Рішення № 23704720, 19.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/2426-2012 19.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «Вега», м.Київ

до Відповідача-2: Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів», м.Київ

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -Державна виконавча служба України.

про: визнання оцінки майна та рецензії недійсною.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача-1 -ОСОБА_1 - (за довіреністю №07 від 13.03.2012р.);

від Відповідача-2 - не з'явився

від Третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «Вега», м.Київ (далі -Відповідач-1) та Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів», м.Київ (далі-Відповідач-2) про визнання оцінки майна та рецензії недійсною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 15.03.2012р., залучено у якості Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -Державну виконавчу службу Міністерства юстиції України.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. справу передано судді Господарського суду міста Києва Власову Ю.Л. для розгляду, у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.03.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.03.2012р. справу передано для розгляду судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012р. суддя Ягічева Н.І. прийняла справу № 5011-55/2426-2012 до свого провадження.

В судовому засіданні 29.03.2012р. представник Позивача підтримав клопотання про призначення експертного дослідження та зупинення виконавчого провадження.

Суд розглянув дані клопотання Позивача щодо призначення експертного дослідження та про зупинення виконавчого провадження по примусовому стягненню заборгованості з ТОВ «Чернігів-Петрол»та відмовив у їх задоволенні у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник Третьої особи надав усне клопотання про заміну Третьої особи правонаступником, проте доказів правонаступництва не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. відкладено розгляд справи на 19.04.2012р.

18.04.2012р. через канцелярію суду від Відповідача-1 надійшли заперечення на позов, відповідно до яких останній заперечив проти позовних вимог у повному обсягу, просив суд відмовити у позові. Крім того, представник Відповідача -1 надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Висновки про оцінку майна у кількості 19 штук та Звіти про незалежну оцінку майна у кількості 2 шт.

19.04.2012р. через канцелярію суду від Відповідача-2 надійшли для залучення до матеріалів справи письмові заперечення, відповідно до яких, останній заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у позові. Крім того, представник Відповідача -2 надав для залучення до матеріалів справи копію Протоколу № 1 установчих зборів від 11.02.2006р.

В судове засідання 19.04.2012р. з'явився представник Відповідача-1, заперечив проти позову, просив суд відмовити у позовних вимогах.

Представники Позивача, Відповідача-2 та Третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Позивача, Відповідача-2 та Третьої особи про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на їх адреси.

Представники сторін в судових засіданнях, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Крім того, судом було встановлено, що відповідно до Указу Президента № 385/2011 від 06.04.2011р. «Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу України», затверджено положення про Державну виконавчу службу України, у зв'язку з чим, Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача є не Державна виконавча служба Міністерства юстиції України, Державна виконавча служба України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши представника Відповідача-2, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконанні Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишина Ю.Б. на примусовому виконанні знаходиться наказ № 12/17 виданий 24.06.2011 року Господарським судом Черкаської області про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Петрол» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у загальному розмірі 170 170 499,53 грн.

В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу №12/17 від 24.06.2011р., державним виконавцем було описано та арештовано наступне майно:

- нежитлова будівля, загальною площею 61,1 м.кв., що розташована за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, смт. Куликівка, вул. Щорса, будинок 190;

- Автомобільна заправочна станція № 1, загальною площею 44,4 м.кв., пункт технічного обслуговування загальною площею 82 м.кв., що розташована за адресою: Чернігівська область, смт. Талалаївка, пров. Вагутіна, 3;

- дорога вкрита щебенем на АЗС, дорога вкрита плитами на АЗС, колодязь, колонка паливно-роздавальна - 2 шт., лінія електропередач на АЗС, пожежна водойма на АЗС, пульт управління оператора П2-У, резервуар 5 куб.м. -3 шт., резервуар ПТО, резервуар 25 куб.м. - 6 шт., резервуар № 16-РВС-700, резервуар № 2 -РВС-1000, резервуар № 3 - РВС-1000, резервуар № 4 - РВС-1000, резервуар № 9-РВС-1000, резервуар № 10-РГС-75, резервуар № 17-РГС-75, ТПК Адаст-6 шт., що розташовані за адресою: Чернігівська область, смт. Талалаївка, пров. Вагутіна, 3;

- будівля операторна площею 23,2 кв.м., будівля ПТО 73,0 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, Корейський район, смт. Короп, вул. Шевченка, 69;

- нафтобаза загальною площею 1949,6 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, Рипкінський район, смт. Ріпки, вул. Гагаріна, 56.

- нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 937,3 м.кв., що розташована за адресою: Чернігівська область, смт. Талалаївка, вул. Ватутіна, 2.

- автомобільна газозаправна станція, загальною площею 344,9 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м.Чернігів, вул. Кірова, 32.

- автомобільна газозаправна станція, загальною площею 44,4 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, Носівський район, м.Носівка, вул.. Іржавецький шлях, 5.

- комплекс, автозаправна станція № 3, загальною площею 133,6 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, м.Остер, вул. Незалежності (Леніна), 142.

- нежитлова будівля, що розташована за адресою: Чернігівська область, м.Чернігів, вул. Толстого, 154;

- Ж/д тупік, близько 400 м, резервуар РГС в кількості 14 шт., резервуар РГС-7-2 шт., резервуар № 18-РВС-700, резервуар № 2-РВС-100, резервуар № 20-РВС-1000, резервуар № 21-РВС-1000, резервуар № 9-РВС-200, резервуар № 14-РВС-200, резервуар № 8-РВС-100, резервуар № 22-РВС-2000, резервуар № 3, станція катодного захисту, естакада-2 шт., трансформатор, котел газовий Данко-24-2 шт., що розташоване за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с. Вокзал-Городня, вул. Вокзальна, 45.

- артскважина 28м.п., залізнична колія 198,3 м, забор 819 м., КТП-12-160, лінія зв'язку, під'їзди асфальтні 2301 кв.м., пожежне водоймище 100 куб.м., пожежне водоймище 100 куб.м., резервуар вертикальний надземний -29 шт., стоянки залізничні для заливу нафтопродуктів -5 шт., стоянки наливні з насосом № 133,134, 135, 136, технологічний трубопровод, трубопровод до пожежної водойми, трубопровід, електростанції ДЕЗ-50, електроосвітлювальна лінія «мена», апарат для розгонки нафтопродуктів АРНС-1М, котел на рідкому паливі -2 шт., мотопомпа, насос вертикальний, ресівер 8 куб.м., що розташоване за адресою: Чернігівська область, Менський район, м.Мена, вул.. Піонерська, 2.

- АЗС літ. Б-1, площею 2,2 кв.м., АЗС літ. В-1, площею 2,2 кв.м., АЗС літ Г-1, площею 2,2 кв.м., що розташоване за адресою: Чернігівська область, Менський район, м.Мена, вул.. Леніна, 148.

- автозаправочна станція літ А-1, загальною площею 42,5 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, місто Корюківка, вул. Нова, 17.

- комплекс «А2», «Б-1», «В-1», «Ж-1», загальною площею 844,7 кв.м., що розташоване за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с.Вокзал-Городня, 45.

- ТРК Адаст, ТРК Адаст, ТРК Адаст, що розташоване за адресою: Чернігівська область, Ічнянський район, м.Ічня, вул. Бунівка (Дзержинського), 185.

- нафтобаза що розташована за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.Пирятинська, 125.

- нежитлова будівля гаражу, площею 112,7 кв.м., що розташоване за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.. Пирятинська (Дзержинського), 125.

- приміщення АЗС літ. «А-1», площею 19.9 кв.м, бензоколонка А-76 літ. «1-1», бензоколонка ДТ літ. «1-3», що розташоване за адресою: Чернігівська область, Менський район, смт. Березна, вул.. Гагаріна, 98.

- нежитлова будівля, модульна газозаправна станція № 12, площею 6,1 кв.м., що розташоване за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с.Павлівка, вул.. Кільцева, 1;

- автомобільна заправна станція № 7 з пунктом технічного обслуговування, загальною площею 104,6 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с/рада Обичівська, 135 км. Автодороги Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин.

Позивачем зазначається, що ним було отримано двадцять одне повідомлення від Державної виконавчої служби за № 11-1-34-273/5/12 від 30.12.2011р., яким Позивач повідомлявся про результати оцінки вищезазначеного нерухомого майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «ВЕГА»в особі директора ОСОБА_3

05.01.2012 р. у зв'язку з незгодою Позивача з результатами проведеної оцінки на адресу Третьої особи було направлено лист про рецензування висновків про вартість вищезазначеного майна.

23.01. 2012 року на адресу Позивача надійшли рецензії на висновки, згідно з якими висновки проведені Відповідача-1 були визнані достатньо обґрунтованими.

Позивач вважає вищезазначену оцінку майна проведену Відповідачем-1 та висновки про оцінку майна за результатами рецензії, такими, що проведені з порушенням норм чинного законодавства та не відповідають ринковим цінам, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.

Відповідач-1 та Відповідач-2 проти позовних вимог заперечили, з підстав, викладених у письмових поясненнях (відзивах) по справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно з ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з ст.33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п.13-16 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 р. № 1440 для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об'єкта оцінки. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Згідно з п.51-52 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Відповідно до п.60 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки. У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки. Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

Згідно з п.62-64 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти). Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва. За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Відповідно до п. 67 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Як встановлено судом, Позивачем зазначається, що ним було отримано двадцять одне повідомлення від Державної виконавчої служби за № 11-1-34-273/5/12 від 30.12.2011р., яким Позивач повідомлявся про результати оцінки вищезазначеного нерухомого майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «ВЕГА»в особі директора ОСОБА_3

05.01.2012 р. у зв'язку з незгодою Позивача з результатами проведеної оцінки на адресу Третьої особи було направлено лист про рецензування висновків про вартість вищезазначеного майна.

23.01. 2012 року на адресу Позивача надійшли рецензії на висновки, згідно з якими висновки проведені Відповідача-1 були визнані достатньо обґрунтованими.

З вказаних обставин вбачається, що Відповідачем-1 було проведено оцінку та складені висновки про вартість майна, на які були отримані позитивні рецензії Відповідача-2, які підтверджують, що дані висновки використані при їх складанні методичні підходи, методи та оціночні процедури, відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а незначні їх недоліки не вплинули на достовірність оцінки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, в розумінні ст. 33 ГПК України, належними та допустимими доказами не доведено та не надано суду жодних доказів, які підтверджують, що спірні висновки та рецензії не відповідають нормам чинного законодавства України, дійсним ринковим умовам, що при проведенні оцінки відповідачем-1 не було достатньо ретельно ознайомлено з оцінюваним майном, не було здійснено виїзд та безпосередній огляд майна, тому дані доводи позивача не можуть прийматись судом до уваги з підстав їх недоведеності, що є підставою для відмови позивачу у позові в повному обсязі.

Таким чином, заявлені позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 24, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ (код ЄДРПОУ 19357325) відмовити повністю.

У судовому засіданні 19.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 23.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева