Ухвала суду № 23704278, 23.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

УХВАЛА

"23" квітня 2012 р. Справа № 12/494.

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (м.Київ)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Факториал" (м. Коростень)

про стягнення 691557,56 грн.(розгляд скарги на дії ДВС)

Суддя Сікорська Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача (стягувача): ОСОБА_2, дов. № 10200/285 від 01.06.2011р.

від відповідача (боржника): не з'явився

від Відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції: ОСОБА_3, дов. № 650 від 17.01.2012 р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.06.10р. у справі №12/494 стягнуто з ТзОВ "Факторіал" на користь ПАТ "Індустріально-експортний банк" 490000,00 грн. заборгованості по кредиту, 97484,94 грн. заборгованості по нарахованим відсоткам, 55991,76 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків і кредиту, 6434,76 грн. витрат по сплаті державного мита, 219,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.11.10р. вищевказане рішення залишено без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Факторіал" - без задоволення.

На виконання рішення господарського суду від 29.06.10р. видано наказ №12/494 від 19.07.10р.

Ухвалою господарського суду від 29.06.2011 р. виконання рішення суду від 29.06.10р. розстрочено з 30.06.2011 р. по 30.06.2012 р.

Пунктом 4, вказаної ухвали, стягувача - Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №12/494 від 19.07.10р., який знаходиться на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (01004, м.Київ, вул.Пушкінська 42/4, ідентифікаційний код 14361575).

Ухвалою господарського суду від 26.01.2012р. скаргу ТзОВ "Факторіал" на неправомірні дії по проведенню експертної оцінки майна та визнання недійсною експертної оцінки майна від 16.01.2012 р. залишено без розгляду та повернуто скаржнику з доданими до неї документами.

27.02.2012р. на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Факториал" надійшла скарга від 24.02.2012р. на неправомірні дії державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Чернеги В.О. Відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції по накладенню арешту на все належне ТОВ "Факториал" майно та скасувати постанову від 06.02.2012р. про накладення арешту на все рухоме майно ТОВ "Факторіал".

Для розгляду вказаної скарги призначено судове засідання.

Боржник (скаржник) в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник ВДВС Коростенського МУЮ в судовому засіданні проти скарги боржника заперечив з підстав, викладених у запереченнях № 8476 від 09.04.2012 р. (а.с.94, т.2).

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення скарги боржника на дії державного виконавця заперечив.

В судовому засіданні оглядались матеріали зведеного виконавчого провадження № 32285015, необхідні копії, подані представником ВДВС Коростенського МУЮ, долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою державного виконавця ВДВС Коростенського МУЮ від 23.12.2010р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 12/494, виданого 21.12.2010 р.(а.с.16, т.2).

Постановою від 30.12.2010 р. виконавче провадження з виконання наказу № 12/494 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 32285015 (а.с.10, т.3).

Постановою державного виконавця від 06.02.2012 р. встановлено, що боржник у строк, наданий для самостійного виконання, рішення суду не виконав, а тому наклав арешт на все майно боржника та заборонив здійснювати його відчуження (а.с.44, т.3).

Боржник свої вимоги, викладені у скарзі, щодо визнання неправомірними дій виконавця та скасування постанови від 06.02.2012 р. обгрунтовує тим, що державним виконавцем не дотримано вимог ст.ст. 52, 57 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме: не здійснено опису майна скаржника, на яке необхідно накласти обтяження з урахуванням розміру боргу, який підлягає стягненню, а також не надано право скаржнику самостійно визначити види майна та предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Згідно із ч.1 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.5 ч.3 цієї ж статті, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Нормами ст.52 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч.1,2).

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ч.5).

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця (ч.6).

Відповідно до приписів ст.57 ЗУ "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Як вбачається з аналізу зазначених вище норм законодавства, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту - є окремими видами накладення арешту на майно боржника та самостійними виконавчими діями, що можуть бути вчинені державним виконавцем. Отже, виконавча дія щодо винесення постанови щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження не передбачає обов'язку державного виконавця здійснити опис такого майна.

Посилання скаржника на недотримання державним виконавцем норм законодавства щодо надання права скаржнику самостійно визначити види майна та предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, є безпідставними, оскільки чинним законодавством про виконавче провадження не передбачено такого права боржника, крім того, суд звертає увагу на те, що державним виконавцем встановлено, що боржник у строк, наданий для самостійного виконання, рішення суду не виконав.

Зважаючи на викладене вище, господарський суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції по накладенню арешту на майно та скасування постанови від 06.02.2012р. про накладення арешту на все рухоме майно ТОВ "Факторіал", а тому в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факториал" відмовляє.

Керуючись ст. ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факториал" від 24.02.2012р. на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції відмовити.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (рек.)

3,4 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.)

5 - Відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції (11500, м.Коростень, вул. Сосновського, 28-г) (рек.)