Постанова № 23702435, 30.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2327/09/2770

30.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.01.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя - ОСОБА_3, довіреність № 5843/10 від 18.10.11;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 29.07.11 у справі № 2а-2327/09/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (Правди, 10,Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3,Севастополь,99042)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівер" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 28.10.2009 № 0000901503/3 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 2 158,20 грн., та № 0000411503/3 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 744,16 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 29.07.2011 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовлено.

На зазначене судове рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права без урахування всіх обставин справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, підтвердженими належними доказами. До того ж, апелянт вказує на те, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції абсолютно спотворено зміст постанови Севастопольського апеляційного адміністративно суду у справі № 2а-2598/09/2770 від 29.03.2011 в частині зазначення коефіцієнту застосування зонального коефіцієнту до 97 економіко-планувальної зони, який суд апеляційної інстанції встановив у своєму рішенні.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вважає його законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" задовольнити, постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя 30 березня 2009 року та 28 квітня 2009 року проведені невиїзні документальні перевірки позивача з питань правильності нарахування і обчислення, повноти і своєчасності внесення до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю за жовтень - грудень 2008 року, січень 2009 року та лютий 2009 року, за результатами якої складені акти від 30.03.2009 №43/11/15-341/32747791 та від 28.04.2009 № 52/139/15-341/32747791 виявлені порушення статті 7 Закон України «Про плату за землю»і статті 21 Закон України «Про оренду землі», що привело до заниження розміру орендної плати за земельну ділянку за жовтень-грудень 2008 року у сумі 1498,72 грн., за січень 2009 року-572,44 грн. та за лютий 2009 року у сумі 572,44 грн.

На підставі акту перевірки від 30.03.2009№ 43/11/15-341/32747791 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від14.04.2009 0000311503/103 про донарахування ТОВ "Юнівер" податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 094,74 грн., з яких за основним платежем - 2 063,16 грн., за штрафними санкціями - 1 031,58 грн.

На підставі акту перевірки від 28.04.2009 № 52/139/15-341/32747791 податковим органом 07.05.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000411503/0/111 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 744,16 грн., з яких за основним платежем - 572,44 грн., за штрафними санкціями - 171,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався правом оскарження спірних податкових повідомлень-рішень у адміністративному порядку.

За результатами оскарження податкове повідомлення-рішення від 14.04.2009 № 0000311503/103 про донарахування ТОВ "Юнівер" податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 3 094,74 грн. відповідачем було частково скасовано в частині донарахування 496,91 грн. орендної плати за землю та 248,46 грн. - штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення від 07.05.2009 № 0000411503/0/111 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 744,16 грн. - залишено без змін.

Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2011 року № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 року за № 567/5758 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) на адресу ТОВ "Юнівер" з врахуванням часткового скасування були направлені податкові повідомлення-рішення від 28.10.2009 № 0000901503/3 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 2 185 гривень 20 копійок, з яких за основним платежем - 1 566,25 грн., за штрафними санкціями -618,95 грн., та від 28.10.2009 № 0000411503/3 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 744,16грн. (572,44грн. - за основним платежем, 171,72рн. - за штрафними санкціями).

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт правомірності дії відповідача щодо нарахування податкових зобов'язань позивачу із застосування витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.02.2006 № 2817/1 встановлений Севастопольським апеляційним адміністративним судом, а тому не підлягає доказуванню у ході розгляду даної справи. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку що податкові повідомлення - рішення по донарахуванню позивачу податкових зобов'язань з орендної плати за землю за жовтень - грудень 2008 року та січень - лютий 2009 року, як слідство правомірних дій податкового органу, не можуть бути визнані протиправними, а тому скасуванню не підлягають.

Із такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, в якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства, суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 2 Закон України «Про плату за землю»користування землею в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається у залежності від грошової оцінки земель.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, яка необхідна орендарю для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Таким чином, законодавець передбачив, що кваліфікація правовідносин по користуванню земельною ділянкою у якості оренди землі можливе лише за умови укладення договору оренди між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 07.06.2005 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнівер»та Севастопольською міською Радою укладено Договір оренди земельної ділянки №4-М-01, відповідно до якого на підставі рішення Севастопольської міської Ради №2809 від 02.03.2005, відповідач (орендодавець) надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,063 га для реконструкції існуючої будівлі в готельний комплекс з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та загальної забудови, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча,13, строком на 25 років (арк. с.50-54).

Пунктами 2.3, 4.1-4.5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 236830,00 грн., що підтверджується Довідкою про грошову оцінку земельної ділянки №259/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів від 24.03.2005.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради №1348 від 14.10.2003, в розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки.

Розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає 23680х1,015=3552,45 грн.

Наведений розрахунок розміру річної орендної плати щорічно корегується відповідно до п. 4.5 зазначеного Договору, а саме розмір річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 1 лютого поточного року залежно від щорічно індексіруємої грошової оцінки земельної ділянки. При цьому розрахунок орендної плати здійснюється Орендарем відповідно до умов даного Договору та вимог чинного законодавства.

Пунктом 4.7 Договору розмір орендної плати переглядається в разі:

-зміни умов господарювання передбачених договором;

-зміни розміру земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в тому числі внаслідок інфляції та індексації;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендодавця, що підтверджено актом, складеним за участю Орендодавця;

-в інших випадках, передбачених законом;

Помилковим вважається висновок суду першої інстанції про заниження позивачем суми податкового зобов'язання у зв'язку з новою нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок м.Севастополя в адміністративних межах міста яка введена в дію рішенням 19-ої сесії 24-го скликання Севастопольської міської ради від 19.10.2005 №4046 «Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста»з 01.01.2006 через наступне.

Відповідно до частини другої статті 4 Закон України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Більш того, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди ( частина друга статті 21 Закон України «Про оренду землі»).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (стаття 30 Закон України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами положень статті 19 Закону України «Про плату за землю» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Отже, розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівер" та Севастопольська міська рада не вносили змін до договору оренди земельної ділянки №4-М-01 щодо збільшення розміру орендної плати за землю. Інших умов збільшення розміру орендної плати законами України не передбачено, у тому числі і за рішенням податкового органу.

З правового аналізу правових норм виходить, що орендна плата за користуванням земельними ділянками має договірний характер і збільшення податковими органами суми орендної плати діючим законодавством не передбачено.

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що розмір орендної плати має бути переглянутий кожного року у разі збільшення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі, інфляції, оскільки збільшення розміру орендної плати є зміною умов договору, отже така зміна згідно здійснюється у письмовій формі і з взаємної згоди сторін.

Таким чином, розмір орендної плати не може бути збільшеним автоматично при збільшенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки це не відповідає умовам Договору та нормам Закону України «Про плату за землю» і Закону України «Про оренду землі».

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про невірне тлумачення судом першої інстанції змісту судового рішення апеляційної інстанції 29.03.2011 у справі № 2а-2598/09/2770 що привело до помилкового висновку суду та, як наслідок, ухвалювання необґрунтованого судового рішення.

При апеляційному перегляді встановлено, що в акті перевірки № 52/139/15-341/32747791 від 28.02.2009 в обґрунтування його висновку міститься посилання на рішення Севастопольської міської Ради від 19.10.2005 №4046 "Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста", яким з 1 січня 2006 року у місті Севастополі введено нову, порівняно з існуючої раніше, нормативну грошову оцінку земель.

Крім того, у вказаному акті перевірки міститься посилання відповідача на виписку з технічної документації нормативної грошової оцінки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 27.02.2006 №2817/1 станом на 01.01.2006.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 у справі № 2а-2598/09/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер"до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, за участю третьої особи -Севастопольської міської ради, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволені частково (а.с. 162-163).

Визнано протиправними дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі по наданню ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони. Обставини, встановлені судовим рішенням стосуються відомостей, а саме розміру коефіцієнту зазначеному у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року.

Судова колегія зазначає, що вказаною постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду встановлено, що відповідно до технічної документації "Проведення нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2004 року", виконаної Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО", та затвердженої рішенням Севастопольської міської ради від 19.10.2005 року № 4046, до 97 економіко-планувальної зони, до якої відноситься земля позивача, повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58.

При розгляді справі № 2а-2598/09/2770 у суді першої інстанції, також встановлено, що вказана нормативна грошова оцінка у печатному вигляді відрізняється від електронного (цифрового), який застосовується у роботі Головного управління Держкомзему в м. Севастополі та в якому до даної економіко-планувальної зони застосований коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01. На підставі встановлених розбіжностей у зв'язку з технічною помилкою, 24.01.2007 року Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО" на адресу Головного управління Держкомзему в м. Севастополі надіслано грошову оцінку земель міста Севастополя у новій печатній редакції (екземпляр № 5), яку приведено у відповідність до даних програмного комплексу та з якої вбачається, що до 97 економіко-планувальної зони повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01.

Водночас, судовою колегією було зазначено, що вищевказана помилка (розбіжність) не була виправлена у порядку, способом та на підставі встановлених законом, оскільки Севастопольською міською радою не приймалось відповідне рішення стосовно цього питання.

Крім того, слід відзначити, що рішення Севастопольської міської ради від 19.10.2005 року № 4046 є нормативно-правовим актом, вказаним рішенням до 97 економіко-планувальної зони встановлений коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58, відповідні зміни до цього рішення Севастопольською міською радою не вносилися, тому Головне управління Держкомзему у м. Севастополі не мало правових підстав до направлення до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до економіко-планувальної зони, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була затверджена рішенням Севастопольської міської ради.

Згідно з ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, судова колегія вважає що розрахунок суми орендної плати Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя на підставі відомостей з витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року, наданої Головним управління Держкомзему в м. Севастополі, є таким, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки, що була затверджена рішенням Севастопольської міської ради та є протиправним.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції неповно з'ясував характер спірних правовідносин, неправильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини першої статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.07.2011 року у справі № 2а-2327/09/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправними та податкових повідомлень -рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення № 0000901503/3 від від 28.10.2009 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (ідентифікаційний код 32744791) податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі у сумі 2185,20 грн. у тому числі 1566,25 грн.-основний платіж, 618,95 грн.фінансові санкції, та № 0000411503/3 від 28.10.2009 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (ідентифікаційний код 32744791) податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 744,16грн., у тому числі 572,44грн. -основний платіж, 171,72 грн. -фінансові санкції.

Стягнути з Державного бюджету Ленінського району України (розрахунковий рахунок №31113095700007, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200 , банк платника Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 82450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (вул. Правди, 10, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 32744791) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук