Постанова № 23701076, 03.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1119/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: прокурора Томашпільського району в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб внаслідок прийняття ним майна у спадщину

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Томашпільського району в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Крижопільська МДПІ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб внаслідок прийняття ним майна у спадщину.

Обґрунтовуючи позовні прокурор, зазначив, що відповідачем як платником податків у встановлений законом строк не було сплачено податку з доходів фізичних осіб внаслідок отримання нею спадщини. А тому у зв'язку з несплатою вищезазначеної податкової заборгованості в добровільному порядку, прокурор просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Відповідач у строк, передбачений частиною 3 статті 183-2 КАС України, заперечень на адресу суду не направила, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 14 березня 2012 року отримана нею 20 березня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Розглянувши та оцінивши матеріали справи, керуючись вимогами статті 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

ОСОБА_1 було подано декларацію про доходи одержані за № 232 від 28 квітня 2011 року, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року. Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 вищезазначеної декларації відповідачем протягом 2010 року одержано в дохід внаслідок прийняття спадщини на загальну суму 70762 грн. 52 коп., а саме земельну ділянку площею 16306 га вартістю - 19071,52 грн., житловий будинок вартістю 50306 грн., майновий пай вартістю 1385 грн. відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом (а.с. 10-12).

Відповідно до п.п. 13.2.2 п. 13.2 статті 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 від 22 травня 2003 року при отриманні спадщини спадкоємцями , що не є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення об`єкти спадщини оподатковуються за ставкою 5% вартості об`єкта власності. Таким чином, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету з доходів внаслідок прийняття спадкового майна становить 3538 грн. 13 коп.

Разом з тим, у встановлений законом строк податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі3538 грн. 13 коп. відповідачем в добровільному порядку не було сплачене. У зв'язку з цим Крижопільською МДПІ було винесено податкову вимогу № 17 від 12 грудня 2011 року та направлено на адресу відповідача, яка отримана останньою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 5).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01 січня 2011 року Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" втратив чинність.

Проте, з огляду на отримання відповідачем як платником податку доходу внаслідок прийняття нею у спадщину майна до 01 січня 2011 року, - суд, окрім положень Податкового кодексу України від 02 лютого 2010 року, вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин також норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який діяв на момент прийняття відповідачем спадщини.

Так, відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на час прийняття відповідачем спадщини, платниками податку є резидент, який, зокрема, отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

В свою чергу, за нормою підпункту і пункту 1.3 пункту 1 даного Закону, доходом з джерелом його походження з України - є дохід у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України.

Аналогічні норми містить Податковий кодекс України, що набув чинності з 01 січня 2011 року, а саме підпункт 164.2.10 пункту 164.2 статті 164.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідач є платником податку з доходів фізичних осіб від отриманого доходу внаслідок прийняття нею у спадщину майна, майнових чи немайнових прав.

Статтею 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" було встановлено кілька ставок для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, немайнових прав (0 %, 5 %, 10%, 15 %, 30 %), які встановлювались у залежності від об'єкту спадщини та ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем.

Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_1 належить до осіб, які мають другий ступінь споріднення із спадкодавцем.

Відповідно до пп. 13.2.2. п. 13.2., п. 13.4 статті 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством. Згідно п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.

Аналогічну ставку у випадку успадковування об'єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, передбачено нормами підпункту 174.2.2. пункту 174.2 статті 174 та пункту 167.2 статті 167 Податкового Кодексу України, чинного з 01 січня 2011 року.

Таким чином, здійснений позивачем розрахунок податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% від вартості отриманого у спадщину об'єкту, що становить 3538 грн. 13 коп.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму 3538 грн. 13 коп. у встановлені строки відповідач не сплатила, наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3538 (три тисячі п`ятсот тридцять вісім) гривень 13 копійок на р/р 33218801700532, код платежу 11010500, одержувач УДК у Томашпільському районі, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701303.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна