Рішення № 23704748, 19.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/2608-2012 19.04.12

За позовомАграрна біржа, м. КиївдоФізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київпростягнення 6 540 грн. Суддя Капцова Т.П.

Представники:

позивача:ОСОБА_2 (довіреність № 335 від 07.06.2011 р.)відповідача:ОСОБА_1 - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Аграрна біржа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 6 540 грн., в тому числі 5 844, 57 грн. - реєстраційного збору за реєстрацію біржових контрактів, 584,46 грн. - штрафу та 110,97 грн. трьох процентів річних за період 29.06.2011 р. по 14.02.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач не виконав п.1.4 Біржових контрактів №395 АБ/95 від 24.06.2011 р., № 396 АБ/95 від 24.06.2011 р. та не сплатив реєстраційний збір на загальну суму 5 844,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.12 року порушено провадження у справі № 5011-70/2608-2012 та призначено її розгляд на 15.03.2012 року. У судове засідання 15.03.12 сторони не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Хоча належним чином були повідомлені про час і дату розгляду справи. Ухвалою суду від 15.03.12 розгляд справи відкладено на 29.03.12.

29.03.12 у судове засідання представник відповідача не з'явився. Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів. Ухвалою суду від 29.03.12 розгляд справи відкладено на 05.04.12.

05.04.12 в судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач, у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав. Ухвалою суду від 05.04.12 розгляд справи відкладено на 19.04.12.

19.04.12 у судове засідання з'явився представник позивача. У зв'язку з повторною неявкою відповідача, повідомленого належним чином та неподання ним відзиву на позовну заяву представником позивача подано клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду неодноразово був повідомлений належним чином, про що в справі є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103019862161 та № 0222505551039. Позовна заява з доданими до неї документами, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи позивачу надсилалися, за таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач був поінформований про судовий розгляд і не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.11 між відповідачем та брокерською конторою №123 ТОВ «Агріколь», в особі брокера ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності від 03.03.11 № 343, укладено договір доручення № 175 Б від 24.06.11 відповідно до якого відповідач доручив, а брокер зобов'язався від імені за винагороду і за рахунок Довірителя надати послуги з питань вивчення попиту та поліпшення умов купівлі товару, консультування з питань комерційної діяльності та оформлення необхідної документації з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі щодо купівлі товару кукурудзи 3 класу, згідно ДСТУ-4525:2006 урожаю 2010 року (п.1.1 Договору-доручення № 175Б від 24.06.11).

24.06.2011 року між позивачем, в особі Брокера-продавця ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності №107 від 04.06.2010 року, та відповідачем, в особі брокера -покупця ОСОБА_3, брокерська контора №123 ТОВ «Агріколь», який діє на підставі договору-доручення №175 Б від 24.06.2011 року та довіреності №343 від 03.03.2011 року, укладено Біржові контракти Аграрної біржі №395 АБ/95 та № 396 АБ/95 на купівлю товару - кукурудзи 3 класу, згідно ДСТУ-4525:2006 урожаю 2010 року.

Пунктом 1.4 Біржових контрактів Аграрної біржі №395 АБ/95 від 24.06.11 та № 396 АБ/95 від 24.06.11 встановлено реєстраційний збір у розмірі 0,2%.

Як вбачається з п.1.4 Біржового контракту Аграрної біржі №395 АБ/95 від 24.06.11 реєстраційний збір з ПДВ склав 3 464,58 грн. Згідно з п.1.4 Біржового контракту Аграрної біржі №396 АБ/95 від 24.06.11 реєстраційний збір з ПДВ склав 2 379,99 грн.

Сумарно за Біржовими контрактами Аграрної біржі №395 АБ/95 від 24.06.11 та № 396 АБ/95 від 24.06.11 реєстраційний збір з ПДВ склав 5 844,57 грн.

Сплата реєстраційного збору, згідно п.1.4 Біржових контрактів Аграрної біржі №395 АБ/95 від 24.06.11 та № 396 АБ/95 від 24.06.11, здійснюється на рахунок Аграрної біржі Покупцем протягом двох робочих днів після укладання Контракту (п.4.2 Контракту).

Відповідно до п 4.3. Біржових контрактів, у випадку невиконання Покупцем п.4.2. контракту, останній зобов'язується сплатити Аграрній біржі штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору. Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою реєстраційного збору, Покупець підлягає зобов'язанню погасити неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи Біржові контракти №395 АБ/95 та № 396 АБ/95 від 24.06.2011 року були зареєстровані позивачем відповідно за № 395 АБ/95 та № 396 АБ/95 від 24.06.2011 року, що підтверджується відповідним записом безпосередньо на контракті та витягом із журналу реєстрації біржових контрактів.

Однак, як вказує позивач відповідачем реєстраційний збір у розмірі 5 844,57 грн., за реєстрацію вказаних контрактів не сплачено.

08.12.2012 року на адресу відповідача позивачем направлено претензії №874 та № 875 від 30.11.2011 року з вимогою сплатити реєстраційний збір.

За твердженням позивача відповіді на претензію від 30.11.2011 року відповідачем надані не були, заборгованість зі сплати реєстраційного збору не погашена.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про товарну біржу" №1956-ХІІ від 10.12.1991 року, товарна біржа має право встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі.

Згідно з п.13.1 Правил біржової торгівлі, затверджених наказом Аграрного фонду № 62 від 01.07.10 (далі-Правила), біржова угода, укладена на біржових торгах повинна бути зареєстрована та оформлена як біржовий контракт.

Брокери зобов'язані підписати контракт, а Біржа зареєструвати його не пізніше наступного за укладенням біржової угоди робочого дня. (п.13.3 Правил).

За реєстрацію контракту біржа встановлює реєстраційний збір, що не може бути меншим ніж 0,1 відсоток від загальної суми укладеного контракту.(п.13.6 Правил).

Згідно з п.13.9 Правил, розмір реєстраційного збору встановлюється біржею.

Судом встановлено, що Наказом відповідача від 14.12.09 № 92-ОД було встановлено розміри біржового збору на Аграрній біржі.

Розмір реєстраційного збору зазначений в сторонами в біржових контрактах відповідає розміру реєстраційного збору за реєстрацію контрактів, встановленому згідно з Наказом від 14.12.09 № 92-ОД.

Досліджуючи зміст укладених між сторонами біржових контрактів в частині проведення реєстрації біржових контрактів та сплати реєстраційного збору, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Такі правовідносини регулюються ст.ст.901-907 глави 63 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 5 844,57 грн. правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задовленню.

Також розглянувши вимоги про стягнення 110 грн. 97 коп. - 3% річних (за період з 29.06.2011 року по 14.02.2012 року) та 584 грн. 46 коп. - штрафу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вказувалось вище в п.4.3 Біржових контрактів, сторони передбачили, що у випадку невиконання Покупцем п.4.2. контракту, останній зобов'язується сплатити Аграрній біржі штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення штрафу та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіривши правильність нарахування зазначених сум, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 584,46 грн. та 3% річних в розмірі 110,97 грн.. за період з 29.06.2011 року по 14.02.2012 року нараховані вірно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували доводи ти вимоги позивача.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч.2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Аграрної біржі (факт. адреса: 04073 м.Київ, вул.Копилівська, 67, корп.5 та юридична адреса: 01001 м.Київ, вул.Б.Грінченка, буд.1; ідентифікаційний код 33947314) 5 844 (п'ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 57 коп. - боргу; 110 (сто десять) грн. 97 грн. -три проценти річних; 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 46 коп. -штрафу та 1 609 грн. 50 коп.- судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Капцова Т.П.