Ухвала суду № 23702173, 26.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4493/11/0170/3

26.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача- не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 12.05.11 по справі № 2а-4493/11/0170/3

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" (вул. Години 2 в,Керч,Автономна Республіка Крим,98303)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2011 року позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»до ДПІ в м. Керчі АР Крим задоволені повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим від 14.01.2011 № 0000051502.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2011 року та прийняти нову постанову по справі, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно. Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим 30.12.2010 було проведено невиїзну документальну перевірку Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства в м. Керчі»з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2009 року, за результатами якої складено акт № 1903/15-2/19195199 про порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000051502/0 від 14.01.2011 за яким Кримське регіональне підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 42892,60 грн.

Оскільки суть правопорушення складається у тому, що позивачем несвоєчасно погашено податкове зобов'язання із ПДВ за лютий 2009 року, судом першої інстанції звернуто увагу на те, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату позивачем такого податкового зобов'язання частинами (а.с.24).

Спірне податкове повідомлення-рішення було винесено під час дії та згідно вимог Податкового кодексу України, проте правопорушення, за вчинення якого були нараховані позивачу штрафні (фінансові) санкції, стались під час дії Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 7.7 статті 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях. П.п. 7.1.1 п. 7.1 статті 7 цього ж Закону передбачає, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Згідно із вимогами Порядку заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженого наказом ДПА України від 01.07.2002 року № 301 та зареєстрованого Міністерством юстиції 06.09.2002 року за № 735/7023, при погашенні податкового зобов'язання вказується, в тому числі, роз'яснювальна інформація про призначення платежу.

Відповідно з п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником із зазначенням повної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Згідно зі статтями 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватися та розпоряджуватися своєю власністю.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власник користується своїм майном на свій власний розсуд.

Відповідно до статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків (боржнику зі сплати податкового зобов'язання).

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», який діяв під час виникнення спірних правовідносин, було визначено вичерпний перелік заходів, які можуть вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність самостійного зарахування Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим сплачених Кримським регіональним підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» сум податкового зобов'язання із ПДВ за вересень-жовтень 2010 року у рахунок податкового боргу за лютий 2009 року, який не вказаний в призначені платежу під час перерахування коштів до бюджету.

Крім того, з огляду на вимоги законодавства, що діяло під час виникнення спірних правовідносин, нарахування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 20 % у сумі 42892,60 грн. судова колегія також вважає неправомірним.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2011 у справі № 2а-4493/11/0170/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук