Вирок № 23700915, 26.04.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-15/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2012 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В. секретаряМикитин О.В. за участі прокурораРоманяка Д.М., Міндюка С.Б., Вавренюка О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноярськ Російської Федерації, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 08.03.2011, приблизно о 13:00 год., знаходячись біля ст.м. «Лісова» Київського метрополітену, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кіото, познайомився з неповнолітнім ОСОБА_6, який продавав мобільний телефон «Нокіа Е-51», подарований йому матір'ю ОСОБА_7 ОСОБА_5, переслідуючи корисливу мету - заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, запропонував ОСОБА_6 свою допомогу у продажі вказаного мобільного телефону, на що останній погодився та добровільно передав йому мобільний телефон «Нокіа Е-51». Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, сів в таксі, залишивши ОСОБА_6, чим заволодів мобільним телефоном «Нокіа Е-51», вартістю 460,00 грн. та з місця вчинення злочину зник, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_6

Крім того, він же, 14.04.2011, приблизно о 09:00 год., знаходячись в гостях у ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що мешканець кімнати ОСОБА_8 знаходиться в приміщенні ванної кімнати та тим, що ним ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8, а саме мобільний телефон «Нокіа С3-01», вартістю 1779,90 грн., сім-картку оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25,00 грн., на рахунку якої було 10,00 грн., а всього на загальну суму 1814,90 грн., після цього, з викраденим залишив місце вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства та обставини викладені в обвинувальному висновку. Так останній пояснив, що він 08.03.2011, близько обіду знаходився біля ст.м. «Лісова», де випадково познайомився з хлопцем - ОСОБА_6, який продавав власний мобільний телефон. Він, вирішив заволодіти телефоном, для цього запропонував допомогти ОСОБА_6 продати телефон за певну винагороду, на що той погодився та добровільно передав йому мобільний телефон «Нокіа Е-51». Після цього, він сів в таксі, та поїхав від ст.м. «Лісова», залишивши при цьому ОСОБА_6 та з місця вчинення злочину зник.

Крім того, він же, 14.04.2011, приблизно о 09:00 год., знаходячись в гостях у ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що мешканець кімнати ОСОБА_8 знаходиться в приміщенні ванної кімнати та тим, що за ним ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8, а саме мобільний телефон «Нокіа С3-01», вартістю 1779,90 грн., сім-картку оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25,00 грн., на рахунку якої було 10,00 грн., а всього на загальну суму 1814,90 грн., після цього, з викраденим залишив місце вчинення злочину.

В судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі в повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, а саме показів свідків та письмових доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає винність підсудного ОСОБА_5 в скоєнні злочинів повністю доведеною.

Умисні дії підсудного, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України.

Умисні дії підсудного, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчинені повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного діяння підсудним, його особу, те, що він має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не судимий, відсутність матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному не встановлено.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_5, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства та остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст. 70 КК України за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_5

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 - підписку про невиїзд з місця проживання - залишити без змін.

Речові докази по справі, а саме:

- мобільний телефон «Нокіа Е-51», який переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_7 - залишити останній;

- мобільний телефон«Нокіа С3-01», який переданий на зберігання власнику - залишити останньому.

Стягнути з ОСОБА_5:вартість проведеної експертизи № 1-64тв від 13.07.2011 в сумі 227,94 грн. на користь: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ГУДК у Київській обл., р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта, код послуги 11412).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд, засудженим - з моменту отримання копії вироку.

Суддя Р.В. Новак