Рішення № 23703937, 26.04.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5004/288/12

за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України дочірньої компанії " Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України", м. Луцьк

до підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго", м.Володимир-Волинський

про стягнення 1 873 944,36 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: ОСОБА_1 (дов. №337 від 24.04.2012р.)

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області Загоруйко С.С.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача 1 873 944,36 грн., з них: 1 695 903,71 грн. заборгованості за природний газ, переданий на підставі договору №06/10-1/103-ТЕ-3 від 30.12.2010р., 131 792,62 грн. пені за період з 20.03.2011р. по 19.10.2011р., 42 478,79 грн. процентів річних за період з 20.03.2011р. по 10.02.2012р., 3 769,24 грн. збитків, завданих інфляцією за квітень -грудень 2011р.

Прокурор, представник позивача, будучи в судовому засіданні 04.04.2012р., позовні вимоги підтримали.

Відповідач у відзиві № 141 від 30.03.2012р. заборгованість в розмірі 1 695 903,71 грн. визнає, просить не стягувати штрафні санкції в розмірі 178 040,65 грн., пояснюючи складним фінансовим становищем підприємства.

Також пояснює, що підприємство теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" знаходиться в дуже важкому фінансовому стані в зв'язку з тим, що нарахування за існуючими тарифами не покривають витрати підприємства. Зростають ціни на енергоносії, матеріали, послуги та збільшується мінімальна заробітна плата. Для забезпечення нормальної роботи підприємства тарифи необхідно підвищувати кілька раз на рік. Проте, основні повноваження по затвердженню тарифів для теплопостачальних підприємств взяла на себе Національна комісія з регулювання електроенергетики (м. Київ), яка в свою чергу не встановлює самоокупні тарифи не зважаючи на неодноразові звернення та пояснення підприємства. Таким чином діючі на даний момент тарифи для споживачів підприємства покривають понесені витрати лише на 77,5%. Таким чином, підприємство не доотримує коштів для повноцінної реалізації основних завдань (виплата заробітної плати, оплата використаних матеріалів та паливно-енергетичних ресурсів, зокрема природного газу). У зв'язку з цим на підприємстві постійно зростає та накопичується різниця в тарифах (величина, на яку доходи від діяльності не покривають витрати на її здійснення).

Дана різниця задекларована на обласному та державному рівні, витрати по даній статті передбачалися в держбюджеті у 2009р., 2011р., коли підприємству поверталися кошти в рахунок оплати заборгованості за використаний природний газ. Аналогічна ситуація виникла і на даний момент. Станом на 01.01.2012р. підприємством задекларована різниця в тарифах по послугах для населення за 2011 рік в розмірі 4 080 624 грн.

Станом на 01.03.2012р. на підприємстві рахується заборгованість з різниці в тарифах по послугах для населення за 2012 рік в розмірі 2 233 601 грн.

Окрім того, із врахуванням субвенції на покриття різниці в тарифах за 2009 та 2010 роки згідно Постанови КМУ №503 від 11.05.2011р., на підприємстві залишається невідшкодована різниця в тарифах в розмірі 191 638 грн.

На даний момент на розгляді Верховної Ради зареєстрований проект зміни до Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" (щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію для населення) за №10151 від 06.03.2012р.

Із врахуванням вищевказаного, при поверненні різниці в тарифах, що задекларована підприємством, дана сума покриє заборгованість підприємства в розмірі 1873944 грн. 36 коп. в повному обсязі.

Позивач 17.04.2012р. через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить або відкласти розгляд справи, або розглядати справу за його відсутності, посилаючись на те, що він 25.04.2012р. буде зайнятий в інших судових процесах.

Умовами відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному судовому засіданні, але вони можуть бути усунені судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Обставин, через які спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, позивач не навів, необхідності участі представника у судовому засіданні не обґрунтував. Явка представника позивача в судове засідання, призначене на 25.04.2012р., не визнавалась обов'язковою. Представник прокуратури та відповідача не заперечують проти розгляду справи за відсутності представника позивача. З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що позивач дав згоду на розгляд справи за його відсутності, підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи немає.

В судовому засіданні 25.04.2012р. представник відповідача просив зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, зумовлене різницею в тарифах - величина, на яку доходи від діяльності не покривають витрати на її здійснення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, господарський суд

в с т а н о в и в:

30.12.2010 року між Волинською філією ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»як постачальником і підприємством теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" як покупцем було укладено договір № №06/10-1/103-ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі в обсязі до 9 687 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

- січень 2011 року -1 770 тис. куб. м.;

- лютий 2011 року -1 533 тис. куб. м.;

- березень 2011 року -1 375 тис. куб. м.;

- квітень 201 1 року - 824 тис. куб. м.;

- травень 2011 року - 115 тис. куб. м.;

- червень 2011 року - 115 тис. куб. м.;

- липень 2011 року - 115 тис. куб. м.;

- серпень 201 1 року - 115 тис. куб. м.;

- вересень 2011 року - 115 тис. куб. м.;

- жовтень 2011 року - 700 тис. куб. м.;

- листопад 2011 року -1 218 тис. куб. м.;

- грудень 2011 року - 1 692 тис. куб. м.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011р. до договору № №06/10-1/103-ТЕ-3 від 30.12.2010р. про закупівлю природного газу за державні кошти назву вказаного договору викладено в наступній редакції: «договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання».

Відповідно до п.5.2.1 договору №№06/10-1/103-ТЕ-3 право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі.

Згідно з п.4.1 договору №№06/10-1/103-ТЕ-3, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартої запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Строк дії вказаного договору - з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. включно.

На виконання умов договору №06/10-1/103-ТЕ-3 від 30.12.2010р. позивач за період лютий - березень 2011р. передав відповідачу природного газу на загальну суму 2 941 594,34 грн.

Відповідач оплату за поставку природного газу за цей період провів частково -на суму 1 245 690,63 грн.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 1 695 903,71 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав. В судовому засідання заборгованість в такому розмірі визнав.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Враховуючи невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати вартості переданого природного газу, позовна вимога про стягнення з нього 1 695 903,71 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості переданого природного газу, встановлених умовами договору №06/10-1/103-ТЕ-3 від 30.12.2010р., з нього відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України підлягає до стягнення пеня в розмірі 131 792,62 грн., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України -42 478,79 грн. процентів річних за загальний період з 20.03.2011р. по 10.02.2012р., 3 769,24 грн. збитків, завданих інфляцією, за період квітень 2011 року - грудень 2011 року.

Пеня нарахована позивачем в межах строку, встановленого п.6 ст.232 ГК України, від простроченої суми окремо за кожен місяць поставки газу.

Посилання відповідача на відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах не може бути підставою для звільнення відповідача від передбаченої договором та законом господарсько-правової відповідальності.

В судовому засіданні 25.04.2012р. представник відповідача просила зменшити розмір пені, заявленої до стягнення.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, судом клопотання відповідача задоволено частково, вирішено зменшити розмір пені до 10% і стягнути її в розмірі 13179,26 грн. з огляду на таке.

У відповідності із пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Пленум Вищого господарського суду України в п.3.17.4 постанови від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що вирішуючи питання зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як встановлено судом, відповідач є комунальним підприємством. За договором поставки природного газу, укладеним між позивачем і відповідачем, природний газ використовувався відповідачем для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання населенню та релігійним організаціям.

Станом на 01.01.2012 року заборгованість населення перед підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" складає 1 998 115 грн., заборгованість бюджетних установ -1 397 301 грн.

Згідно із звітом про фінансові результати за 2011 рік підприємство "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" є збитковим -збитки за 2011 рік складають 984 000 грн. (код рядка звіту 225).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності врегульовані даним законом.

Стаття 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, витрат на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Механізм формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.06.2006р.

Виникненню боргу у відповідача перед позивачем сприяло те, що фактична вартість теплової енергії не відповідає тарифам, що затверджені органом місцевого самоврядування.

Внаслідок цього не було забезпечено відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

На засіданні територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області, що відбулося 18.01.2012 року у Волинській облдержадміністрації, було узгоджено обсяг заборгованості, що утворилася у 2011 році, з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню підприємством теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго", яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в розмірі 4 080 624 грн., що підтверджується витягом з протоколу №1 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області від 18.01.2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила про відсутність станом на 25.04. 2012 року субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Згідно з підрахунками відповідача (а.с.66) різниця між фактичною собівартістю послуг для населення (фактичні витрати) за січень -лютий 2012 року та нарахуваннями відповідача за переданий ним газ споживачам за цей період складає 2 137 097,22 грн., виходячи з розрахунку: 4 580 577,81 -2443 480,59 грн., де 4 580 577,81 грн. -всього понесено витрат на послуги для населення, 2 443 480,59 грн. - нарахування відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язальні правовідносини сторін виникли на підставі договору №06/10-1/103-ТЕ-3 від 30.12.2010р., за яким впродовж 2011 року відповідачу було передано природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 5 384 174,05 грн., з яких 3 688 270,34 грн.. -оплачено.

Залишився неоплаченим лише природний газ, переданий у лютому -березні 2011 року, на загальну суму 1695 903,71 грн.

Таким чином, враховуючи причини неналежного виконання зобов'язання з оплати відповідачем, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, ступінь виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого природного газу за 2011 рік, майновий стан відповідача -збитковість підприємства, а також зважаючи на відсутність доказів заподіяння збитків позивачу порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати, та враховуючи, що в якості компенсації за прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості природного газу судом задоволено вимогу про стягнення з відповідача 42 478,79 грн. процентів річних, 3769,24 грн. збитків, завданих інфляцією, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10 % і стягнути її в розмірі 13179,26 грн.

У зв'язку із зменшенням судом розміру заявленої до стягнення пені до 13179,26 грн., в позові про стягнення 118 613,02 грн. пені слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Відповідно до п.п.3.17.4. п.3.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 551, 599, 625, 610, 611, 612, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 83, 173, 193, 233, 275 Господарського кодексу України, ст. 2, 20 Закону України "Про теплопостачання" ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Сагайдачного, 19, р/р 260023013229 ВОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398, код ЄДРПОУ 05384488) на користь Волинської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, п/р 260053013943 у філії Волинське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 303398, код ЄДРПОУ 23253092) 1 695 903 грн. 71 коп. заборгованості, 13179 грн. 26 коп. пені, 42 478 грн. 79 коп. процентів річних, 3769 грн. 24 коп. збитків, завданих інфляцією, а всього 1755 331 грн.

3. В позові про стягнення 118613 грн. 02 коп. пені відмовити.

4. Стягнути з підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Сагайдачного, 19, р/р 260023013229 ВОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398, код ЄДРПОУ 05384488) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, код отримувача: 38009628, № рахунку: 31219206783002, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області, МФО: 803014) 37478 грн. 89 коп. судового збору.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

26.04.12