Рішення № 23704636, 12.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3342-2012 12.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит"

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Купець»

Про стягнення 73776,74 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- представник за дорученням від 16.01.2012

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 73776,74грн. за договором № 11/01-21від 21.01.2011, з яких 66084,00грн. основний борг та 6674,00 грн. інфляційних витрат та 988,26 грн. - 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/3342-2012, розгляд справи було призначено на 03.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 розгляд справи відкладено до 12.04.2012 у зв'язку із неявкою у судове засідання представників позивача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 12.04.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору №11/01-21від 21.01.2011 не було здійснено оплату поставленої позивачем продукції на суму 66084,00 грн. за період з 21.01.2011 по 28.11.2011.

Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 988,26 грн. 3% річних та інфляційних витрат 6674,00 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 03.04.2012 та 12.04.2012 - не направив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №942693 . Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2011 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Візит", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Купець»,як покупцем, було укладено договір № 11/01-21, за умовами якого позивач передає у власність покупцю, а покупець приймає та сплачує вартість продукції, на умовах даного договору, у асортименті кількості та за ціною зазначеній у додатках з черговим порядковим номером, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1. договору).

Умовами договору від 21.01.2011 сторони погодили, що ціна, кількість, вартість поставки чергової партії Продукції узгоджується сторонами окремо, і фіксується підписанням додатків з черговим порядковим номером, що є невід'ємною складовою частиною даного договору (п.2.1),умови оплати зазначаються в кожному окремому додатку окремо (п.4.1), датою передачі продукції за додатком вважається дата одержання продукції покупцем і підписання накладних (акту) про прийом продукції(п.4.2), при умові виконання сторонами п.4.2. даного Договору,покупець набуває право власності на продукцію,що була поставлена (4.3), за невиконання або неналежне виконання зобов'язань взятих сторонами за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України(п.6.1).

Відповідно до п.1.4 Додатку №1 до Договору поставки м'ясопродукції № 11/01-21 від 21.01.2011 оплату продукції покупець здійснює 100% оплату вартості фактично відвантаженої йому продукції з 21.01.2011 по 27.01.2011- включно.

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 589021/202 від 21.01.2011, виданої ТОВ «Торгівельний Дім «Купець»на ім'я ОСОБА_3 останній був уповноважений на отримання товару від позивача - ТОВ «Візит»(належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до видаткової накладної № ХТ-0000002 від 21.01.2011 від (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 72084,00грн.

Відповідно до банківських виписок: № 88 від 14.02.2011 на суму 1000,00грн., № 174 від 14.03.2011 на суму 2000,00грн., № 252 від 04.04.2011 на суму 3000,00грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи), відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар на суму 6000,00грн.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 11/01-21від 21.01.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, поставлений товар у строк, встановлений п.1.4. Додатку №1 до Договору поставки м'ясопродукції № 11/01-21 від 21.01.2011 не оплатив в повному обсязі поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 66084,00 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на момент подачі позову до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 66084,00 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 66084,00 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору № 11/01-21 від 21.01.2011, як постачальником, було поставлено відповідачу продукцію відповідно до видаткової накладної № ХТ-0000002 від 21.01.2011 від (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходяться в матеріалах справи), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, на суму 72084,00грн., проте відповідач, як споживач, свого обов'язку щодо оплати за поставлену продукцію у строк, встановлений п. 1.4 Додатку №1 до Договору поставки м'ясопродукції № 11/01-21 від 21.01.2011, а саме з 21.01.2011 по 27.01.2011- включно, повністю не виконав, лише частково оплатив поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками: № 88 від 14.02.2011 на суму 1000,00грн., № 174 від 14.03.2011 на суму 2000,00грн., № 252 від 04.04.2011 на суму 3000,00грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи) -загалом на суму 6000,00 грн., внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 66084,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 66084,00 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманої продукції за договором №11/01-21 від 21.01.2011 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача з лютого 2011року по липень 2011 року включно 3 % річних в сумі 988,26 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 6694,00грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставлено позивачем товару, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість, то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції законними та обґрунтованими.

Враховуючи вказану норму Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру 3 % річних, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 988,26грн. за період з лютого 2011 по липень 2011 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку розміру інфляційних втрат за період з лютого 2011 -липень 2011 (наданий позивачем), судом визначено суму останніх у розмірі 2312,94грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс Інфляції за періодІнфляційне Збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїЛютий 2011- липень 2011660481,0352312,9468360,94

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті поставленої продукції за договором №11/01-21 від 21.01.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за період вказаний позивачем з лютого 2011 року по вересень 2011 року включно є законними, обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково, в сумі - 2312,94 грн. .

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 66 084,00 грн., сума витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2 312,94 грн., 3% річних -988,26 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з «Торговий Дім «Купець»(код ЄДРПОУ 33737356, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" (код ЄДРПОУ - 22206848, місцезнаходження: 09161, Київська обл. Білоцерківський р-н, м. Узин вул. Заводська, б.23-А ) 66084 (шістдесят шість тисяч вісімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім ) грн. 26 коп.-3% річних, 2 312,94 (двадцять три тисячі дванадцять) грн. 94 коп. -інфляційних витрат, 1513 (одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -17.04.2012