Рішення № 23704626, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/2581-2012 10.04.12

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду

спеціального призначення «Спецжитлофонд»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС»;

про стягнення 11 781,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 044/24-15 від 04.11.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/2581-2012; розгляд справи призначено на 27.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. відкладено розгляд справи до 10.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за оренду житлового приміщення у розмірі 3 927,00 грн., 7 854,00 грн. неустойки, а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС», повноважних представників в судове засідання не направив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 р. №217/1194 «Про створення Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація»було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 р. №2491 «Про будинки Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», будинок №10 по вул. Борщагівській закріплено за Комунальним підприємством «Спецжитлофонд»як будинок маневреного фонду.

01.03.2006 р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС»(орендар) було укладено договір №4095 оренди житлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар, на визначений у п. 5.1. термін, приймає в орендне користування житлове приміщення з характеристикою, викладеною у п. 1.2. та оплатою, визначеною у розділі 2.

Відповідно до п. 1.2. договору, житлове приміщення: квартира АДРЕСА_1 з характеристикою: житлова площа -39,5 кв. м., загальна площа -57,5 кв. м.

Згідно з п. 2.1. договору, за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що на підставі рішення Київради від 27.05.2004 р. №262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд», договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує орендар у сумі 5,28 грн. на місяць за 1 кв. м. загальної площі, що складає 303,60 грн., у т. ч. ПДВ 50,60 грн.

Орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 3.2.5. договору, орендар зобов'язаний звільнити житлове приміщення, яке надано в оренду, після закінчення обумовленого цим договором терміну його дії, або в разі його (договору) розірвання в порядку, визначеному п.п. 5.4., 5.5. цього договору. Невиконання цього дає орендодавцю право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування житловим приміщенням за кожний місяць прострочення.

Термін дії договору: з 01 березня 2006 року по 01 вересня 2006 року (п. 5.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі житлового приміщення до договору №4095 від 01 березня 2006 року, орендодавець здав, а орендар прийняв в користування квартиру №85 на вул. Борщагівській, 10.

Додатковою угодою №1 від 02.09.2006 р. до договору оренди житлового приміщення №4095 від 01 березня 2006 р., договір оренди житлового приміщення від 01.03.2006 . №4095 продовжено на строк з 02.09.2006 р. по 31.12.2006 р. на загальну площу 57,5 кв. м. квартири АДРЕСА_1.

Додатковою угодою №2 від 23.10.2006 р. до договору оренди житлового приміщення №4095 від 01.03.2006 р. встановлено плату за оренду житлового приміщення, яку сплачує орендар у сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв. м. загальної площі, що складає 632,50 грн., у т. ч. ПДВ 105,42 грн.; продовжено строк дії договору з 01.01.2007 р. по 30.06.2007 р.

Додатковою угодою №3 від 01.10.2007 р. до договору оренди житлового приміщення №4095 від 01.03.2006 р. встановлено плату за оренду житлового приміщення, яку сплачує орендар у сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв. м. загальної площі, що складає 654,50 грн., у т. ч. ПДВ 109,08 грн.; продовжено строк дії договору з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р.

Додатковою угодою №4 від 28.11.2007 р. до договору оренди житлового приміщення №4095 від 01.03.2006 р. договір №4095 продовжено на строк з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. на загальну площу 59,5 кв. м. квартири АДРЕСА_1

Додатковою угодою №5 від 14.08.2008 р. до договору оренди житлового приміщення №4095 від 01.03.2006 р. договір №4095 продовжено на строк з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 р. на загальну площу 59,50 кв. м. квартири АДРЕСА_1

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивач зазначив, що, зважаючи на те, що після 31.12.2008 р. відповідач продовжує користуватися житловим приміщенням, і заява про припинення строку дії договору від сторін не надходила, строк дії договору, у відповідності до закону, було пролонговано з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р., з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р., з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р.

Згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Листом вих. №044/24-2853 від 06.07.2011 р. КП «Спецжитлофонд»повідомило відповідача про припинення дії договору оренди житлового приміщення від 01.03.2006 р. та було зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення, здавши його згідно з актом прийому-передачі Комунальному підприємству «Спецжитлофонд».

04.01.2012 р. комісією у складі начальника відділу оренди та юрисконсульта КП «Спецжитлофонд»було складено акт обстеження житлового приміщення, в якому зазначається, що станом на 04.01.2012 р. у квартирі АДРЕСА_1, проживає родина ОСОБА_2, хоча строк дії договору №4095 оренди житлового приміщення від 01.03.2012 закінчено.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідачем не було повернуто об'єкт оренди в порядку та на умовах встановлених договором, а також передбачених законодавством України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Всупереч вищевикладеному, відповідач не виконував свої зобов'язання за договором оренди житлового приміщення №4095 від 01.03.2006 р. в частині внесення плати за оренду житлового приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2011 року у справі №7/185 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 3 927,00 грн. за договором оренди житлового приміщення №4095 від 01.03.2006 р.

Відповідач, після закінчення дії договору оренди, фактично користувався об'єктом оренди ще в період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. Заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. складає 3 927,00 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за невиконання обов'язку наймачем щодо повернення об'єкта оренди у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналогічний припис міститься у п. 3.2.5. договору.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 7 854,00 грн. неустойки за період прострочення.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄФ-БЕЙС»(юридична адреса: інд. 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 127; фактична адреса: інд. 04060, м. Київ, вул. Олени Теліги, 49, літера А, код ЄДРПОУ 31140176) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (інд. 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 3 927 (три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 00 коп. заборгованості за фактичне користування орендованим приміщенням, 7 854 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. неустойки, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 18.04.2012 р.