ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
___________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2008 р.
Справа № 17/89-08-2906
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Волощук О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Пеліван Є.К. –за дорученням
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Фермерського господарства „Лібера”, м. Арциз, Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області
від 8 вересня 2008 року
у справі № 17/89-08-2906
за позовом Фермерського господарства „Лібера”, м. Арциз, Одеської області
до Фермерського господарства „Тіра”, с. Ніколаєвка, Тарутинського району, Одеської області
про стягнення боргу та пені в загальній сумі 44 560 грн.
В С Т А Н О В И Л А:
10.07.2008 р. Фермерське господарство „Лібера” (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства „Тіра” (далі відповідач) про стягнення боргу та пені в загальній сумі 44 560 грн.
Позов мотивований тим, що 12.10.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу насіння озимої пшениці сорту „Панна” у кількості 30 тон на загальну суму 45000 грн. За довіреністю серії ЯНФ № 211642 від 20.10.2007 р. та накладною без номеру від 20.10.2007 р. відповідач отримав у позивача 30 тон насіння пшениці загальною вартістю 45000 грн.
Пунктом 6 договору сторонами встановлений строк оплати отриманого товару –не пізніше 15.11.2007 р. та передбачено, що в разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0.8% за кожний день прострочки, але не більше подвійної обліковою ставки Національного банку України.
Відповідач отриманий товар оплатив несвоєчасно та не в повному обсязі.
Так, платіжними дорученнями відповідач сплатив позивачеві:
за № 278 від 28.01.2008 р. –5000 грн.; за № 280 від 31.01.2008 р. –5000 грн.; за № 286 від 12.02 2008 р. –5000 грн.; за № 359 від 21.02.2008 р. –5000 грн.; за № 360 від 25.02.2008 р. –10000 грн.; за № 31 від 28.02.2008 р. –5000 грн. та за № 35 від 29.02.2008 р. –5000 грн., а всього 40000 грн., у зв’язку з чим відповідач має перед позивачем борг по оплаті отриманого товару в сумі 5000 грн. та ця сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідач повинний сплатити позивачеві 39560 грн. пені виходячи з наступного розрахунку:
Перша сплата за платіжним дорученням № 278 в сумі 5000 грн. здійснена - 28.01.2008 р., сума прострочення дорівнює - 45000 грн., прострочення з 15.11.2007 р. по 28.01.2003 р. складає - 74 дні; пеня = 45000 грн. х 0,8 % х 74 дні = 26640 грн.;
Друга сплата за платіжним дорученням № 280 в сумі 5000 грн. здійснена - 31.01.2008 р., сума прострочення дорівнює - 40000 грн.; прострочення з 28.01.2008 р. по 31.01.2008 р. складає - 3 дні; пеня = 40000 грн. х 0,8 % х 3 дні = 960 грн.;
Третя сплата за платіжним дорученням № 286 в сумі 5000 грн. здійснена - 12.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 35000 грн., прострочення з 31.01.2008 р. по 12.02.2008 р. складає - 12 днів; пеня = 35000 грн. х 0;8 % х 12 днів = 3360 грн.;
Четверта сплата за платіжним дорученням № 359 в сумі 5000 грн. здійснена –21.02.2003 р., сума прострочення дорівнює - 30000 грн., прострочення з 12.02.2008 р. по 21.02.2008 р. складає - 9 днів; пеня = 30000 грн. х 0,8 % х 9 днів = 2160 грн.;
П’ята сплата за платіжний дорученням № 360 в сумі 10000 грн., здійснена - 25.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 25000 грн., прострочення з 21.02.2008 р. по 25.02.2008 р. складає - 4 дні: пеня = 25000 грн. х 0,8 % х 4 дні = 800 грн.;
Шоста сплата за платіжним дорученням № 31 в сумі 5000 грн. здійснена - 28.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 15000 грн., прострочення з 25.02.2008 р. по 28.02.2008 р. складає 3 дні, пеня = 15000 грн. х 08 % х 3 дні = 360 грн.;
Сьома сплата за платіжним дорученням № 35 в сумі 5000 грн. здійснена - 29.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 10000 грн., прострочення з 28.02.2008 р. по 29.02.2008 р. складає 1 день; пеня = 10000 грн. х 0,8 % х 1 день = 80 грн.
Подальша сума прострочення дорівнює - 5000 грн.; прострочення з 29.02.2008 р. по 09.07.2008 р. складає 130 днів; пеня = 5000 грн. х 130 днів = 5200 грн., а тому загальна сума пені складає 39560 грн. (26640 грн. + 960 грн. + 3360 грн. + 2160 грн. + 800 грн. + 360 грн. + 80 грн. + 5200 грн. = 39560 грн.).
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати по справі: 445 грн. 60 коп. –на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відзив на позов не надходив. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2008 р. (суддя Зуєва Л.Є.) позов задоволений частково та з відповідача на користь позивача стягнуто 5000 грн. –боргу, 102 грн. –понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині позову –відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов’язання за укладеним договором від 12.10.2007 р. щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 5000 грн., у зв’язку з чим названа сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, в мотивувальній частині судового рішення місцевий суд зазначив:
„ Дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок по нарахуванню відповідачу пені у розмірі 39 560 грн., суд дійшов висновку, що він необґрунтований та розрахований в порушення п. 6 укладеного договору, ч. 6 ст. 232 ГПК України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, у зв’язку з чим ухвалами господарського суду Одеської області від 15.07.2008 р. та від 13.08.2008 р. для повного та всебічного розгляду справи по суті відповідача зобов’язано надати правове обґрунтування підстав нарахування та стягнення пені у розмірі 39560 грн., виходячи з вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а також повний обґрунтований розрахунок пені з урахуванням вимог діючого законодавства.
Однак, позивач в порушення вимог ухвал суду від 15.07.2008 р. та від 13.08.2008 р. витребувані у нього докази та обґрунтування не надав, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позивачем не обґрунтовані та належним чином не доведені, внаслідок чого в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 39560 грн. слід відмовити за недоведеністю”.
Також, в мотивувальній частині рішення місцевого суду вказано: „Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України”.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду, в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про стягнення з відповідача пені –скасувати, оскільки воно, в цій частині, прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, внаслідок чого справа розглянута апеляційним судом за відсутністю відповідача.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 12.10.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу насіння озимої пшениці сорту „Панна” у кількості 30 тон на загальну суму 45000 грн. За довіреністю серії ЯНФ № 211642 від 20.10.2007 р. та накладною без номеру від 20.10.2007 р. відповідач отримав у позивача 30 тон насіння пшениці загальною вартістю 45000 грн.
Пунктом 6 договору сторонами встановлений строк оплати отриманого товару –не пізніше 15.11.2007 р.
Відповідач отриманий товар оплатив несвоєчасно та не в повному обсязі.
Так, платіжними дорученнями відповідач сплатив позивачеві:
за № 278 від 28.01.2008 р. –5000 грн.; за № 280 від 31.01.2008 р. –5000 грн.; за № 286 від 12.02 2008 р. –5000 грн.; за № 359 від 21.02.2008 р. –5000 грн.; за № 360 від 25.02.2008 р. –10000 грн.; за № 31 від 28.02.2008 р. –5000 грн. та за № 35 від 29.02.2008 р. –5000 грн., а всього 40000 грн., у зв’язку з чим відповідач має перед позивачем борг по оплаті отриманого товару в сумі 5000 грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5000 грн. боргу
Пунктом 6 укладеного договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0.8% за кожний день прострочки, але не більше подвійної обліковою ставки Національного банку України.
Відповідно до вимог ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, відповідач свої грошові зобов’язання за укладеним договором виконав несвоєчасно, то відповідно до умов укладеного договору та вищеназваного Закону України він повинний сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розмір облікової ставки Національного банку України складав: з 01.06.2007 р. по 01.01.2008 р. –8%; з 01.01.2008 р. по 30.04.2008 р. –10%; з 30.04.2008 р. по 09.07.2008 р. –12%.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Умовами укладеного договору сторонами не передбачена можливість нарахування штрафних санкцій, що перевищує зазначений термін, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача пеня підлягає стягненню в межах встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку, а саме за період з 09.01.2008 р. по 09.07.2008 р. в розмірі:
Перша сплата за платіжним дорученням № 278 в сумі 5000 грн. здійснена - 28.01.2008 р., сума прострочення дорівнює - 45000 грн., прострочення з 09.01.2008 р. по 28.01.2003 р. складає - 19 днів; тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 467 грн. 21 коп.
Друга сплата за платіжним дорученням № 280 в сумі 5000 грн. здійснена - 31.01.2008 р., сума прострочення дорівнює - 40000 грн.; прострочення з 28.01.2008 р. по 31.01.2008 р. складає - 3 дні; тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 65 грн. 57 коп.
Третя сплата за платіжним дорученням № 286 в сумі 5000 грн. здійснена - 12.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 35000 грн., прострочення з 31.01.2008 р. по 12.02.2008 р. складає - 12 днів; тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 229 грн. 50 коп.
Четверта сплата за платіжним дорученням № 359 в сумі 5000 грн. здійснена –21.02.2003 р., сума прострочення дорівнює - 30000 грн., прострочення з 12.02.2008 р. по 21.02.2008 р. складає - 9 днів; тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 147 грн. 54 коп.
П’ята сплата за платіжний дорученням № 360 в сумі 10000 грн., здійснена - 25.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 25000 грн., прострочення з 21.02.2008 р. по 25.02.2008 р. складає - 4 дні; тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 54 грн. 64 коп.
Шоста сплата за платіжним дорученням № 31 в сумі 5000 грн. здійснена - 28.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 15000 грн., прострочення з 25.02.2008 р. по 28.02.2008 р. складає 3 дні, тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 24 грн. 59 коп.
Сьома сплата за платіжним дорученням № 35 в сумі 5000 грн. здійснена - 29.02.2008 р., сума прострочення дорівнює - 10000 грн., прострочення з 28.02.2008 р. по 29.02.2008 р. складає 1 день; тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 5 грн. 46 коп.
Подальша сума прострочення дорівнює - 5000 грн.; прострочення з 29.02.2008 р. по 09.07.2008 р. складає 130 днів; тому розмір пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України за цей період складає 396 грн. 72 коп.
Таким чином, з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання підлягає стягненню пеня за період з 09.01.2008 р. по 09.07.2008 р. в сумі 1391 грн. 23 коп. (467.21 + 65.57 + 229.50 + 147.54 + 54.64 + 24.59 + 5.46 + 396.72 =1391.23), внаслідок чого решта частина заявленого позову задоволена бути не може, у зв’язку з її необґрунтованістю та безпідставністю, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на 14.34 % (позов заявлений на 44560 грн., а задоволений судом на 6391 грн. 23 коп.).
Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 63 грн. 90 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану позовну заяву (14.34 % від 445.60 грн.) та 16 грн. 92 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (14.34 % від 118 грн.).
Оскільки, апеляційна скарга задоволена колегією суддів на 14.34%, то відповідач повинний відшкодувати позивачеві 31 грн. 95 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу (14.34 % від 222.80 грн.).
Так як, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також невірно здійснив розподіл судових витрат між сторонами у справі, то пункт другий резолютивної частини рішення підлягає частковому скасуванню та зміні.
Решта частина апеляційної скарги, щодо невідповідності судового рішення що було проголошено після розгляду справи по суті та отриманого скаржником, є голослівною та повністю спростовується протоколом судового засідання та текстом судового рішення від 08.09.2009 р., а тому до уваги прийнята бути не може, у зв’язку з її недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Лібера”, м. Арциз, Одеської області –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 08.09.2008 року у справі № 17/89-08-2906 –частково скасувати і змінити та викласти пункт другий його резолютивної частини в наступній редакції:
2. Стягнути з Фермерського господарства „Тіра” (68500, Одеська область, Тарутинський район, с. Ніколаєва, вул. Шевченка, 25, код 22501820) на користь фермерського господарства „Лібера” (68400, Одеська область, м. Арциз, вул. Будівельників, 40а, код 22495143): 5000 грн. –боргу, 1391 грн. 23 коп. –пені, 63 грн. 90 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подану позовну заяву та 16 грн. 92 коп. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
В решті частині рішення господарського суду Одеської області від 08.09.2008 року у справі № 17/89-08-2906 –залишити без змін.
Стягнути з Фермерського господарства „Тіра” (68500, Одеська область, Тарутинський район, с. Ніколаєва, вул. Шевченка, 25, код 22501820) на користь фермерського господарства „Лібера” (68400, Одеська область, м. Арциз, вул. Будівельників. 40а, код 22495143) –31 грн. 95 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази та припинити стягнення за частково скасованим та зміненим рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2008 року у справі № 17/89-08-2906.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В. В. Шевченко
Судді В. В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко
Постанову підписано 12.11.2008 р.
Судове рішення № 2370211, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 11.11.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/89-08-2906. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: