язку з заявленим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи.
Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 27.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі " було укладено договір підряду № 270509/3, згідно якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання додаткових електромонтажних робіт по тимчасовому електропостачанню складу-холодильнику "Камера №1, №2" і зовнішнього освітлення на об'єкті: "Виробничий корпус зі складом-холодильником рибопереробного комплексу по вул. Залізнична, 49-А, в с.м.т. Калинівка Васильківського району Київської області" (далі -Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору договірна ціна визначається на підставі кошторисів, складених за нормами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (ДБН Д.1.1-1 -2000) і складає 8 178, 00 грн., ПДВ 20% 1 635, 60 грн. (загальна вартість -9 813, 60 грн.).
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що перед початком робіт замовник сплачує підряднику аванс відповідно до графіку робіт (Додаток №3). Затримка у виплаті авансу є підставою для коректування строків виконання робіт.
Оплата підряднику за виконані роботи здійснюється не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт замовником (п. 2.6. договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт по фактичним об'ємам та затратам, оформляється формою № КБ -2В та формою № КБ-3.
При проведенні розрахунків за фактичне виконання роботи Замовник утримує для формування гарантійного фонду 10% від загальної вартості договору; кошти гарантійного фонду Замовник повертає Підряднику в повному обсязі протягом 15 робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію (п.2.7, 2.8 Договору).
Як убачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, виконав підрядні роботи на загальну суму 6.357, 86 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В №1 та №2 за липень 2009 (підписані сторонами 20.07.2009) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за липень 2009 року (підписана сторонами 20.07.2009).
За виконані позивачем роботи відповідач перерахував позивачеві 5.722,07 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками з рахунку позивача в яких чітко простежується призначення платежу визначеного відповідачем при перерахуванні коштів.
Згідно даних позивача станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед ним за Договором складає 635, 79 грн.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався проводити розрахунки з позивачем не пізніше 5-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт.
В даному випадку суд враховує, що у відповідності до умов Договору відповідач має право утримувати для формування гарантійного фонду 10% від загальної вартості договору і повертає кошти гарантійного фонду Підряднику в повному обсязі протягом 15 робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію (п.2.7, 2.8 Договору).
Таким чином, враховуючи сплату відповідачем позивачеві станом на дату прийняття рішення всього 5.722,07 грн. від загальної суми виконаних робіт по Договору на суму 6.357,86 грн., спір між сторонами фактично виник щодо підставності повернення Замовником Підрядникові коштів гарантійного фонду в розмірі 635, 79 грн.
Позивач звертався неодноразово до відповідача з вимогою повернути заборгованість за спірним договором (листи № 99 від 05.11.2009, № 101 від 06.11.2009, № 109 від 19.11.2009, № 17 від 02.03.2010, № 21 від 18.03.2010), проте у відповідь на вказані звернення відповідач, визнаючи суму заборгованості за договором, гарантував оплату протягом декількох місяців (лист № 16 від 26.03.2010). Проте на час звернення позивача до суду з даним позовом відповідач свої зобов'язання не виконав та оплату не здійснив.
Відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Згідно ч.1 ст. 860 Цивільного кодексу України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.
Відповідно до п.5.6 Договору Підрядник надає Замовнику гарантію якості виконаних робіт і використаних матеріалів строком на 1 год. Відлік гарантійного строку починається з моменту підписання сторонами остаточного (зведеного) Акту приймання -передачі виконаних робіт.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, фактичне виконання робіт по Договору підтверджується підписаними сторонами актами КБ-2в та довідкою КБ-3 (п. 2.5 Договору). Зазначені документи були підписані сторонами 20.07.2009.
Крім того, 23.11.2009 сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого, сторони підтвердили , що згідно вимогам „Правил користування електричної енергії п.20" проведено прийняття змонтованого електрообладнання на об'єкті: рибопереробний комплекс в смт. Калинівка Васильківського району Київської області, вул. Залізнична, 49-А, а саме -Електромережі 0,4 кВ від ТП-1238 до всіх щитових силового обладнання об'єкту, до всіх щитових внутрішнього та зовнішнього електроосвітлення об'єкту; силове обладнання об'єкту; внутрішнє та зовнішнє електроосвітлення об'єкту; контур заземлення об'єкту та блискавкозахист об'єкту. Згідно зазначеного акту, монтаж електрообладнання та мереж виконаний в повному обсязі згідно технічних умов, технічного рішення, проектно-кошторисної документації, технічними нормами та діючими правилами. Зауважень та претензій не має.
За таких обставин, суд вважає, що гарантійний строк згідно ст. 860 Цивільного кодексу України та умов Договору в будь-якому випадку закінчився станом на день звернення позивача до суду.
Однак, при цьому, в п. 2.8 Договору сторони погодили, що засоби гарантійного фонду відповідач повертає позивачу в повному об'ємі протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію. Тобто, зазначеним пунктом Договору сторони передбачили порядок та строки повернення гарантійного фонду і встановили його в залежності від введення об'єкту в експлуатацію без урахування гарантійних строків.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
В даному випадку, виходячи з умов укладеного між сторонами Договору, характеру замовлених та проведених робіт, господарський суд вважає, що об'єктом підрядних робіт за Договором є результат виконаних робіт, передбачених в п.1.1 Договору.
Факт виконання таких робіт в повному обсязі та прийняття їх замовником без будь-яких зауважень підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. На підтвердження прийняття відповідачем зазначених робіт сторонами підписані та скріплені печатками акти прийняття-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в від 20.07.2009 року. Також сторонами підписано без зауважень та скріплено печатками акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.2009, згідно якого монтаж електрообладнання та мереж виконаний в повному обсязі згідно технічних умов, технічного рішення, проектно-кошторисної документації, технічними нормами та діючими правилами.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд зважає на подані позивачем докази та звертає увагу на наступні обставини.
Механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008, зі змінами та доповненнями (надалі по тексту Порядок).
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1.
Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності (п. 17 Порядку).
Позивачем до матеріалів справи додано лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 25.05.2011 №7/10-964, яким уповноважений орган повідомив, що на об'єкт рибопереробний комплекс, що знаходиться за адресою: Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49-А ТОВ „Тельбі", видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 00000701 від 02.07.2010.
Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду та прийняття судом рішення, у відповідача відсутні будь-які підстави для утримання гарантійного фонду за Договором. Роботи по Договору виконані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень, гарантійний строк встановлений п. 5.6 Договору сплинув.
Враховуючи те, що спірний об'єкт введено в експлуатацію 02.07.2010 обов'язок відповідача згідно з умовами Договору по поверненню коштів гарантійного фонду виник з 05.07.2010 (перший робочий день) до 23.07.2010 включно.
Обов'язок по поверненню таких коштів відповідачем не виконано, у зв'язку з чим суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 635, 79 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .
Відповідно до п. 5.4 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, за виключенням строку для перерахування авансового платежу, останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги порушення відповідачем його грошових зобов'язань, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат в розмірах визначених позивачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема сплата судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; код ЄДРПОУ 31779534) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.45/72; код ЄДРПОУ 30965042) 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 79 коп. основного боргу, 49 (сорок дев'ять) грн. 85 коп. пені, 30 (тридцять) грн. 67 коп. трьох процентів річних, 69 (шістдесят дев'ять) грн. 30 коп., інфляційних втрат, 1 609, 50 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ониськів О.М.
Рішення підписано 23.04.2012
Судове рішення № 23704982, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-68/2989-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: