ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-68/3107-2012 19.04.12
За позовомПриватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "БРОКБІЗНЕС"до Приватного акціонерного товариства "АСК "ІнтерТрансПоліс"провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю),
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 38 331,50 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.
Ухвалою від 14.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.03.2012.
Ухвалами суду від 26.03.2012, 12.04.2012 розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням відповідача у судове засідання та необхідністю витребувати у сторін додаткові докази.
Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази, розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 02.06.2011 в м. Києві, на вул. Стражеско, 11, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Москвич ІЖ 2140 д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, який є власником вказаного авто та автомобіля Мазда 3 д.н. НОМЕР_1, що на момент ДТП був припаркований на парковці (власник транспортного засобу -ОСОБА_3).
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 20.06.2011, ОСОБА_2 було визнано винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Мазда 3 д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту № 4628 від 09.06.2011 про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля складає 38.889,29 грн.
ДТП згідно з Договором добровільного страхування № 006-0037310/019НТ від 07.10.2010, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Cтрахова компанія "БРОКБІЗНЕС" (страховик) та ОСОБА_3, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 31381/1 від 15.06.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 38.890 грн.
Страхове відшкодування Приватне акціонерне товариство "Cтрахова компанія "БРОКБІЗНЕС" виплатила у сумі 38.890 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5950 від 20.06.2011.
Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА / 5067526 транспортний засіб "Москвич ІЖ 2140", державний номер НОМЕР_3, забезпечений Приватним акціонерним товариством "АСК "ІнтерТрансПоліс".
Листом від 07.07.2011 № 1716, який було отримано відповідачем 12.07.2011 (факт отримання підтверджується відміткою про вручення), позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 38. 890 грн.
Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., розмір франшизи становить 1000, 00 грн.
Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
Враховуючи встановленні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 37.889,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, зобов'язання між сторонами можуть виникати як з договірних, так і з позадоговірних відносин.
Зобов'язання відповідача перед позивачем у даній справі щодо сплати коштів в порядку регресу є позадоговірним.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Беручи до уваги вищенаведене, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту.
При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регресних) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем отримано 12.07.2011 лист за вх. № 1716 з вимогою позивача про відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП. Однак, відповідач коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача має місце прострочення строку виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічні вимоги містяться і в ч. 1 ст. 202 ГК України.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 519, 612, 625 ЦК України).
Оскільки відповідачем не подано доказів своєчасної виплати страхового відшкодування, то позовна вимога про стягнення з відповідача також трьох відсотків річних підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не дано.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1.609,50 грн. (судовий збір) покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АСК "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13Є, ЄДРПОУ 31451838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "БРОКБІЗНЕС" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, р/р 265020423500, в АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ, МФО 300249, ЄДРПОУ 20344871) страхове відшкодування у сумі 37.889 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 29 коп., три відсотки річних у сумі 442 (чотириста сорок дві) грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору -1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяОниськів О.М.
Рішення підписано 23.04.2012
Судове рішення № 23704642, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-68/3107-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: