Рішення № 23703928, 19.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.12р. Справа № 18/5005/2757/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк",

м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків у розмірі 58 069,68 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дов. від 14.03.12р.

від відповідача: ОСОБА_3 дов. №268-О від 26.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення збитків в розмірі 58 069,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неправомірним списанням відповідачем коштів у сумі 58 069,68 грн. з рахунку позивача.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що підставою для списання коштів з рахунку позивача є пункт 7.9 договору № ИЭ-194 від 20.08.2008 року, укладеного між сторонами.

19.04.2011р. від відповідача надійшло клопотання про залучення MasterCard до участі у справі №18/5005/2757/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки на думку відповідача рішення у справі №18/5005/2757/2012 року може вплинути на права та обов'язки MasterCard. До того ж, відповідач просить суд витребувати у Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві відомості про розгляд кримінальної справи №9-20860, що порушена за заявою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" №30.0.0.0/2-737 від 22.09.2009 року.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки останній не довів яким чином прийняте рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки особи, про яку завив відповідач.

До того ж, суд відмовляє у задоволені клопотання про витребування судом відомостей про розгляд кримінальної справи, оскільки в порушення ст. 38 ГПК України відповідач не довів неможливість самостійно надати докази по справі.

В судовому засіданні 15.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

встановив:

20.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк»(банк) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (підприємство) було укладено договір інтернет-еквайрінгу №ИЭ-194, за умовами якого відповідач через інтернет-магазин WWW.RNB-SHOP.COM (асортимент товарів аксесуари, біжутерія) приймає до оплати платіжні картки покупців, а позивач забезпечує обслуговування транзакцій та перерахування коштів.

На виконання умов договору відповідачем відкрито позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи 18.11.2009 року банком списано з рахунку позивача грошові кошти у сумі 1069,68 грн. та 57000,00 грн. за відшкодування збитків банку згідно наказу №14389567 та наказу №14389567

Позивач зазначає, що 18.11.2009 року відповідач безпідставно та неправомірно списав з рахунку позивача грошові кошти у сумі 58 069,68 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з банку збитки в сумі 58 069,68 грн.

Відповідач в свою чергу зазначає, що підставою для договірного списання коштів з рахунків позивача є п.7.9 договору, відповідно до якого суми штрафів у разі порушення пунктів договору утримуються з наступних відшкодувань підприємству через 10 днів після відправлення підприємству офіційного повідомлення про штраф по пошті або по факсу. У випадку відсутності наступних транзакцій, підприємство зобов'язане відшкодувати банку суму вказану в повідомленнях транзакції у 30-ти денний строк з моменту офіційного повідомлення підприємства про штраф.

З матеріалів справи вбачається, що Міжнародною платіжною системою MasterCard на підставі Правил міжнародної платіжної системи MasterCard до відповідача застосовано штрафні санкції за порушення п.3.8.4 та 5.9.7 Правил міжнародної платіжної системи MasterCard у сумі 80 000,00 доларів США та списано 26.10.2009 року з рахунку відповідача на рахунок MasterCard.

Після списання коштів з рахунку Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" останній звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 80 000,00 доларів США "за відшкодування збитків банку".

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.09.2010 року встановлено, що ПАТ КБ "Приватбанк" не довів наявність всіх елементів складу правопорушення в зв'язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду м. Києва від 08.09.2010 року залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

Так, вислухавши представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, оскільки з поточного рахунку позивача без будь-яких підстав з боку відповідача списав грошові кошти в сумі 58 069,68 грн., про що свідчить виписка з банку згідно якої грошові кошти перераховані за ініціативою відповідача для відшкодування збитків (а.с.24).

21.06.2011 року позивач на адресу відповідача направив претензію в якій просив негайно повернути кошти, які були незаконно списані з його поточного рахунку.

На вищевказану претензію позивач отримав лист банку №30.1.0.0/2-20110621/0767 від 04.01.2012 р., в якому відповідач відмовив у задоволенні вимоги позивача, посилаючись на п.7.9 договору № ИЭ-194, укладеного між позивачем та відповідачем, згідно якого сторони прийшли до згоди, що відповідач має право в рахунок погашення боргу за договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать позивачу і знаходяться на його рахунку у відповідача.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004р. № 22 (далі Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Приписами ч. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Статтею 36 ГПК України встановлено що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Таким чином, списання грошових коштів у сумі 58 069,68 грн. здійснено банком з порушенням наведених вимог законодавства та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, оскільки відповідачем не надано суду доказів, щодо правомірності такого списання.

До того ж, відповідачем не було відправлено позивачу офіційного повідомлення про штраф який було стягнуто 18.11.2009 року по пошті або по факсу, що є порушення п.7.9 договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03038, АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1) 58 069,68 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістдесят дев'ять грн. 68 коп.) збитків, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова

Повне рішення складено 24.04.2012 року